Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №552/8890/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 552/8890/25

Провадження № 2/635/745/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулось до Київського районного суду м.Полтави з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №7089915 у розмірі 23 706,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн., а також в порядку ч.10,11 ст.265 ЦПК України нарахувати інфляційні витрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.09.2023 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 7089915 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами договору, сума кредиту - 5000,00 гривень (п.1.3 кредитного договору). Строк кредиту - 360 днів, дата повернення кредиту 15.09.2024 року (п.1.4 кредитного договору).

ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит у розмірі 5 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім».

Відповідач – ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість перед ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за кредитним договором №7089915 склала 12661,50 грн., з яких 5000,00 грн. - за тілом кредиту, 7661,50 грн. - за нарахованими процентами.

У подальшому, 27.05.2024 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал " укладено договір факторингу №27.05./24-Ф, на підставі якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" відступило право грошової вимоги за договором №7089915 від 21.09.2023 укладеного з ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал " на загальну суму 12661,50 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №27.05./24-Ф від 27.05.2024 року, ТОВ "ФК " Фінтраст Капітал " прийняло від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" права грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Так, позивачем вказано, що станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 не сплачена і складає 23706,00 грн., з яких: 5000,00 грн. – тіло кредиту, 7661,50 грн. – нараховані проценти, 11044,50 грн. – нараховані позивачем проценти за 111 календарних днів.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 04.11.2025 року дану справу передано до Харківського районного суду Харківської області – за підсудністю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.11.2025 року відкрито провадження по справі, розгляд справи ухвалено проводити в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.05.2026 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, Так, у АТ "Сенс Банк" (місце реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100), витребувані письмові докази, а саме: факт належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 21.09.2023 року на дану платіжні карту банком – емітентом якої є АТ «Сенс Банк», у сумі 5000,00 грн., за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078320) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».

02.06.2026 року витребувані докази надійшли на адресу суду.

Представник позивача в судове заcідання не з`явився, разом із подання позовної заяви подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому вказано, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Причини неявки суду не відомі, будь - яких заяв або клопотань від відповідача не надходило.

Як зазначено в Постанові Касаційний цивільний суд Верховного Суду №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини", є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7089915 про надання споживчого кредиту.

Відповідного до п.п.1.3,1.4, 1.5 умов Кредитного договору №7089915 від 21.09.2023 року: сума кредиту складає 5000,00 гривень, строк кредиту 360 днів, дата повернення вказується в графіку (додаток №1 до договору) та є 15.09.2024 року. Пунктом 1.5.1 договору передбачено, що стандартна процентна ставка 1,99% в день, яка застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору.

Згідно п.1.2 умов Кредитного договору №7089915 від 21.09.2023 року, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

21.09.2023 року о 09:04:42 год. ОСОБА_1 підписано електронним підписом шляхом проставлення одноразового ідентифікатора А2765 договір №7089915 про надання споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору та паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало 21.09.2023 року кредит в сумі 5000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується наданою інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішність операції про перерахування коштів.

Даний факт також підтверджується відомостями, отриманих від на виконання ухвали суду від 20.05.2026 року, з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито картку № НОМЕР_1 , рахунок картки № НОМЕР_3 , а також надано виписку про рух коштів за 21.09.2023 року з відображенням часу зарахування коштів на суму 5000,00 грн.

В свою чергу, відповідач – ОСОБА_1 свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (фактор) було укладено Договір факторингу №27.05./24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Передача реєстру боржників підтверджується актом прийому-передання реєстру боржників за договором факторингу №27.05./24-Ф від 27.05.2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників (додаток №1 за договором факторингу №27.05./24-Ф від 27.05.2024 року) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №7089915 до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 12661,50 гривень, та стало новим кредитором відповідача за даним кредитним договором.

Враховуючи, що на момент укладення договору факторингу №27.05./24-Ф від 27.05.2024 року, строк дії кредитного договору №7089915 від 21.09.2023 року не сплив, тому позивачем – ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами за 111 календарних днів з 28.05.2024 року по 15.09.2024 року в сумі 11044,50 грн.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1062 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).

Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором № 7089915 від 21.09.2023 року, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі право отримання плати за кредитом (плати за процентною ставкою), що передбачено пунктом 1.1. договору факторингу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд висновує про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 7089915 від 21.09.2023 року, у сумі 23706,00 гривень, з яких сума кредиту - 5000,00 гривень; сума процентів за користування кредитом – 7661,50 гривень; нараховані позивачем проценти за 111 календарних днів в межах строку дії кредитного договору – 11044,50 гривень.

На теперішній час сума заборгованості відповідачем не погашена.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Відтак, на підставі ст. ст.526,530 ЦК України вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Разом з цим, позивачем заявлено вимогу в порядку ч. 10 та ч. 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу Україниза формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100)s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s- сума заборгованості; 100 - переведення відсотків. Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С- сума основного боргу; 3- 3% річних; 100- переведення відсотків; 365- кількість днів у році; Дн.- кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Окрім того, відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нормою Перехідних положень установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, в цій частині позову суд відмовляє.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №7089915 від 21.09.2023 року в сумі 23706,00 грн., з яких: сума кредиту - 5000,00 гривень; сума процентів за користування кредитом – 7661,50 гривень; нараховані позивачем проценти за 111 календарних днів в межах строку дії кредитного договору – 11044,50 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України за результатами судового розгляду між сторонами підлягають розподілу судові витрати.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (до яких належать витрати на професійну правничу допомогу).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов переконання, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за збір документів і складання позовної заяви в розмірі 10000,00 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи те, що позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»» задоволено, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,81,141,247,263-265,280-283 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №7089915 від 21.09.2023 року у розмірі 23706 (двадцять три тисячі сімсот шість) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати пов`язані з отриманням правової допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ вул. Загородня, буд.15, оф.118/2.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя С.А.Лук`яненко