Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №289/876/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/876/26 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.

Номер провадження №33/4805/1227/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., з участю секретаря судового засідання Колодяжного О.В., захисника - адвоката Дятел В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника - адвоката Свінцицького Л.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 15 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 15 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 , 28 квітня 2026 року, о 15 год. 43 хв. в м. Радомишль по вул. Плетенецька, керував транспортним засобом ВАЗ 21120, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку відмовився. Від керування т.з. відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням захисник - адвокат Свінцицький Л.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним дослідженням обставин справи.

Зазначає, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень правил дорожнього руху, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

Вказує, що із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було б зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Доводить, що працівниками поліції було грубо порушено вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, що свідчить про те, що такий огляд на стан сп`яніння, проведений працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, є недійсним. Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у справі відсутні.

Зазначає, що при складанні адміністративного протоколу, водію не були роз`яснені його права, і він взагалі був позбавлений можливості скористатися своїм правом на правову допомогу.

Вказує, що при оформлені адміністративних матеріалів працівники поліції допустили численні процесуальні порушення, та вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи які додані до нього не можливо розцінювати в силу ст.251 КУпАП, як належні та достатні докази вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не прибув, відповідно до складеної секретарем судового засідання телефонограми від 04.08.2026 р., а також згідно довідки про доставку SMS, з урахуванням наявної у матеріалах справи заяви про отримання судової повістки в електронній формі (а.с.9) ОСОБА_1 повідомлений про місце, дату та час апеляційного розгляду.

Захисник - адвокат Дятел В.І. не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та повідомив суду, що ОСОБА_1 відомо про дату та час апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. За змістом ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи ці обставини, думку захисника, наявність підтвердження повідомлення ОСОБА_1 телефонограмою та SMS-повідомленням, а також те, що в апеляційному розгляді бере участь захисник, судом постановлено продовжувати розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Апеляційний розгляд цієї справи вперше було призначено в апеляційному суді на 03.08.2026 р. Однак захисник, який подавав апеляційну скаргу (адвокат Свінцицький Л.В.) та ОСОБА_1 в судове засідання не прибули 03.08.2026 року, натомість від адвоката Дятел В.І. надійшла заява, якою він просив перенести розгляд справи на іншу дату і надати для ознайомлення матеріали справи. Також, адвокатом Дятел В.І. було надано разом із заявою копію угоди про надання юридичної допомоги від 30.07.2026р., з якої слідує, що ОСОБА_1 залучив іншого захисника для участі в цій справі, натомість захисник-адвокат Свінцицький Л.В. в судове засідання вже не прибув, хоча і був повідомлений судом про дату та час апеляційного розгляду належним чином (а.с.31)

З урахуваннням такої заяви іншого захисника-адвоката Дятел В.І., апеляційний розгляд було відкладено апеляційним судом на 10.08.2028 р. та надано захиснику-адвокату Дятел В.І. для ознайомлення матеріали справи.

10.08.2026 р. захисником-адвокатом Дятел В.І. було подано апеляційному суду клопотання про виклик в судове засідання двох свідків ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), в задоволенні якого, як необгрунтованого, судом було відмовлено з урахуванням положень ст.294 КУпАП, та висловлено судом відповідне мотивування.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції(далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Постановою місцевого суду було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом першої інстанції доказів.

Зокрема, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№652192 від 28.04.2026 року, ОСОБА_1 28 квітня 2026 року о 15 год. 43 хв. в м. Радомишль по вул. Плетенецька, керував транспортним засобом ВАЗ 21120, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку відмовився. Від керування т.з. відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений (а.с.2).

Відповідно до змісту розписок наявних в матеріалах справи ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також ознайомлено останнього з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення його від керування транспортним засобом, однак ОСОБА_1 відмовився проставити свій підпис (а.с.5,7).

Згідно розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, однак останній відмовився проставити свій підпис (а.с.7).

Відповідно до розписки щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування, ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом ОСОБА_4 (а.с.6).

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів) та пропонувалося йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу Алкотест -Драгер 6820, однак ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння відмовився, а тому такий огляд не проводився (а.с.11).

Відповідно до наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.04.2026 вбачається, що у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння останній направлявся для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я КНП «Радомишльська лікарня, при цьому його огляд не проводився, в лікарню не доставлявся, оскільки відмовився (а.с.3).

Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7103050 від 28.04.2026 на ОСОБА_1 накладено штраф за чинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. Вказана постанова є чинною (а.с.4).

За змістом пункту 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №652192 працівниками поліції здійснювався відеозапис за допомогою портативних нагрудних камер № 858880,858848 та відеореєстратором автомобіля логотип 1240.

Із переглянутих судом відеозаписів, наявних у матеріалах справи на двох DVD-дисках (а.с.12) встановлено, що працівниками поліції зупинено автомобіль за порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху та під час спілкування з останнім виявили в нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, у зв`язку з чим неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі охорони здоров`я, однак останній від вказаних оглядів відмовився відповівши поліцейському на пропозицію пройти огляд «ні, я не хочу». При цьому, працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі відмови від запропонованих оглядів на цього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. (інтервал відеозапису файлу Макарчук 1 із 0:11:15 по 0:13:50).

Враховуючи, що ОСОБА_1 двічі чітко і ствердно відмовився пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі охорони здоров`я, що зафіксовано переглянутими судом відеозаписами і об`єктивно встановлено судом із цього доказу та із наявних у матеріалах справи письмових доказів, то ці його дії обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що утворюють склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП у виді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, працівники поліції правомірно склали протокол у зв`язку із виявленням цього правопорушення, а суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в сукупності та з урахуванням вимог ст.36 КУпАП, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Наведені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 , а тому апеляційні доводи про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.

Посилання апелянта на не роз`яснення поліцейськими прав передбачених Конституцією України, апеляційний суд визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписом на якому зафіксовано, як працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 його права, передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (інтервал відеозапису файлу Макарчук 1 із 0:44:38 по 0:45:53).

Безпідставними також є посилання апелянта про незаконну зупинку транспортного засобу та відсутність з боку ОСОБА_1 будь яких порушень правил дорожнього руху, оскільки спростовується наявними в матеріалах справи відеозаписами.

Так, на диску наявний файл відеозапису WhatsApp Video 2026-05-05 at 13.16.17 на якому зафіксовано рух транспортного засобу, за яким поїхали працівники поліції та зупинили його. Цим же відеозаписом зафіксовано як працівник поліції повідомляє водія, яким є ОСОБА_1 , про те, що він та пасажир даного транспортного засобу не пристебнуті ременем безпеки (інтервал відеозапису файлу Макарчук 1 із 0:00:10 по 0:00:40). Також з даного відеофайлу вбачається, що при розгляді справи ОСОБА_1 не заперечував щодо названого поліцейським порушення, а навпаки сказав «да, я нагрішив» (інтервал відеозапису файлу Макарчук 1 із 0:01:38 по 0:01:50).

Крім того, із дослідженого відеоазпису на іншому DVD-диску чітко вбачається, що при відкритті вікна водійських дверей автомобіля, ОСОБА_1 перебуває не пристебнутим ременем безпеки (інтервал відеозапису файлу Макарчук 2 із 0:00:11 по 0:00:40).

Доводи апелянта, що працівниками поліції грубо порушено вимоги ст.266 КУпАП, Порядку, а також Інструкції при проведенні огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 спростовуються зафіксованими на відеозаписах подіями.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові суду висновки відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже здатне досягнути мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.

З огляду на викладене, рішення місцевого суду є законним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його, не встановлено, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Свінцицького Л.В. залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 15 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович