Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №163/1835/24
Суддя: Клок О. М.
Справа № 163/1835/24 Провадження №33/802/825/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.
Доповідач: Клок О. М.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши клопотання захисника Ткач В.О. подане в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 грудня 2024 року,
В С Т А Н О В И В
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп судового збору.
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Ткач В.О.подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржену нею постанову судді через її незаконність скасувати та водночас поновити строк на її апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу такого висновку.
Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення судді першої інстанції захисник Ткач В.О. мотивує тим, що оскаржена постанова винесена 05 грудня 2024 року за відсутності ОСОБА_1 , оскільки, він є військовослужбовцем та у цей час перебував на військовій службі, у зв`язку з чим не зміг з`явитись у судове засідання. З тієї ж причини копії постанови він не отримував.
Оцінюючи такі її доводи, вважаю їх безпідставними.
У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із моментом її винесення.
Матеріалами справи стверджується, що оскаржена у даній справі стосовно ОСОБА_1 , постанова судді постановлена 05 грудня 2024 року.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, останнім днем подання апеляційної скарги є 16 грудня 2024 року ( з урахуванням вихідного дня).
Як убачається із матеріалів справи, копія постанови була направлена особі за місцем її проживання 11 грудня 2024 року.
Крім того, відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 лютого 2025 року (а.с. 28) ОСОБА_1 , як боржник повністю сплатив заборгованість до відкриття виконавчого провадження, що свідчить про його обізнаність щодо наявності постанови судді та покладеного на нього адміністративного стягнення.
При цьому, жодних об`єктивних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню з апеляційною скаргою, зокрема, наявність доказів у підтвердження перебування ОСОБА_1 у лавах ЗСУ, матеріали справи не містять.
Таким чином, постанова судді захисником Ткач В.О. оскаржена із пропуском строку, та усі доводи, зазначені у клопотанні про його поновлення строку, є недостатньо обгрунтованими мотивами неможливості подачі апеляційної скарги, у визначений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк, оцінюються як безпідставні та не можуть слугувати підставою у підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції, про скасування якої порушується питання у поданій нею апеляційній скарзі.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності.
Апелянт пропустила строк апеляційного оскарження судового рішення, і поважних причин пропуску такого строку не навела, а тому, не убачаю підстав для задоволення заявленого захисником клопотання.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В
Відмовити захиснику Ткач В.О. в інтересах особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua