Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №161/6517/23 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/6517/23 Провадження №33/802/828/26 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В. П.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., при розгляді апеляційної скарги в частині заявленого клопотання захисником Сабурою С.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2023 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строком на 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536 грн 80 коп судового збору.

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Сабура С.О.,подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржену нею постанову судді через її незаконність скасувати та водночас поновити строк на її апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу такого висновку.

Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції захисник Сабура С.О. мотивує тим, що оскаржена постанова була винесена 25 травня 2023 року у відсутності ОСОБА_1 , оскільки, він є військовослужбовцем та у цей час перебував на військовій службі, через що не мав можливості перебувати за місцем проживання та отримувати поштову кореспонденцію.

Оцінюючи такі її доводи, вважаю їх безпідставними.

У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із моментом її винесення.

Матеріалами справи стверджується, що оскаржена у даній справі стосовно ОСОБА_1 , постанова судді постановлена 25 травня 2023 року.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, останнім днем подання апеляційної скарги є 05 червня 2023 року (з урахуванням вихідних днів).

Як убачається із матеріалів справи, копія постанови була вручена особі 25 травня 2023 року (а.с. 13), тобто у день її постановлення. Окрім того, у цей день ОСОБА_1 , у добровільному порядку, сплачено накладене на нього судом адміністративного стягнення у виді штрафу, а також судовий збір, що є додатковим свідченням його обізнаності щодо змісту постанови судді та застосованого до нього стягнення (а.с. 14).

При цьому, з постанови судді першої інстанції убачається, що ОСОБА_1 , брав участь у судовому засіданні, у ході якого, своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Отже. доводи захисника про розгляд справи за відсутності останнього та необізнаність щодо оскарженої постанови та обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню з апеляційною скаргою, спростовуються матеріалами справи.

Окрім того, така постанова судді захисником Сабурою С.О., оскаржена із пропуском строку, та усі доводи, зазначені у клопотанні про його поновлення строку, є недостатньо обгрунтованими мотивами неможливості подачі апеляційної скарги, у визначений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк, оцінюються як безпідставні та не можуть слугувати підставою у підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції, про скасування якої порушується питання у поданій нею апеляційній скарзі.

Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності.

Апелянт пропустила строк апеляційного оскарження судового рішення, і поважних причин пропуску такого строку не навела, а тому, не убачаю підстав для задоволення заявленого захисником клопотання.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В

Відмовити захиснику Сабурі С.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: