Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №275/571/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №275/571/26 Головуючий у 1-й інст. Данилюк О. С.

Номер провадження №33/4805/1259/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665грн. 60 коп.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 07.06.2026 року о 15 годині 05 хвилин в с-щі Брусилів по вул. Шевченка, 99, в порушення вимог п.2.9.а ПДР України керував транспортним засобом Форте без номерного знака в стані алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер, результат огляду становить 1,16 проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою, ухваленою з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вказує, що судом першої інстанції не виконані вимоги статей 245, 252 та 280 КУпАП щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів.

Зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неправильно визначив суб`єкта адміністративного правопорушення, не надав належної оцінки доказам сторони захисту та фактично поширив дію ч.1 ст.130 КУпАП на випадок, який законом не передбачений, та дійшов помилкового висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Посилається на те, що місцевий суд дійшов хибного висновку, що норма ст.130 КУпАП не розрізняє механічні та немеханічні транспортні засоби, а тому помилково визнав його суб`єктом цього правопорушення та притягнув до відповідальності за вказаною статтею.

Доводить, що потужність керованого ним акумуляторного велосипеда становить лише 0,6 кВт, він не є механічним транспортним засобом за положеннями Правил дорожнього руху України та Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби з електродвигуном потужністю до 3 кВт не потребують наявності посвідчення водія категорії «A1», адже ця категорія передбачена для транспортних засобів з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт.

Зазначає, що до суду надав гарантійний талон, товарний чек та витяг з інструкції виробника, згідно з якими за технічними характеристиками акумуляторний велосипед обладнаний електродвигуном потужністю 600 Вт (0,6 кВт). Однак, достовірність зазначених доказів судом не спростована і у оскаржуваній постанові не наведено мотивів, з яких суд відхилив подані докази, не зазначив, чому вони не приймаються, та не встановив жодної обставини, яка б свідчила про те, що потужність електродвигуна перевищує 3 кВт.

Звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові місцевий суд послався на постанову Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №127/5920/22, вважаючи, що наведені у ній правові висновки підлягають застосуванню і в даній справі. Однак саме по собі посилання на окрему постанову Верховного Суду не звільняє суд від обов`язку встановити, чи є тотожними фактичні обставини справ, у яких сформульовано відповідний правовий висновок.

Вказує, що до суду надав гарантійний талон, товарний чек та витяг з інструкції виробника, згідно з якими за технічними характеристиками акумуляторний велосипед обладнаний електродвигуном потужністю 600 Вт (0,6 кВт). Однак, достовірність зазначених доказів судом не спростована і у оскаржуваній постанові суд фактично не навів мотивів, з яких відхилив подані докази, не зазначив, чому вони не приймаються судом, та не встановив жодної обставини, яка б свідчила про те, що потужність електродвигуна перевищує 3 кВт.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» судова повістка про виклик до суду на 10.08.2026 на 15:00 год. ОСОБА_1 у цій справі доставлена 04.08.2026 об 09:44:34 на його номер телефону НОМЕР_1 .

В матеріалах справи наявна заявка на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, підписана ОСОБА_1 , адресована суду першої інстанції, та в якій, поміж іншого, зазначається, що у разі перегляду постанови суду у справі судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 просить надсилати з даного провадження судові повістки в електронному вигляді (а.с.14).

Відповідно до змісту складеної секретарем судового засідання телефонограми від 07.08.2026 ОСОБА_1 на неодноразові телефонні дзвінки не відповідає.

Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 також не з`явився в судове засідання під час розгляду цієї справи місцем судом.

Станом на момент розгляду цієї справи судді апеляційного суду не надано будь-яких заяв чи клопотань ОСОБА_1 про відкладення апеляційного розгляду чи повідомлення про неможливість прибути в судове засідання з поважних причин.

Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Частиною 2 ст.268 КУпАП не визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи заяву ОСОБА_1 (а.с.14) та довідку про доставку повідомлення у додаток «Viber», апеляційний суд повідомлення ОСОБА_1 про дату та час апеляційного розгляду вважає належним та підтвердженим, у зв`язку з чим, та з метою розгляду справи в розумні строки, апеляційний суд приходить до висновку про здійснення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи неприбуття ОСОБА_2 в судове засідання для участі в розгляді його апеляційної скарги, фіксування розгляду апеляційної скарги за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку, що вони у їх сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом підтверджують винуватість особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у скоєнні вказаного правопорушення.

Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686459 від 07.06.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 07.06.2026 року о 15 годині 05 хвилин в с-щі Брусилів по вул. Шевченка, 99 керував транспортним засобом Форте без номерного знака в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер, результат огляду становить 1,16 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2);

- результатами проходження тестування на місці за допомогою приладу «Alcotest 6820» від 07.06.2026 року, результат якого показав позитивну пробу - 1.16 проміле, та згідно якого наявний підпис особи, відносно якої проводився тест (а.с.7);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу «Alcotest 6820» від 07.06.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою приладу Драгер, результат якого показав 1,16 проміле з яким ОСОБА_1 погодився та проставив свій підпис (а.с.6);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2026 (а.с.8);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7331073 від 07.06.2026, за якою на ОСОБА_1 накладено штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. (а.с.10);

- розписками відповідно до яких ОСОБА_1 роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268, ст.266 КУпАП, а також проінформовано його про порядок застосування спеціального технічного засобу, що підтверджується підписами ОСОБА_1 (а.с.3,4,5);

- відеозаписами, наявними у матеріалах справи на DVD-диску (а.с.15).

Так, за змістом пункту 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686459 від 07.06.2026 року працівниками поліції здійснювався відеозапис на портативну бодікамеру № 857234.

Із переглянутого судом відеозапису, наявного у матеріалах справи на DVD-диску (а.с.13) встановлено, що він складається із трьох файлів. Так, із файлу «export-htoy5» вбачається, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб Форте без номерного знака під керуванням ОСОБА_1 за порушення останнім Правил дорожнього руху (файл «export-htoy5» інтервал запису - із 0:00:10 по 0:00:35). Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, працівники поліції при спілкуванні з ОСОБА_1 виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, так і в найближчому медичному закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 спочатку відмовився, а в подальшому погодився.

На запитання працівників поліції, що вживав сьогодні і скільки, ОСОБА_1 відповів «зранку пив пиво». Далі цим відеозаписом зафіксовано як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння та останньому працівником поліції продемонстровано його результат, який становив 1.16 проміле. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував щодо встановленого результату огляду цим технічним засобом, не висловлював свою незгоду із його результатами, не наполягав на проведенні огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, та не заявляв жодних клопотань з цього приводу (файл «export-htoy5» інтервал запису - із 0:02:40 по 0:19:50).

Також з даного відеозапису вбачається, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, а також повідомили, що його відсторонено від керування транспортним засобом.

З переглянутого судом відеозапису також з`ясовано, що зміст рапорту поліцейського узгоджуються із зафіксованими на відеозаписі обставинами.

Згідно п.5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Отже, отримавши підтвердження стану алкогольного сп`яніння і згоду ОСОБА_1 з встановленими результатами поліцейський обґрунтовано та підставно склав протокол про адміністративне правопорушення, а суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Наведені у постанові місцевого суду докази, які покладені судом в основу його рішення, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому апеляційні доводи про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.

Що стосується доводів апелянта про те, що акумуляторний велосипед Forte Spin, яким він керував, не є механічним транспортним засобом, оскільки має потужність лише 600 Вт, тобто 0,6 кВт, а тому за доводами його скарги, керуванням ним унеможливлює застосування ч.1 ст.130 КУпАП, то апеляційний суд зазначає з цього приводу настуне.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, без розмежуванням яким-саме транспортним засобом особа керує (механічним чи не механічним).

Тобто за чітким змістом ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за керування будь-яким видом транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння.

Та обставина, що транспортні засоби з електродвигуном потужністю до 3 кВт не потребують наявності посвідчення водія, не виключає приналежності таких засобів із електродвигуном зазначеної потужності саме до категорії «транспортних засобів», та за змістом ч.1 ст.130 КУпАП не перешкоджає притягненню водіїв, котрі керують цими транспортними засобами, до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Крім того, визначення транспортного засобу міститься у п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, відповідно до якого транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Приналежність акумуляторного велосипеда Forte Spin потужністю 600 Вт, яким керував ОСОБА_1 , до пристроїв, призначених для перевезення людей, апелянт у своїй апеляційній скарзі не оспорює.

Крім того, із наявних у матеріалах справи документами на цей пристрій (а.с.26-29) слідує, що цей пристрій призначений для перевезення людини, оскільки обладнаний усіма необхідними засобами, зокрема: передніми та задніми гальмами, максимальна швидкість цього засобу 35 км/год, має передній та задній поворотник, сигналізацію, 3 рівень швидкісного режиму.

Також, згідно статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до ст.2 вищезазначеного закону, його дія поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них.

Із наявної у матеріалах справи інструкції з експлуатації, а саме її титульної сторінки (а.с.28) та специфікації (а.с.27) слідує, що акумуляторний велосипед Forte Spin оснащений електричним тяговим двигуном, а тому, поміж іншого, він підпадає під визначення електричного колісного транспортного засобу і згідно вищезазначеного закону.

Отже, акумуляторний велосипед Forte Spin, потужністю 600 Вт, яким керував ОСОБА_1 , хоча і не є «механічним транспортним засобом», оскільки потужність його двигуна не перевищує 3 кВт, однак є «транспортним засобом» в розумінні цього поняття, яке наведене у п.1.10 Правил дорожнього руху, а тому за керування цим транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння настає відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки диспозиція цієї статті передбачає відповідальність за керування транспортними засобами без жодних застережень щодо виду такого транспортного засобу.

Тому, апеляційний суд вважає, що частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування особою в стані алкогольного сп`яніння і тими транспортними засобами, водії яких на даний час згідно чинного законодавства не мають обов`язку мати посвідчення водія відповідної категорії (тобто і водії немеханічних, зокрема, електричних транспортних засобів потужністю до 3 кВт).

З цих підстав вищезазначені аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції фактично поширив дію ч.1 ст.130 КУпАП на випадок, який законом не передбачений, та що апелянт не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє.

Крім того, у постанові суду першої інстанції наведені достатні аргументи щодо приналежності акумуляторного велосипеда Forte Spin, яким керував апелянт, до транспортних засобів, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та визначено судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та даних про особу правопорушника.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року, щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович