Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №205/9400/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/8365/26

Справа №205/9400/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягення авансу, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягення авансу.

Позовна заява обґрунтована тим, що у мережі інтернет позивачем було знайдено оголошення про надання послуг з пошуку та допомоги підбору та купівлі транспортного засобу з Америки з подальшим укладенням договору купівлі-продажу. Оскільки позивач мав намір придбати такий автомобіль, він зв`язався із відповідачем, який надавав позивачеві допомогу у пошуку та подальшому придбанні транспортного засобу, у зв`язку із чим позивачем на картковий рахунок відповідача було сплачено 20 250 грн. в рахунок авансу. Однак, через збройну агресію російської федерації проти України, позивач був вимушений разом із родиною виїхати за кордон, та звернувся до відповідача із проханням повернути аванс, оскільки більше не потребував послуг відповідача, відмовившись від подальшого укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу з Америки, що мав забезпечити відповідач. Однак, відповідач відмовився повертати кошти, внаслідок чого позивач звернувся до суду і просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму авансу у розмірі 20 250 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.

13.12.2024 позов залишено без руху.

10.03.2025 у зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження.

05.03.2026 суд закрив підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Сторони у судове засідання не прибули, повідомлені у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Суд розглянув справу за наявними доказами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

30.06.2024 позивач перерахував на картку VISA НОМЕР_1 грошову суму у розмірі 20 250 грн., із позначкою призначення платежу: переказ особистих коштів, що підтверджується квитанцією № 2КСС-8904-2М16-ТЕНР від 30.06.2024.

Із поданої до суду переписки у месенджері телеграм вбачається, що позивач домовлявся про придбання автомобіля, та 30.06.2024 позивачеві були надані реквізити для внесення завдатку у сумі 500 доларів США, із можливістю внести передоплату у гривні, із врахуванням курсу валют, та в цей же день позивачеві було направлено повідомлення із зазначенням номеру картки МоноБанк, одержувач ОСОБА_2 , сума 20 250 грн., сплативши яку позивач направив копію квитанції про оплату.

Після оплати у месенджері телеграм було створено спільний чат, в якому направлялись повідомлення із посиланнями на марки транспортних засобів та їх вартість, сторонами обговорено вартість автомобіля 10 400 доларів США, із врахуванням внесеного завдатку у сумі 500 доларів США, залишок визначено у розмірі 9900 доларів США., із проханням до позивача внести орієнтовно половину від вказаної суми. Домовились, що спочатку позивач має сплатити 5000 доларів США, решту - по прибуттю автомобіля в Україну.

03.07.2024 позивач у месенджері телеграм повідомив, що вимушений відмовитись від угоди, оскільки внаслідок обстрілів м. Дніпра, де позивач із родиною мешкав, він буде вивозити дружину та дітей за кордон, для чого потребує коштів, тому не зможе придбати автомобіль, про який сторони домовлялись. Із проханням про повернення йому грошових коштів.

У відповідь, відповідно до повідомлень у месенджері, позивач отримав відмову у поверненні сплачених коштів, із посиланням на те, що вказана сума є завдатком та поверненню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Як установлено судом, на момент звернення до суду з цим позовом та на час розгляду справи, договір купівлі-продажу транспортного засобі між сторонами не укладено, вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому. Жодних попередніх договорів з приводу купівлі-продажу майна сторони також не укладали.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно,що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правові наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами статті 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов`язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов`язання.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

Другим критерієм відмінності завдатку від авансу є умова обов`язкового дотримання сторонами форми укладення договору, встановленої законом.

Викладені положення закону є підставою для обґрунтованого висновку про те, що основними критеріями відмінності завдатку, як одного із засобів забезпечення виконання зобов`язань від авансу, як однієї з форм розрахунків є: забезпечення завдатком тільки дійсного, тобто укладеного сторонами цивільно-правового зобов`язання; обов`язкове дотримання сторонами встановленої законом форми укладення договору, який забезпечений завдатком.

За умови відсутності хоча б одного із вищевказаних критеріїв, передані однією стороною другій стороні грошові суми є не завдатком, а авансом.

Оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачем грошова сума у загальному розмірі 20 250 грн. є авансом, який підлягав поверненню, а не завдатком.

Сума грошових коштів, що за своєю правовою природою є авансом, підлягає поверненню особі, яка їх сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.

Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов`язання. Тому, незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов`язання, той, хто отримав аванс, повинен його повернути. І якщо продавець чи виконавець послуг (робіт) отримали як аванс певну грошову суму, а договір не було виконано, то, незалежно від того, з чиєї вини це трапилось і які обставини цьому перешкоджали, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.

Таким чином, суд доходить до висновку, що сплачений позивачем на користь відповідача аванс у сумі 20250 грн. підлягає поверненню на користь позивача, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача суму судового збору у розмірі 1211, 20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) суму авансу у розмірі 20 250 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у сумі 1211, 20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 29.07.2026

Суддя К.С. Застрожнікова