Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №292/341/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №292/341/25 Головуючий у 1-й інст. Лотуга В. Ф.

Категорія 23 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 292/341/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" про розірвання договору оренди землі, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 22 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Лотуги В.Ф.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року позивачка звернулася до суду із позовом, в якому зазначила, що належна їй земельна ділянка, кадастровий номер 1825483600:04:000:0042, площею 2,5448 га, яка розташована на території Новозаводської сільської ради Житомирського (Пулинського) району Житомирської області, перебуває в оренді у Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" на підставі договору оренди землі від 10.11.2016 року, укладеного строком на 10 років.

Відповідно до п.6, 8 вказаного договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі, який складає 1623,24 грн (що на дату підписання цього договору становить 6%), та має вноситься до 25 грудня поточного року.

Проте, відповідач протягом 2022-2024 років не виконує взяті на себе зобов`язання та не сплачує орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою.

Враховуючи наведене, просила суд розірвати договір оренди землі від 10.11.2016, укладений між нею та відповідачем щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:04:000:0042, площею 2,5448 га та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 22 квітня 2025 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 10.11.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Новозаводські аграрні інвестиції" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:04:000:0042, площею 2,5448 га.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зазначив, що суд першої інстанції порушив право на справедливий розгляд, оскільки належне повідомлення відповідача не підтверджене доказами, що суперечить ст. 272 ЦПК України.

Відповідач не погоджується з висновком суду про несплату орендної плати, оскільки він ґрунтується лише на даних реєстру. Поза увагою суду залишились положення договору щодо сплати орендної плати у натуральній формі. Суд не витребував необхідні докази та не забезпечив повного з`ясування обставин справи, чим порушив ст. 13 ЦПК України.

Звертає увагу на те, що висновок суду про невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати не відповідає фактичним обставинам справи. Так, відповідно до умов договору (пп. 6, 8) відповідач щороку забезпечував наявність грошових коштів або продукції для розрахунку в офісі до 25 грудня, що є належним виконанням зобов`язання. Водночас позивач не з`являвся для прийняття виконання, не заявляв вимог і фактично ухилявся від отримання орендної плати. Таким чином, відсутність розрахунку зумовлена діями позивача, що свідчить про його відмову прийняти виконання та можливу недобросовісну поведінку.

Крім того, суд не встановив істотності порушення, як того вимагає ч. 2 ст. 651 ЦК України: не доведено значної шкоди для позивача та неможливості досягнення мети договору, а також не дотримано принципу пропорційності, що суперечить практиці Верховного Суду та ЄСПЛ.

Також судом порушено принцип змагальності (ст. 12 ЦПК України), оскільки через неналежне повідомлення відповідач був позбавлений можливості подати відзив і надати докази. Ухвалення рішення за таких умов суперечить практиці ЄСПЛ та є підставою для його скасування.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Ващук Ю.С., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Зокрема, зазначає, що відповідно до договору орендна плата має сплачуватися орендарем у грошовій формі до 25 грудня кожного року. Обов`язок своєчасної сплати покладено виключно на орендаря, при цьому договір і закон не зобов`язують орендодавця з`являтися для отримання коштів. Оскільки місце виконання зобов`язання договором не визначене, воно має здійснюватися за місцем проживання кредитора (ч. 2 ст. 532 ЦК України).

Відповідач не вжив належних заходів для виконання зобов`язання: не здійснив виплату безпосередньо, не направив кошти поштовим переказом і не вніс їх у депозит нотаріуса, а також не надав доказів сплати. Дані реєстру підтверджують, що орендна плата навіть не нараховувалась. Посилання на «касу орендаря» є безпідставними, оскільки її місцезнаходження не визначене договором, а фактично раніше виплати здійснювалися за місцем проживання орендодавця.

Обов`язок доведення належного виконання договору покладається на відповідача (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). Доказами є будь-які дані, що підтверджують обставини справи (ст. 76 ЦПК України). Оскільки відповідач є податковим агентом, інформація про нарахування та виплату орендної плати мала б відображатися в даних податкових органів, однак такі відомості свідчать про її ненарахування і несплату. При цьому відповідач не надав жодних доказів сплати ні в суді першої інстанції, ні в апеляції — ані в грошовій, ані в натуральній формі.

Наголошує, що наявні підстави для розірвання договору, як згідно зі ст. 651 ЦК України, так згідно із ст. 141 ЗК України.

Крім того зазначає, що з 05.10.2021 документи суду надсилаються через ЄСІТС до електронного кабінету учасника, а процесуальні строки обчислюються з моменту їх доставки. Відповідач зареєстрував електронний кабінет та отримав ухвалу і позов через систему, однак не подав відзив і не надав доказів сплати орендної плати у встановлений строк.

Отже, суд першої інстанції належно повідомив відповідача та правомірно розглянув справу за наявними матеріалами. Підстав для скасування рішення немає, а апеляційна скарга є необґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.11.2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Новозаводські аграрні інвестиції" укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивачка передала відповідачеві в оренду належну їй земельну ділянку, площею 2,54 га, (кадастровий номер 1825483600:04:000:0042), яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років.

Згідно пунктів 6, 8 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі, який складає 1623,24 грн. (що на дату підписання цього договору становить 6%). З орендної плати вираховується податок з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України. Орендна плата може вноситися орендарем також натуральною формою, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів у кількості та розмірі пропорційній їх погодженій сторонами ціні до розміру орендної плати у грошовій формі. Погодження цієї форми орендної плати (переліку товарів чи продукції, кількості, якості, ціни, місця, порядку, строків поставки тощо) здійснюється за усною домовленістю сторін й оформляється підписанням сторонами актів прийняття-передачі та/або товарних або товаротранспортних накладних, підписанням яких і є такою домовленістю. Орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди, а в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 25 грудня поточного року.

Згідно пунктів 32-33 договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 36 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №419289880 від 24.03.2025, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1825483600:04:000:0042, площею 2,5448 га, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області, належить ОСОБА_1 .

Право оренди на земельну ділянку площею 2,54 га, кадастровий номер 1825483600:04:000:0042, зареєстроване 08.12.2026 року за ПП "Новозаводські аграрні інвестиції" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32897259 від 13.12.2016 року.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, за період з січня 2021 року по грудень 2024 року, ОСОБА_1 у 4 кварталі 2021 року ПП "Новозаводські аграрні інвестиції" нараховано 4968,94 грн, яку виплачено у 1 кварталі 2022 року. Інформація про доходи ОСОБА_1 одержані від ПП "Новозаводські аграрні інвестиції" за 2022-2024 роки, відсутня.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України « Про оренду землі» ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами 1 та 2 статті 22 цього Закону також передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Відповідно до положень частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є істотною умовою договору оренди землі

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункт «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються положення ЦК України. При вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначену через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору,- відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При вирішенні даного спору суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що з 2022 року відповідач порушував умови пунктів 6 та 8 договору оренди землі, зокрема систематично (тричі) не здійснював оплату орендної плати за користування земельною ділянкою позивачки за період 2022–2024 років.

Водночас відповідач не подав жодних доказів, які б підтверджували сплату орендної плати за вказані роки.

Таким чином, відсутні підстави для скасування рішення суду.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" залишити без задоволення, а рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 22 квітня 2025 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: