Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №289/1155/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/1155/26 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.

Номер провадження №33/4805/1226/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., з участю секретаря судового засідання Колодяжного О.В., захисника – адвоката Свінцицького Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника - адвоката Свінцицького Л.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 29.05.2026 о 23:14 год. в с. Краснобірка по вул. Поліська, 61, Житомирського району Житомирської області керував транспортним засобом «OPEL», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порушенням координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням захисник - адвокат Свінцицький Л.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним дослідженням обставин справи.

Зазначає, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень правил дорожнього руху, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

Вказує, що із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було б зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Посилається на те, що ОСОБА_1 повідомив поліцейських, що згідний пройти тест на місці за допомогою приладу Драгера, та поліцейський пояснював ОСОБА_1 процедуру проходження огляду, однак інший поліцейський заборонив проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу, повідомивши, що буде оформляти відмову від проходження огляду.

Зазначає, що при складанні адміністративного протоколу, водію не були роз`яснені його права і він взагалі був позбавлений можливості скористатися своїм правом на правову допомогу.

Доводить, що при оформлені адміністративних матеріалів працівники поліції допустили численні процесуальні порушеннями, та вважає, що в діях водія відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказує, що суд при накладенні адміністративного стягнення безпідставно позбавив ОСОБА_1 водійських прав на один рік, оскільки в матеріалах справи є довідка начальника відділення поліції №2 про те, що ОСОБА_1 не має і не отримував посвідчення водія на керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не прибув, за змістом телефонограми, складеної секретарем судового засідання та довідки про недоставлення SMS, не був повідомлений судом про місце, дату та час апеляційного розгляду.

При з`ясуванні думки щодо можливості здійснювати апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 , захисник – адвокат Свінцицький Л.В. не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та повідомив суду, що Роговченку І.Ю. відомо про дату та час апеляційного розгляду, однак ОСОБА_1 не виявив бажання брати участь в апеляційному розгляді.

Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. За змістом ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи ці обставини та думку захисника, який бере участь в апеляційному розгляді, та який і подавав апеляційну скаргу, судом постановлено продовжувати розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції(далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Постановою місцевого суду було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом першої інстанції доказів.

Зокрема, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №679179 від 30.05.2026, ОСОБА_1 29.05.2026 о 23:14 год. в с.Краснобірка по вул. Поліська, 61, Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «OPEL», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порушенням координації рухів Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений(а.с.2).

Відповідно до змісту розписок наявних в матеріалах справи ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також ознайомлено останнього з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення його від керування транспортним засобом, що ОСОБА_1 ствердив своїм підписом (а.с.6,8).

Згідно розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 інформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, про що останній проставив свій підпис (а.с.7).

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук) від огляду на стан сп`яніння відмовився (а.с.4).

Відповідно до наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.05.2026 вбачається, що у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння останній направлявся для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я КНП «Радомишльська лікарня, однак ОСОБА_1 в лікарню не доставлявся і його огляд не проводився (а.с.3).

Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7281273 від 30.05.2026 на ОСОБА_1 накладено штраф за чинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Вказана постанова є чинною (а.с.5).

За змістом пункту 10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №580287 працівниками поліції здійснювався відеозапис за допомогою портативних нагрудних камер № 858736,858768.

Із переглянутого судом відеозапису, наявного у матеріалах справи на DVD-диску (а.с.10) встановлено, що працівниками поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 в нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук, у зв`язку з чим неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі охорони здоров`я, однак останній відповіді не надав.

При цьому, відповідно до переглянутого відеозапису, працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що така його поведінка буде розцінена як ухилення від проходження огляду та роз`яснили ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, повідовимши, що у разі відмови від проходження огляду це буде порушення Правил дорожнього руху та за це передбачена відповідальність і буде складено протокол про адміністративне правопорушення.

Також цим відеозаписом зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що сьогодні вживав спиртні напої, а тому, вразі проходженні огляду показник алкоголю буде набагато більший ніж той допустимий, що озвучили працівниками поліції, а саме 0,2 проміле. При цьому, ОСОБА_1 (інтервал відеозапису ОСОБА_1 1 із 0:31:50 по 0:42:30).

Враховуючи, що ОСОБА_1 на неодноразові законні пропозиції працівників поліції не надав чіткої відповіді щодо проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі охорони здоров`я, що зафіксовано переглянутим судом відеозаписом і об`єктивно встановлено судом із цього доказу, то такі його дії з ухилення від проведення огляду, на переконання апеляційного суду, утворюють склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП у виді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що працівники поліції правомірно склали протокол у зв`язку із виявленням цього правопорушення (а.с.2), а суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Наведені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність була достатньою для прийняття судом першої інстанції рішення про винуватість ОСОБА_1 .

Тому, апеляційні доводи про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими.

Посилання апелянта на не роз`яснення поліцейськими прав передбачених Конституцією України апеляційний суд визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а саме з наявними у матеріалах справи розписками з яких вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений з правами, передбаченими ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується підписом останнього у рядку «підпис водія транспортного засобу» а.с.(6,8).

Безпідставними також є посилання апелянта про незаконну зупинку транспортного засобу та відсутність з боку ОСОБА_1 будь яких порушень правил дорожнього руху, оскільки це спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом NO 20260529-231159-025454-2026052923, а також постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7281273 від 30.05.2026 у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, яка є чинною (а.с.5).

До того ж, ОСОБА_1 після повідомлення працівниками поліції причини зупинки не лише не заперечував порушення правил дорожнього руху повідомлених йому поліцейським, а навпаки підтвердив сказавши «да, так захотів, поїхав» (інтервал відеозапису файлу ОСОБА_1 1 із 0:00:25 по 0:00:40).

Не заслуговують на увагу посилання апелянта про безпідставне позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки статтею 130 КУпАП не встановлено обмежень щодо застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами відносно осіб, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП встановлює, окрім накладення штрафу, також безальтернативне адміністративне стягнення на водіїв у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на строк 1 рік.

Зазначені норми не містять будь-яких застережень щодо неможливості застосування позбавлення права керування у разі відсутності в особи посвідчення водія.

Згідно з ч.1 ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Виходячи із аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові суду висновки відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже здатне досягнути мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.

З огляду на викладене, рішення місцевого суду є законним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його, не встановлено, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Свінцицького Л.В. залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович