Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №638/17984/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/17984/26

Провадження № 3/638/3642/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Семіряд І.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173КУпАП,-

встановив:

30.07.2026 до Шевченківськго райсуду м. Харкова з ХРУП №3 ГУ НП в Х\о надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 по факту скоєння правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, в якому вказувалось, що 13.07.2026 ОСОБА_1 знаходилася за адресою АДРЕСА_2 , у кухні спільного користування, висловлювалася нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок спокій громадян.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у скоєнні правопорушення не визнала, зазначила, що у будинку по АДРЕСА_2 мешкає з 1982 року, будинок готельного типу з загальною кузнею на шість квартир. В одній з квартир мешкає ОСОБА_2 , з якою стався конфлікт. Причини- один ящик під вікном не підписано, не під замком, тому не є власністю. ОСОБА_2 налетіла на неї зі словами, що вона зайняла начебто її ящик. Її речі були викинуті ОСОБА_3 і за це ще вона отримала ганчіркою та пластиковою п`тилітровою баклажкою по голові. Вона не ображала та не торкалася ОСОБА_2 , конфлік був сфабрикований та спровокований ОСОБА_2 . Взагалі ОСОБА_2 нікола нен брала участі у благоустрої загальних приміщень. На кухні були відсутні вода, каналізація, світло, все відремонтував сусід. Мешканцями поверху була проведена заміна раковини із змішувачем, газової плити, балконної пластикової та металевої на поверх дверей, провели самотужки ремонт стін загального коридору. ОСОБА_2 не взяла участі ні матеріально, ні фізично, але користується всім на загальних підставах. При цьому поводиться агресивно та провокує скандали постійно, погрожує викликом поліції. Просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд, вислухавши особу, стосовно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного:

Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст.129 ч.3 п.4).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Склад адміністративного правопорушенняце сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).

Диспозиція ст. 173 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у дрібному хуліганстві, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1)нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії, усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Суб`єкт правопорушення загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, згідно яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вчинення будь-яких хуліганських дій повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА №202750 від 23.07.2026 ОСОБА_1 ставиться у вину, що вона висловлювалася нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 .

До протоколу про адміністративне правопорушення додані письмові ОСОБА_2 .

У поясненнях ОСОБА_2 зазначено, що вона зайшла на кухню загального користування та спитала ОСОБА_4 , чи це її речі. Почула брань, в ході конфлікту їй нанесено тілесні ушкодження невідомим предметом, на кухню вона не могла зайти з 2024 року.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_2 викинула її речі з ящику, а після чого почала бити по голові ганчіркою.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, крім інших, є протоколи про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідків та інші документи.

У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення, передбачена диспозицією ст. 173 КУпАП, а саме не зазначено чи було порушено громадський порядок і спокій громадян та яким саме чином були порушенні, у разі їх порушення.

Суду не були надані докази того, що ОСОБА_1 вчинила хуліганські дії. Відсутні докази порушення громадського порядку чи спокою громадян.

Судовий розгляд проводиться в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд не має права самостійно змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі чи збирати докази по справі. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Положення ст. 251 КУпАП передбачають обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумція факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа « Коробов проти України » № 39598/03 від 21.07.2011 ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 жовтня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, вважаю, що в судовому засіданні не доведено факт порушення ОСОБА_1 ст. 173 КУпАП, у зв`язку з чим відсутні підстави для її притягнення до адміністративної відповідальності, тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, так як, відповідно до приписів зазначеної статті, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 245, 247, 251-252, 256, 266, 279-280 КУпАП суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушень, передбаченого ст. 173 КУпАП (протокол серія ВБА №202750 від 23.07.2026), - закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевечнківський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня її ухвалення.

Суддя Семіряд І.В.