Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №354/618/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 354/618/25

Провадження № 22-ц/4808/942/26

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк О. М.

Суддя-доповідач Томин О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої Томин О. О.,

суддів: Мальцевої Є. Є., Пнівчук О. В.,

за участю секретаря Панасюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника ОСОБА_1 – адвоката Лісодіда Олега Валентиновича та представника ОСОБА_2 – адвоката Мули Христини Олегівни на рішення Яремчанського міського суду від 12 березня 2026 року, ухвалене в складі судді Ковалюк О. М. в м. Яремче, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, особа, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною: ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У квітні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Лісодід Олег Валентинович, звернувся до суду з заявою, заінтересована особа: Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, особа, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною: ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

В обґрунтування заяви вказав, що мешкає разом із членами своєї родини, зокрема братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю І А групи з дитинства довічно, страждає помірною розумовою відсталістю з елементами аутизму, епілептичним синдромом органічно-резидуального генезу, внаслідок якого не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вказане захворювання проявляється періодичною агресією, неадекватним відношенням до навколишнього середовища та людей, а тому брат потребує медичного лікування, постійного стороннього догляду та нагляду.

Посилався на те, що згідно зі свідоцтвами про народження він та ОСОБА_2 є рідними братами. Останній потребує постійного стороннього догляду і нагляду, обмежений у самообслуговуванні, здатності до орієнтації, спілкуванні та здатності контролювати свою поведінку.

Посилаючись на зазначені обставини та норми законодавства, просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити заявника його опікуном.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Яремчанського міського суду від 12 березня 2026 року заяву задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним. Відмовлено у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про призначення його опікуном над ОСОБА_2 . До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 обов`язки щодо здійснення над ним опіки покладено на Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області як орган опіки та піклування. Судові витрати по справі віднесено на рахунок держави. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною встановлено до 12 березня 2028 року включно.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційних скарг

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лісодід О. В., подав апеляційну скаргу. Вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи.

Вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи у призначенні заявника опікуном, дійшов висновку про невідповідність подання органу опіки та піклування вимогам закону через відсутність у ньому мотивів доцільності призначення саме його опікуном недієздатної особи.

Зазначає, що він є рідним братом ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що батько ОСОБА_2 та заявника, ОСОБА_3 , з 13 січня 2016 року працює за основним місцем роботи у СКП «Поляницякомунсервіс», а мати, ОСОБА_4 , є особою з інвалідністю ІІІ групи та з 2021 року хворіє на різні захворювання. Також зазначає, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 .

Посилається на те, що суд першої інстанції, врахувавши введений у державі воєнний стан та обов`язок щодо захисту Вітчизни, дійшов висновку про необхідність належного мотивування органом опіки та піклування подання щодо призначення опікуном особи чоловічої статі призовного віку, однак при цьому проігнорував вимоги статті 63 ЦК України. Водночас орган опіки та піклування не має можливості надати подання про призначення певної особи опікуном без її письмової заяви про згоду бути опікуном та не має повноважень змусити особу подати таку заяву.

Вказує, що при призначенні опікуна повинні враховуватися особисті взаємини між опікуном і підопічним, а можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування.

Вважає, що бажання фізичної особи бути опікуном, підтверджене письмовою заявою, повинно передувати перевірці можливості виконувати обов`язки опікуна. Також зазначає, що введення воєнного стану не зупинило дію актів цивільного законодавства, а Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить заборони призначати опікунами осіб чоловічої статі призовного віку.

Враховуючи викладене, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представниця ОСОБА_2 – адвокат Мула Христина Олегівна також подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 та покладення обов`язків зі здійснення над ним опіки на Поляницьку сільську раду як орган опіки та піклування.

Зазначає, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І А групи з дитинства, страждає помірною розумовою відсталістю з елементами аутизму, внаслідок чого не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує медичного лікування, постійного стороннього догляду та нагляду. Вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братами, зареєстровані та проживають разом.

Посилається на те, що при вирішенні питання про визнання фізичної особи недієздатною також вирішується питання про встановлення опіки та призначення опікуна з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітньої особи, яка за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Вважає, що при розгляді справи важливим було одразу призначити опікуна для уникнення неналежного забезпечення реалізації особистих немайнових прав, зокрема щодо медичних обстежень, лікування та догляду, а також майнових прав, зокрема щодо отримання соціальних виплат, придбання медикаментів і забезпечення належних умов проживання ОСОБА_2 .

Зазначає, що при призначенні опікуна беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки та стосунки між ним і підопічним, а опікун призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Наголошує, що при призначенні опікуна важливі й обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.

Вказує, що можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Вважає, що за наявності висновку органу опіки та піклування суд повинен перевірити лише його відповідність вимогам закону щодо обґрунтованості та змісту.

Звертає увагу на те, що нормами законодавства не передбачено обов`язку органу опіки та піклування перевіряти документи, що стосуються відстрочки від мобілізації особи, яка звертається із відповідною заявою. Також зазначає, що при розгляді справи суд першої інстанції з`ясував, що батьки ОСОБА_2 не можуть належним чином здійснювати обов`язки опікуна, оскільки мати має ІІІ групу інвалідності, а батько офіційно працевлаштований та більшість часу перебуває на роботі.

Просить оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 та покладення обов`язків зі здійснення над ним опіки на Поляницьку сільську раду як орган опіки та піклування змінити, призначити опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 .

Позиція інших учасників справи

Учасники справи правом на подання відзиву не скористалися.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 – адвокат Лісодід О. В. доводи та вимоги апеляційних скарг підтримав, просив їх задовольнити.

Представниця ОСОБА_2 – адвокат Мула Х. О. у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник заінтересованої особи – Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області подав клопотання про розгляд справи без його участі, у якому просив апеляційні скарги задовольнити та призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатним братом ОСОБА_2 .

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, строків розгляду апеляційної скарги колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційних скарг вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині визнання фізичної особи недієздатною не оскаржується, тому в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Яремчанського міського суду від 12 березня 2026 року зазначеним вимогам відповідає.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 03.04.2000 та серії НОМЕР_2 від 23.04.1998. Їхніми батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які, відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 21.06.1997, уклали шлюб 21 червня 1997 року (а. с. 11, 124-126).

Згідно з копією довідки № 510 від 09.04.2025 ОСОБА_3 працює у Сільському комунальному підприємстві «Поляницякомунсервіс» електриком за основним місцем роботи з 13.01.2016 до цього часу (а. с. 119).

З копій медичних документів за 2021–2024 роки вбачається, що ОСОБА_4 упродовж зазначеного періоду неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу різних захворювань та перенесла низку оперативних втручань (а. с. 115-118).

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 має також неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 121-122).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 04.10.2021, виданого виконавчим комітетом Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 04 жовтня 2021 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 , яка після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а. с. 128).

Згідно з копіями витягів з Реєстру територіальної громади, сформованих 09.04.2025, місце проживання ОСОБА_2 з 09.04.2025 та ОСОБА_1 з 08.07.2014 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 6).

Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов від 09.04.2025, складеного депутатом Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із братом ОСОБА_2 , дружиною ОСОБА_5 та малолітньою донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також зазначено, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за своїм братом ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІА групи з дитинства, потребує постійного стороннього догляду, придбання медикаментів, харчування та засобів першої необхідності (а. с. 4).

Згідно з копією висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 43 від 09.04.2025, виданого КНП «Яремчанська центральна міська лікарня», ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІА групи внаслідок психічного розладу. Проживає разом з ОСОБА_1 . У зв`язку з обмеженням здатності до самообслуговування, орієнтації, спілкування та контролю за своєю поведінкою потребує постійного стороннього догляду (а. с. 5).

З копії консультаційного висновку спеціаліста № 1056 від 07.02.2018 вбачається, що ОСОБА_2 встановлено діагноз: помірна розумова відсталість з елементами аутизму; супутнє захворювання – епілептичний синдром органічно-резидуального генезу. Під час обстеження встановлено, що ОСОБА_2 недоступний контакту, мова не сформована, розуміння зверненої мови відсутнє. Жодних інструкцій не виконує, не розуміє. У поведінці непосидючий, час від часу вигукує окремі звуки. Навички охайності та самообслуговування вироблені не в повному обсязі. Критика відсутня. Інтелект різко знижений. Потребує постійного догляду та нагляду (а. с. 7 на звороті).

Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 233964 від 16.03.2021 ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності з дитинства довічно. Вказано, що він потребує постійного стороннього догляду і нагляду (а. с. 6 на звороті).

Згідно з поданням органу опіки і піклування виконавчого комітету Поляницької сільської ради, затвердженим рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 122 від 20.11.2025, визнано за можливе призначення ОСОБА_1 опікуном над його братом ОСОБА_2 у випадку визнання останнього недієздатним (а. с. 112-114).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 458/2025 від 16.12.2025 ОСОБА_2 страждає на стійкий хронічний психічний розлад – глибоку розумову відсталість, що згідно з МКХ-10 F73. За своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними (а. с. 90-93).

У суді першої інстанції заявник ОСОБА_1 вказував, що є військовозобов`язаною особою, відстрочкою від призову не користується, на цей час не працює та здійснює догляд за братом: готує йому їжу, допомагає голитися, інколи заспокоює його, коли він поводиться буйно. Пояснив, що між ним та братом із дитинства існують тісні зв`язки і лише він може здійснювати за ним догляд, оскільки батько та дружина працюють, мати хворіє.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відмовляючи у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що наявне у матеріалах справи подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Поляницької сільської ради не містить належної мотивації, чому саме ОСОБА_1 , який є особою чоловічої статі призовного віку, а не іншу особу, необхідно призначити опікуном. Матеріали справи не містять достатніх доказів, які б свідчили про те, що саме ОСОБА_1 слід призначити опікуном ОСОБА_2 .

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Подібного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 23 липня 2025 року у справі № 279/3630/24, вказавши, що в умовах воєнного стану орган опіки має належно з`ясувати питання доцільності призначення саме його опікуном, ураховуючи закріплений у Конституції України обов`язок захисту Вітчизни та загальну мобілізацію, з урахуванням усіх обставин, у тому числі, здатності виконання функцій опікуна недієздатної особи іншими особами.

Водночас Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 305/1557/24 зазначила, що сам по собі факт проходження військової служби не може розглядатися як безумовна перешкода для призначення особи опікуном, оскільки інше тлумачення призводило б до дискримінації та порушення принципу рівності прав громадян. У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їхньої здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи.

Вищенаведені висновки підлягають врахуванню і при вирішенні цієї справи.

Як вбачається з подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Поляницької сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 122 від 20.11.2025, на обґрунтування можливості призначення ОСОБА_1 опікуном зазначено, що він є рідним братом ОСОБА_2 , спільно з ним проживає, піклується та здійснює за ним догляд, позитивно характеризується за місцем проживання та попереднім місцем роботи, а стан його здоров`я дозволяє виконувати обов`язки опікуна.

Водночас матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 на цей час не працює, перебуває у зареєстрованому шлюбі та має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак у поданні органу опіки та піклування зазначені обставини належної оцінки не отримали. Зокрема, не наведено відомостей щодо матеріальної спроможності заявника забезпечувати належне виконання обов`язків опікуна з огляду на відсутність працевлаштування та не надано оцінки цим обставинам у сукупності з наявністю у нього власної сім`ї та малолітньої дитини.

Не з`ясовано також, чи дозволяють сімейні та побутові обставини ОСОБА_1 поєднувати виконання обов`язків щодо власної сім`ї та малолітньої дитини з доглядом за ОСОБА_2 , який, з огляду на стан здоров`я, потребує постійного стороннього догляду і нагляду. Відтак подання не містить достатнього обґрунтування того, що за сукупності зазначених обставин ОСОБА_1 має реальну можливість постійно та належно виконувати обов`язки опікуна, зокрема дбати про підопічного, створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати догляд та лікування.

Не містить подання і належного обґрунтування неможливості здійснення опіки батьками ОСОБА_2 .

Так, щодо матері ОСОБА_2 орган опіки та піклування послався на те, що вона не працює, часто хворіє та перебуває на стаціонарному лікуванні. Наявні у справі медичні документи дійсно свідчать про проходження нею у 2021-2024 роках стаціонарного лікування з приводу різних захворювань та проведення оперативних втручань. Однак такі документи самі по собі не підтверджують, що стан її здоров`я на час вирішення питання про встановлення опіки унеможливлює виконання нею функцій опікуна над недієздатним сином.

Факт працевлаштування батька ОСОБА_2 також не свідчить про неможливість виконання ним обов`язків опікуна. У поданні зазначено лише про його роботу повний робочий день, однак не наведено обставин, які б свідчили про неможливість здійснення ним догляду за ОСОБА_2 чи об`єктивно унеможливлювали виконання ним функцій опікуна.

Наявність у батьків на утриманні ще однієї неповнолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3 , також зазначена органом опіки та піклування, однак будь-якої оцінки впливу цієї обставини на можливість кожного з батьків виконувати обов`язки опікуна подання не містить.

Відтак наведені у поданні обставини мають загальний характер і не підтверджують належним чином неможливість виконання ними функцій опікуна. Органом опіки та піклування не здійснено належної оцінки можливості кожного з батьків виконувати такі обов`язки та не наведено достатніх мотивів, з яких саме ОСОБА_1 є тією особою, призначення якої опікуном найбільшою мірою відповідатиме інтересам ОСОБА_2 .

Доводи апеляційних скарг про відсутність законодавчої заборони на призначення опікуном військовозобов`язаної особи є обґрунтованими, проте не спростовують правильності висновку суду першої інстанції. Підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном є не сам факт перебування його у статусі військовозобов`язаної особи, а відсутність достатніх доказів та належного обґрунтування того, що призначення саме його опікуном за конкретних обставин справи є найбільш доцільним.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що в умовах воєнного стану орган опіки та піклування, вирішуючи питання щодо доцільності призначення військовозобов`язаної особи опікуном, повинен особливо ретельно з`ясувати необхідність такого призначення, перевірити обставини, що мають значення для визначення кандидатури опікуна, та належним чином мотивувати відповідне подання, у тому числі з метою недопущення можливого зловживання цим правовим механізмом.

Твердження представника ОСОБА_2 про необхідність невідкладного призначення фізичної особи опікуном з метою забезпечення його особистих немайнових та майнових прав також не є підставою для скасування рішення суду.

Відмова у призначенні опікуном саме ОСОБА_1 не означає залишення недієздатного ОСОБА_2 без опіки та правового захисту. До призначення опікуна здійснення опіки судом першої інстанції покладено на Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області як орган опіки та піклування, у зв`язку з чим права та законні інтереси ОСОБА_2 не залишаються без належного захисту.

При цьому відмова у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном не перешкоджає вирішенню цього питання в подальшому за наявності належно обґрунтованого подання органу опіки та піклування, складеного після повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення цього питання.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до статті 63 ЦК України фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою, наведених висновків не спростовують.

Письмова заява особи є необхідною умовою для призначення її опікуном та засвідчує добровільність прийняття нею на себе відповідних обов`язків. Проте наявність такої заяви не означає, що особа підлягає призначенню опікуном автоматично, та не усуває необхідності перевірки органом опіки та піклування її можливості належно виконувати відповідні обов`язки й обґрунтування доцільності призначення саме цієї особи.

Тому посилання апелянта на відсутність в органу опіки та піклування повноважень змусити іншу особу подати заяву про бажання бути опікуном не стосується підстав, з яких судом відмовлено у призначенні ОСОБА_1 опікуном. Суд першої інстанції не покладав на орган опіки та піклування обов`язку спонукати інших осіб до подання відповідних заяв. Йдеться про необхідність з`ясування наявності інших близьких осіб, які можуть здійснювати опіку, та оцінки їх здатності виконувати функції опікуна.

Отже, наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з рішенням суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, який належним чином дослідив та оцінив подані докази, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 , поклавши до призначення опікуна обов`язки зі здійснення опіки над недієздатним ОСОБА_2 на Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області як орган опіки та піклування.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 – адвоката Лісодіда Олега Валентиновича та представника ОСОБА_2 – адвоката Мули Христини Олегівни залишити без задоволення.

Рішення Яремчанського міського суду від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О. О. Томин

Судді: Є. Є. Мальцева

О. В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 07 серпня 2026 року.