Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №644/10031/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/10031/26

Провадження № 1-кп/644/1117/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в особі судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, без проведення судового розгляду та судового засідання, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026226210000356 від 01.07.2026 стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. москва російської федерації, громадянина України, із середньою освітою, тимчасово непрацевлаштованого, без постійного місця мешкання та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2026 до суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту, зокрема, додані:

- письмова заява ОСОБА_2 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні, яка також підписана захисником;

- розписки ОСОБА_2 про отримання копій обвинувального акту та матеріалів дізнання, які також підписані захисником;

- письмова заява потерпілої ОСОБА_3 щодо ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування.

Обвинувачений не затримувався та стосовно нього запобіжний захід не обирався.

Враховуючи зазначене, суд вважав за можливе розглянути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, без проведення судового розгляду та судового засідання, із зазначенням у вироку на підтвердження встановлених судом обставин замість доказів тих обставин, які були встановлені органом досудового розслідування та які не оспорюються учасниками судового провадження, що узгоджується з приписами статей 381, 382 КПК України.

29.06.2026 ввечері після 22 години, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та його рідною матір`ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник словесний конфлікт.

В ході конфлікту у ОСОБА_2 раптово виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , після чого реалізуючи свій прямий умисел, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки за результатом своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , перебуваючи на балконі за вище вказаною адресою, стоячи з правого боку від потерпілої на відстані півметра, наніс один удар своєю правою ногою потерпілій по правій нозі в ділянку кістки гомілковостопного суглобу ззовні, внаслідок чого ОСОБА_3 , втратила рівновагу та впала на лівий бік тулуба, не зупиняючись на досягнутому ОСОБА_2 підійшов до потерпілої, яка лежала на підлозі після падіння, опустився на праве коліно та наніс їй кулаком своєї правої руки не менше 6 ударів по голові та обличчю, після чого наніс один удар своєю правою ногою у область тулуба з права, який прийшовся потерпілій по правій руці, яку вона інстинктивно підставила обороняючись від удару.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 09/570-С/2026 від 08.07.2026 спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді травми кісток носу, у вигляді перелому носової кістки, синець з садном на голові, синці на голові, синець на правій руці, по ступеню тяжкості травма кісток носу у вигляді перелому носової кістки належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, а не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року; синці та садно викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.5 «Правил ….» відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, тобто умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Викладені вище судом обставини не оспорюються учасниками судового провадження, під час досудового розслідування ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про те, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття ОСОБА_2 , про яке вказано у обвинувальному акті, зі змістом якого погодився обвинувачений та потерпіла.

Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Санкцією ч. 2 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до одного року, або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який немає постійного місце проживання, має середню освіту, не працює, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога чи психіатра, вину визнав.

Застосування до ОСОБА_2 покарання у виді штрафу або виправних робіт буде занадто м`яким та недоцільним, оскільки обвинувачений не працює, відсутні відомості про його доходи або будь-яку суспільно-корисну діяльність.

Беручи до уваги викладене, враховуючи наявність обставини, яка пом`якшує покарання, а також враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, його ставлення до скоєного, суд приходить до висновку про те, що з метою виправлення обвинуваченого та з метою попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, міру покарання ОСОБА_2 слід призначити у виді громадських робіт в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України. Суд вважає, що саме громадські роботи призведуть до того, що ОСОБА_2 усвідомить недопустимість проявленої ним протиправної поведінки стосовно своєї матері.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Крім цього, суд не вбачає підстав застосування до обвинуваченого обмежувальних заходів, що передбачені статтею 91-1 КК України, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а не злочину. Застосування обмежувальних заходів, що передбачені статтею 91-1 КК України, можливе лише стосовно осіб, що вчинили злочини, а не кримінальні проступки.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили. Матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати у провадженні відсутні.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення – проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт тривалістю 160 (сто шістдесят) годин.

Не обирати запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку надіслати або вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_4