Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №388/1865/25 — Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/1865/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого – судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, припинення обтяження та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом до відповідачки ОСОБА_3 та просить: розірвати договір довічного утримання між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який 8 лютого 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 141; а також припинити обтяження реєстраційний номер обтяження: 6556347, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстроване 8 лютого 2008 року 15:35:34 за № 6556347 реєстратором: Фоміних В.В., приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області; підстава обтяження: договір довічного утримання, 141, 08.02.2008, Фоміних В.В., приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу; об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_4 ; заявник: Фоміних В.В., приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області; визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивує тим, що 8 лютого 2008 року між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено договір довічного утримання (далі – Договір).

Пунктом 1 цього Договору передбачено, що відчужував передав у власність набувачу належний їй житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 10 Договору умовами утримання відчужувача з боку набувача є: забезпечення відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчужуваному будинку. В обох сторін є право користуватися допоміжними приміщенням та господарсько-побутовими будівлями; забезпечення відчужувача щоденним триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід і вечеря). У разі спорів з приводу достатнього харчування раціон складає дієтолог чи лікар; надання побутових послуг (прання постільної білизни, одягу, лагодження одягу та взуття, надання перукарських послуг, вологе прибирання житлового будинку – один раз на тиждень тощо); витрати на придбання для відчужувача лікарських засобів на підставі виданих лікарями рецептів на її лікування; забезпечення надання відчужувачеві медичної допомоги вдома лікарями загального профілю, а також лікарями – спеціалістами (діагностичне обстеження, консультації, уколи, масаж та інші).

Вартість матеріального забезпечення (харчування, лікувальні засоби, догляд, необхідна допомога, побутові послуги ті інші) визначені сторонами у розмірі однієї мінімальної пенсії за віком щомісячно (п. 12 Договору).

За п. 13 Договору відчужувач має право вимагати від набувача: своєчасного та повного здійснення надання та утримання відповідно до п. 10 Договору; розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків за Договором.

У разі смерті набувача обов`язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких перейде відчужений за цим Договором житловий будинок. При відсутності у набувача майна спадкоємців або при відмові їх від цього Договору, житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що відчужений з умовою довічного утримання, повертається відчужувачу.

27 травня 2022 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу має прізвище ОСОБА_6 .

На початку війни ОСОБА_4 був мобілізований, однак у зв`язку з погіршенням здоров`я звільнився з військової служби.

Через суттєве погіршення здоров`я ОСОБА_4 просив виконувати обов`язки набувача за Договором свою дружину, яка відмовилась вчиняти ці дії та навіть не спілкувалась з позивачкою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Заповіт ним не залишався.

Спадкоємцями ОСОБА_4 за законом є його дружина ОСОБА_7 та позивачка, які прийняли спадщину.

До складу спадщини належить земельна ділянка площею 3,79 га та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

30 січня 2025 року сторони отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

Відповідачка обізнана про наявність Договору, оскільки особисто надавала його нотаріусу та консультувалась з приводу спадкування житлового будинку. У цьому будинку вона проживає, однак не отримує свідоцтва про право на спадщину на нього, а також не виконує умови Договору.

ОСОБА_2 не має рідних та близьких, а тому перебуває на обслуговуванні у відділенні соціальної допомоги, працівниками якої їй надається частина послуг, які зобов`язана надавати відповідачка. Також за потреби позивачці допомагають сусіди.

Відповідачка ОСОБА_3 відзив на позов до суду не надіслала.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не надіслала.

Оскільки відповідачка, яка повідомлялась про місце та час розгляду справи в судове засідання не з`явилась, не надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, відзив на позов не подала, суд уважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, позивачка та її представник дали згоду на ухвалення заочного рішення.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що є сусідкою позивачки та знайомі з нею майже двадцять років. Позивачка є особою похилого віку та потребує сторонньої допомоги. Син позивачки тепер покійний, а невістка допомоги не надає. Допомогу позивачці надає соціальний працівник. Особисто також надає позивачці допомогу коли вона звертається. Зі своїм сином позивачка спілкувалась та він забезпечував її доглядом. Відповідачка у свою чергу до позивачки ніколи не приходила, вона навіть не сповістила її про смерть сина. Про смерть сина позивачку повідомила особисто. Після смерті сина жодного разу не бачила відповідачку у позивачки. Після смерті сина позивачці надає допомогу соціальний працівник або сусіди.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що є соціальним працівником та забезпечує надання позивачці допомоги. Відповідачку особисто бачила декілька разів. Був випадок коли відповідачка телефонувала позивачці та просила повернути одну тисячу гривень, яку вона попередньо отримала від сина. Через ці обставини між сином та невісткою виникла сварка. Цю одну тисячу гривень особисто повертала відповідачці та чула тоді від неї образи в адресу позивачки. Це відбувалось за життя сина позивачки. Особисто відвідує позивачку два рази на тиждень, а деколи у вихідний день відвідує її з власної ініціативи. Невістка взагалі нічим не допомагає позивачці після смерті сина, виключно розповсюджує стосовно позивачки якусь неправдиву інформацію. За життя сина невістка не допускала позивачку до нього. Особисто допомагає позивачці у купівлі ліків, продуктів, допомагає у виконанні господарських робіт у квартирі, підтримує її. Такі дії вчиняє особисто п`ять років. Після смерті сина позивачка перебувала в лікарні з хворою рукою, а невістка у свою чергу тоді до неї не телефонувала та не навідувала. Відповідачка знає місце проживання позивачки. За життя бачила сина позивачки. За дві неділі до смерті син у позивачки ночував. Після смерті сина позивачка потребує моральної та фізичної допомоги, однак цього від невістки не отримувала. Таку допомогу позивачка отримує від інших людей.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника та свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом установлено, що 8 лютого 2008 року між ОСОБА_2 (далі – Відчужувач) з однієї сторони та ОСОБА_4 (далі – Набувач) з другої сторони, було укладено договір довічного утримання, що цього ж дня посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В., зареєстрований у реєстрі за № 141. Цим договором нотаріусом накладено заборону відчуження цього житлового будинку до припинення чи розірвання довічного утримання (далі – Договір).

Відповідно до п. 1 Договору за цим Договором Відчужувач передає у власність Набувача належний їй на праві приватної власності житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером АДРЕСА_2 , а Набувач взамін чого зобов`язується забезпечувати довічно Відчужувача утриманням та доглядом на умовах цього Договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право – обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків встановлених договором може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див. постанову Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 757/39725/19-ц (провадження № 61-15916св20)).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 744 ЦК України встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або її частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Аналіз ст. 744 ЦК України свідчить, що законодавець, передбачивши можливість визначення в договорі обов`язків як з утримання, так і догляду, розмежував указані поняття. Так, утримання характерне для зобов`язань майнового характеру, в той час як догляд, з-поміж іншого, може полягати в конкретних діях, турботі та опікуванні набувача над відчужувачем у силу його похилого віку та потребі в сторонній допомозі.

При цьому конструкція ст. 744 ЦК України вказує й на те, що умовами договору може бути передбачено як утримання або догляд так і утримання разом з доглядом.

Згідно з ч. 1 ст. 748 ЦК України набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

Якщо обов`язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

Набувач може бути зобов`язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду). У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати (ст. 750 ЦК України).

За правилами ст. 751 ЦК України матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Тлумачення п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України свідчить, що підставою для розірвання договору довічного утримання на вимогу відчужувача є невиконання (неналежне виконання) набувачем тих обов`язків, які безпосередньо передбачені договором.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (ч. 1 ст. 756 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що відчужувачу за договором довічного утримання законом надано право ініціювати питання розірвання такого правочину у судовому порядку у випадку невиконання набувачем його умов. Саме відповідач мав би убезпечити себе від подальших претензій відчужувача шляхом ведення відповідного обліку та на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України має надати суду докази відсутності тих обставин, на які посилається позивач.

Такі висновки щодо застосування статей 755, 756 ЦК України узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 509/513/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 755/1226/17-ц, від 6 травня 2020 року у справі № 755/1750/19, від 24 червня 2021 року у справі № 644/1566/19, від 15 серпня 2023 року у справі № 712/10192/22, від 28 квітня 2025 року у справі № 752/17301/18, від 12 листопада 2025 року у справі № 725/2306/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

До такого висновку доходив Верховний Суд у постанові 29 липня 2026 року у справі № 755/6771/23.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Утримання Відчужувача з боку Набувача повинно бути у вигляді:

-забезпечення Відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчужуваному житловому будинку. В обох сторін є право користуватися допоміжними приміщеннями та господарсько-побутовими будівлями;

-забезпечення Відчужувача щоденним триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід і вечеря). У разі спорів з приводу достатнього харчування раціон складає дієтолог чи лікар;

-надання побутових послуг (прання постільної білизни, одягу, лагодження одягу та взуття, надання перукарських послуг, вологе прибирання житлового будинку – один раз на тиждень тощо);

-витрат на придбання для Відчужувача лікарських засобів на підставі виданих лікарями рецептів на її лікування;

-забезпечення надання Відчужувачеві медичної допомоги вдома лікарями загального профілю, а також лікарями – спеціалістами (діагностичне обстеження, процедури, консультації, уколи, масажі та інше) (п. 10 Договору).

Відповідно до п. 12 Договору вартість матеріального забезпечення (харчування, лікувальних засобів, догляду, необхідної допомоги, побутових послуг та ін.) визначені сторонами у розмірі однієї мінімальної пенсії за віком щомісячно.

Пунктом 13 Договору передбачено, що Відчужувач має право вимагати від Набувача:

-своєчасного та повного здійснення надання утримання відповідно до п. 10 цього Договору;

-розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання Набувачем своїх обов`язків за цим Договором.

Отже, за цим Договором Відчужувач має право вимагати розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання Набувачем своїх обов`язків за цим Договором.

За змістом п. 14 Договору Набувач майна зобов`язаний:

-у встановлені строки та в необхідному обсязі здійснювати надання утримання: забезпечення Відчужувача щоденним триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід та вечеря); надавати побутові послуги (прання постільної білизни, одягу, лагодження одягу, надання перукарських послуг, вологе прибирання житлового будинку – один раз на тиждень, витрат на придбання для Відчужувача лікарських засобів на підставі виданих лікарями рецептів; забезпечувати надання Відчужувачеві медичної допомоги вдома лікарями загальної медицини, а також лікарями – спеціалістами (діагностичне обстеження, процедури, консультації, масаж та інше); зберегти у безкоштовному довічному користуванні житловий будинок за Відчужувачем.

У разі смерті Набувача обов`язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких перейде відчужуваний за цим Договором житловий будинок. При відсутності у Набувача майна та спадкоємців або при відмові їх від цього Договору довічного утримання, житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що відчужений з умовою довічного утримання, повертається Відчужувачу (п. 16).

Положеннями п. 25 Договору передбачено, що Договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу Відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання Набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Пунктом 27 Договору передбачено, що у разі розірвання договору у зв`язку з невиконанням або неналежним виконання Набувачем своїх обов`язків за договором Відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені Набувачем на утримання Відчужувача поверненню не підлягають.

Рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 18 грудня 2019 року № 224 затверджено зміни до поштових адрес об`єктів нерухомого майна по вул. Макаренка у м. Долинській, що додаються. За цими змінами стара поштова адреса будинку АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був Набувачем за Договором.

Згідно зі змістом спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , яка заведена 21 серпня 2024 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком С.О., 21 серпня 2024 року із заявою про прийняття спадщини звернулась дружина ОСОБА_3 , а 10 вересня 2024 року із заявою про прийняття спадщини звернулась мати ОСОБА_2

30 січня 2025 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком С.О. після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , спадкоємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину кожному земельної ділянки площею 3,79 га, кадастровий номер 3523480400:02:002:0005.

За змістом довідки приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Величка С.О. від 12 липня 2025 року № 43/02-14, примірник договору довічного утримання, посвідченого 8 лютого 2008 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В., зареєстрований у реєстрі за № 141 надавався ОСОБА_3 нотаріусу для огляду та їй повернений. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

З огляду на вищезазначене, аналізуючи умови Договору, суд уважає, що відповідачкою ОСОБА_3 , яка є спадкоємцем Набувача за Договором ОСОБА_4 , після його смерті, тобто після ІНФОРМАЦІЯ_1 не доказано належними та допустимими доказами, що станом на час звернення позивачки з цим позовом до суду, вона належним чином виконувала умови Договору, зокрема: забезпечувала позивачку щоденним триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід і вечеря); надавала побутові послуги (прання постільної білизни, одяг, лагодження одягу та взуття, надання перукарських послуг, вологе прибирання житлового будинку – один раз на тиждень тощо); надавала матеріальне забезпечення (харчування, лікувальні засоби, догляд, необхідну допомогу, побутові послуги та інше) визначені сторонами у конкретному розмірі щомісячно. Ці порушення умов Договору за своїм характером є істотними.

Також ці обставини згідно з умовами Договору, а також положеннями п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України є підставою для його розірвання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

З огляду на ці положення, досліджені судом докази, встановлені судом обставини, а також на умови змісту Договору, за позивачкою має бути визнано право власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Отже, суд дійшов до висновку про задоволення цього позову.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка понесла у справі судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн, що підлягають стягненню з відповідачки на її користь.

Вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу підлягає згідно з положеннями ч. 8 ст. 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 202, 203, 204, 205, 207, 209, 317, 321, 744-756 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, припинення обтяження та визнання права власності.

Розірвати договір довічного утримання між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 8 лютого 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 141; а також припинити обтяження реєстраційний номер обтяження: 6556347, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстроване 8 лютого 2008 року 15:35:34 за № 6556347 реєстратором: Фоміних В.В., приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області; підстава обтяження: договір довічного утримання, 141, 08.02.2008, Фоміних В.В., приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу; об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_4 ; заявник: Фоміних В.В., приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) понесених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 10 серпня 2026 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський