Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №610/3414/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Суд: Балаклійський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №610/3414/26

Суддя: Феленко Ю. А.

Справа № 610/3414/26

Провадження № 1-кп/610/243/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026226060000074 від 18.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потедам Німеччина, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, працюючого інженером ТОВ "Житниця Слобожанщини", раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , з метою отримання прибутку за рахунок обробітку землі та вирощування сільськогосподарської продукції, в період з жовтня 2025 року по липень 2026 року, більш точна дата не встановлена, всупереч вимог ст. 14 Конституції України, статей 116-126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельних ділянок, маючи єдиний корисливий мотив, діючи умисно, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, достеменно знаючи, що він не має права використовувати земельну ділянку державної форми власності сільськогосподарського призначення, за допомогою найманої сільськогосподарської техніки та сторонніх осіб, які не діяли як співвиконавці кримінального правопорушення, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт ОСОБА_3 , вчинив самовільне зайняття частини земельних ділянок комунальної форми власності сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6320285200:01:000:0688, 6320285200:01:000:0689, 6320285200:01:000:0690, загальною площею 45,3238 га, розташованих поблизу с. Пришиб Ізюмського району Харківської області та власником яких є Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області у вигляді протиправного використання землі у своїх потребах шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури – пшениця.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання" ГУ Держгеокадастру у Харківській області, складено розрахунок, відповідно до якого внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_3 зазначених земельних ділянок загальною площею 45,3238 га, розташованих за вищевказаною адресою в межах обслуговування Донецької ОТГ, Донецькій селищній раді Ізюмського району Харківської області заподіяно збитки на загальну суму 203 267, 89 гривень (двісті три тисячі двісті шістдесят сім гривень, вісімдесят дев`ять копійок), що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто заподіяна значна шкода інтересам Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її власнику.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснював захисник – адвокат ОСОБА_4 , подав заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі; ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Представник потерпілої особи Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області ОСОБА_5 подала заяву, згідно якої вона згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без участі представника потерпілої особи, а також ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її власнику.

Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на диспансерному (профілактичному) обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, працює інженером ТОВ "Житниця Слобожанщини", на обліку уповноваженого органу з питань пробації не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обстави.

Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись статтями 371, 373, 374, 382 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий – суддяОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua