Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №760/28310/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/9024/26

Справа №760/28310/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Борщ Юлія Олексіївна, до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної залиттям квартири, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Борщ Юлія Олексіївна, до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної залиттям квартири.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , є власником кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу квартири від 29 липня 2011 року №582. Зазначає, що у період з 24 червня по 09 липня 2024 року відбулося залиття вищевказаної квартири, внаслідок чого було пошкоджено майно Позивача та завдано їй майнову шкоду. Власницею квартири кв. АДРЕСА_2 , відповідно до свідоцтва про право спадщини за законом, копію якого надано Київським міським бюро технічної інвентаризації у відповідь на ухвалу Солом?янського районного суду м. Києва про забезпечення доказів до подання позову, - є ОСОБА_2 . На вимогу Позивача представником компанії, що надає послуги з будинкоутримання, КЕД N?903 комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду» Солом?янського району м. Києва було надано відповідні документи - Акти про залиття квартири АДРЕСА_1 від 27.06.2024 та 09.07.2024 року. Причиною залиття встановлено: «недбале ставлення вище розташованої квартири АДРЕСА_3 до сантехнічного обладнання». З метою з?ясування розміру заподіяної шкоди, завданої залиттям, Позивачка звернулась до Суб?єкта оціночної діяльності «ФОП ОСОБА_3 » з заявою про надання висновку про вартість для отримання фінансової компенсації матеріального збитку. 02 серпня 2024 року Позивачка отримала звіт про оцінку вартості матеріального збитку з врахуванням фізичного зносу. Згідно висновку розмір матеріального збитку квартирі АДРЕСА_1 становить 36 336 (тридцять шість тисяч триста тридцять шість) гривень (копія звіту додається). За проведення експертної оцінки Позивачем сплачено 3500 (три тисяч п?ятсот) гривень та проведення

дезінфекції приміщення з використанням професійних багатокомпонентних дезінфектантів та промислових генераторів озону - 4000 (чотири тисячі гривень). Загалом внаслідок залиття квартири Позивачу завдано майнової шкоди на суму 43 836 (сорок три тисячі вісімсот тридцять шість) гривень.

Крім того, оскільки Відповідач відмовилася відшкодовувати шкоду у добровільному порядку, Позивач була змушена нести судові витрати, пов?язані із розглядом справи (1211, 20 грн.) та витрати за надання правової допомоги - 7000 (сім тисяч) гривень, які позивачка просить стягнути з відповідачки на свою користь.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.

17.03.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

16.02.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином.

Представник позивачки просив вирішити позов у відсутність позивачки, на задоволенні позову наполягає.

Відповідачка до суду не прибула, повідомлялась неодноразово про місце, день та час судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Враховуючи вищевикладене, суд розглянув справу на підставі поданих доказів, у відсутність сторін.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу квартири від 29 липня 2011 року №582.

У період з 24 червня по 09 липня 2024 року відбулося залиття вищевказаної квартири, належної позивачці, що підтверджується поданими до суду Актами про залиття від 27.06.2024, 09.07.2024, відповідно до змісту яких слідує, що при обстеженні квартири виявлені сліди залиття: кухня - стіна 1, 1 кв. м., ванна - стеля 0, 5 кв. м. Ймовірною причиною залиття квартири є недбале ставлення мешканців вище розташованої квартири АДРЕСА_3 до сантехнічного обладнання. Згідно із Актом про залиття від 09.07.2024 слідує, що при обстеженні квартири АДРЕСА_4 виявлені руді сліди залиття: кухня - стіна 0, 3 кв. м., стеля 0, 2 кв. м. , ванна - стеля 0, 2 кв. м. , коридор - стеля 0, 2 кв. м. Ремонтні роботи після попереднього залиття, яке відбувалось 22.06.2024, мешканцями квартири АДРЕСА_4 не проводились. ОСОБА_4 причиною залиття квартири є недбале ставлення мешканців вище розташованої квартири АДРЕСА_3 до сантехнічного обладнання.

З метою з?ясування розміру заподіяної шкоди, завданої залиттям, Позивачка звернулась до Суб?єкта оціночної діяльності «ФОП ОСОБА_3 » з заявою про надання висновку про вартість для отримання фінансової компенсації матеріального збитку.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_3 » слідує, що розмір матеріального збитку квартирі АДРЕСА_1 становить 36 336 (тридцять шість тисяч триста тридцять шість) гривень.

За проведення експертної оцінки Позивачем сплачено 3500 (три тисяч п?ятсот) гривень та проведення дезінфекції приміщення з використанням професійних багатокомпонентних дезінфектантів та промислових генераторів озону - 4000 (чотири тисячі гривень).

Таким чином, внаслідок залиття квартири, належної позивачці, останній завдано майнової шкоди на суму 43 836 (сорок три тисячі вісімсот тридцять шість) гривень.

Відповідно до інформації КПКМР «Київське МБТІ» від 28.10.2024 за № 062/14-10958 слідує, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідачку покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивачки розміру завданої позивачці збитку внаслідок залиття належної їй на праві власності квартири у розмірі 36 336 грн., а також витрат, понесених позивачкою на проведення експертної оцінки у сумі 3500 гривень, та витрат на проведення дезінфекції приміщення з використанням професійних багатокомпонентних дезінфектантів та промислових генераторів озону у сумі 4000 грн., всього 43 836 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача суму судового збору у розмірі 1211, 20 грн.

Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення судових витрат.

Так, стороною позивача, на підтвердження обставин понесення судових витрат на правничу допомогу, до суду подані копії: договору про надання правової допомоги, ордеру, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Акт виконаних робіт та товарний чек за надання правової допомоги на суму 7 000 грн.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача правничої допомоги у розмірі 7 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП суду не відомий, адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду, спричинену залиттям квартири, у сумі 36 336 грн., витрати, понесені на проведення експертної оцінки у сумі 3500 гривень, витрати на проведення дезінфекції приміщення з використанням професійних багатокомпонентних дезінфектантів та промислових генераторів озону у сумі 4000 грн., всього 43 836 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП суду не відомий, адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ) сплачений судовий збір у сумі 1211, 20 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 29.07.2026

Суддя К.С. Застрожнікова