Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №643/16449/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/966/26

Справа № 643/16449/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12026226200000288 від 16.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, не судимого, вдівця, інваліда ІІІ групи, не працевлаштованого, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 приблизно о 21:30 годин ОСОБА_3 знаходився біля магазину «Посад», розташованого біля будинку № 76 по вулиці Владислава Зубенка у місті Харкові, де він зустрів свою доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її подругу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході спілкування зі своєю донькою, ОСОБА_3 , на ґрунті довготривалих неприязних стосунків, розпочав з нею словесний конфлікт у зв`язку з непорозумінням щодо виховання малолітньої дитини ОСОБА_4 . В ході вказаного конфлікту ОСОБА_3 , проявляючи агресію, нецензурно почав висловлюватись у бік ОСОБА_5 , яка в свою чергу, наблизившись до ОСОБА_3 поцікавилась причинами його негативного відношення і образливих висловлювань щодо неї.

Далі, ОСОБА_3 , розлютившись і проявляючи агресію, діючи згідно раптово виниклого у нього кримінального протиправного умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень своїй доньці, перебуваючи біля неї, умисно наніс ОСОБА_4 декілька ударів нижньою частиною правої руки в обличчя, по лівій та правій стороні щелепи, після чого схопив ОСОБА_4 правою рукою за шию ззаду та умисно, з силою штовхнув її в бік будівлі магазину «Посад», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Владислава Зубенка, буд. 76 внаслідок чого потерпіла від поштовху вдарилась лівою частиною голови о стіну магазину, відчувши суттєвий фізичний біль.

Продовжуючи свої кримінальні протиправні умисні дії і продовжуючи реалізовувати свій кримінальний протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 , яка схилилась у бік своєї подруги ОСОБА_5 і умисно наніс їй удар носком правої ноги в обличчя, а саме в область носу і ще один удар розкритою долонею правої руки в область правого ока, подряпавши цю область обличчя нігтями, після чого вважаючи свій протиправний умисел доведеним до кінця, заспокоївся і та припинив свої протиправні дії, лишаючись на місці та дочекавшись екіпажу поліції.

Внаслідок умисних кримінальних протиправних дій ОСОБА_3 , нанесених ним ударів, потерпілій ОСОБА_4 спричинені синці на спинці носу з переходом на праве та ліве крило носа, в ділянці нижньої повіки правого ока та дрібні різноспрямовані садна, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Вказані обставини не заперечуються учасниками судового провадження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно із заявою ОСОБА_3 , щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної та підписаної за участю його захисника адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження № 12026226200000288 від 16.06.2026, в якому виклав клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла також надала заяву, згідно з якою згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України не здійснюється.

Згідно з частиною другою статті 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі частини другої статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акта, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, а його дії вірно кваліфіковані за частиною першою статті 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він не судимий, із середньою освітою, вдівець, має постійне місце мешкання, не працює, інвалід ІІІ групи, на обліку лікаря нарколога не перебуває, перебував на лікуванні у КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», відповідно до висновку експерта № 449 за результатами судово-психіатричної експертизи у період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 перебував поза хрочнічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно зі статтею 66 КК України – є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У даному випадку, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до статті 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, майновий стан обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

За таких обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді громадських робіт у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, за якою він обвинувачується, і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

З урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, а також того, що обвинувачений непрацевлаштований, суд вважає, що покарання виключно майнового характеру не матиме належного превентивного та виховного впливу на обвинуваченого і не сприятиме його виправленню. Натомість покарання у виді громадських робіт є більш доцільним, оскільки передбачає залучення обвинуваченого до суспільно корисної праці, що сприятиме формуванню у нього належного ставлення до праці, дисципліни та дотримання норм закону, а також матиме реальний виховний вплив.

На переконання суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою. Саме таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 годин.

Речові докази: CD-R диск, на якому мається аудіозапис виклику 102 від 15.06.2026 на адресу АДРЕСА_2 – після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирається.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання його копії.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1