Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №216/4723/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №216/4723/26

провадження 3/216/1317/26

ПОСТАНОВА

іменем України

10 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючий суддя: Маланюк О.Я.,

секретар судового засідання Агурейчева А.М.,

розглянувши матеріали об`єднаного провадження про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який на даний час перебуває на військовій службі у складі ЗСУ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли для розгляду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 682402 від 02.06.2026 р.) та за ст. 185 КУпАП (протокол серії ВАБ № 412920 від 03.06.2026 р.).

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2026 року вказані справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 були об`єднані в одне провадження з присвоєнням об`єднаній справі єдиного унікального номера 216/4723/26.

Згідно з фабулою протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682402, водій ОСОБА_2 02.06.2026 року о 22:10 в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг по вул. Івана Франка біля буд. 50 нібито керував т.з. ЗАЗ 1102 «Таврія» (номерний знак НОМЕР_2 ) з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі водій нібито відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з фабулою протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 412920, ОСОБА_2 у той самий час та місці нібито вчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції при виконанні ними службових обов`язків, а саме: не виконав законну вимогу поліцейського, намагався піти з місця зупинки транспортного засобу та з місця оформлення правопорушення, чинив опір та неодноразові наполегливі законні вимоги не виконував, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, – адвокат Мороз Є.Є. у судовому засіданні та в поданих письмових запереченнях просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу правопорушень. Захисник звернув увагу суду на те, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що ОСОБА_3 взагалі керував транспортним засобом, перебував у ньому чи виходив з нього. Відеозйомка патрульних розпочалася вже після того, як ОСОБА_4 безпідставно та незаконно повалили на землю та на руки зачіплювали кайданки. Крім того, захисник наголосив на незаконності самого затримання особи, єдиною метою якого була примусова доставка до РТЦК та СП, де ОСОБА_2 був мобілізований і звідки вже не повернувся додому, наразі проходячи військову службу. На підтвердження цього захисником було долучено оригінал довідки командира військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України № 5338/98 від 15.06.2026 року, яка належним чином підтверджує, що солдат ОСОБА_2 дійсно перебуває на військовій службі. Під час оформлення матеріалів ОСОБА_2 послідовно та постійно вказував, що документи не підписуватиме, оскільки категорично не погоджується з пред`явленими обвинуваченнями.

Допитаний у судовому засіданні як свідок батько особи – ОСОБА_5 , надав суду чіткі, логічні та послідовні показання. Свідок пояснив, що того вечора він разом із сином ОСОБА_4 сиділи на подвір`ї біля хати, курили та пили пиво. В момент, коли автомобіль ЗАЗ 1102 «Таврія» заїхав і зупинився біля будинку, з нього різко вибіг їхній сусід ОСОБА_6 та побіг попри хату городом. Зазначений автомобіль «Таврія» не належить ні свідку, ні його сину ОСОБА_4 , ним постійно їздить сусід ОСОБА_6 , який того дня втік від поліцейських через те, що перебуває у статусі особи, яка вчинила самовільне залишення військової частини (СЗЧ). Буквально після цього в часовому вимірі десь до 2 хвилин на вулиці біля хати зупинилося поліцейське авто. ОСОБА_2 , який взагалі того дня нікуди з подвір`я не виїжджав і на «Таврії» ніколи не їздив, просто підійшов до працівників поліції запитати, що сталося. Поліцейські без будь-яких пояснень та висунення законних вимог зайшли на їхнє приватне подвір`я, одразу повалили ОСОБА_4 на землю, одягнули кайданки, «пробили» по базі даних, що він перебуває в обліках (розшуку) ТЦК та СП, та відвезли його туди. Більше батько сина не бачив. Також свідок підтвердив, що син ОСОБА_4 має власне авто Daewoo Sens (копію свідоцтва про реєстрацію якого на ім`я сина долучено захистом до матеріалів справи) яке в той час стояло на подвір`ї.

Суд, безпосередньо, всебічно та детально дослідивши й переглянувши у судовому засіданні долучені патрульною поліцією відеофайли з нагрудних камер № 475140, 475357 та реєстратора Aspiring Expert9 Speedcam, встановив такі фактичні обставини:

-На відеозаписах повністю відсутній факт керування автомобілем ЗАЗ 1102 «Таврія» з боку ОСОБА_2 . Відео зафіксувало лише процес руху службового авто за автомобілем «Таврія» в темну пору доби, проте момент зупинки вказаних ТЗ, перебування ОСОБА_2 в салоні автомобіля чи його вихід з місця водія на відео не зафіксовані.

-Відеозйомка безпосереднього контакту з ОСОБА_2 розпочалася вже після того, як його було повалено на землю. На відеофрагментах чітко видно процес, як двоє поліцейських намагаються зачепити кайданки на руки лежачому на землі ОСОБА_2

-Перебуваючи у безпорадному стані на землі, ОСОБА_2 поводиться послідовно та безперервно кричить і повторює патрульним, що він не керував цим транспортним засобом, і весь час кличе людину на ім`я ОСОБА_7 , вигукуючи: «Стас, де ти є? Це ж не я керував! ОСОБА_7 , це ти був за рульом!» (відео файл Clip-2 час 22:00:14). Крім того, чути вимогу поліцейського «Руку за спину» (відео файл Clip-2 час 22:00:05). Крім того ОСОБА_2 каже «Стас, це ти був за рульом, чого це я маю відбиватися за тебе» (відео файл Clip-2 час 22:02:20).

-На одному з фрагментів відеофіксації чітко видно свідка -батька ОСОБА_2 , який перебував поруч під час подій.

-На подальших відеофайлах зафіксовано процес складання адміністративних протоколів стосовно ОСОБА_2 безпосередньо у службовому приміщенні РТЦК та СП. На відеозаписі чітко видно та зафіксовано звуковим рядом, що на запитання працівників поліції про те, чи визнає він себе винним та чи згоден пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_2 категорично, твердо та послідовно заперечує сам факт керування транспортним засобом. Особа чітко аргументує свою відмову від огляду, вказує, що не проходитиме його виключно з тієї причини, що автомобілем він не керував, за кермом не перебував і ніякого правопорушення не вчиняв.

-Окрім цього, на відеозаписі з приміщення РТЦК та СП чітко видно, що ОСОБА_2 перебуває у напівоголеному (до пояса) вигляді, а на його тілі наявні явні візуальні ознаки фізичного впливу, які за своїм характером, локалізацією очевидно є наслідком його затримання працівниками поліції на землі із застосуванням спецзасобів.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративних правопорушень з огляду на такі нормативно-правові обґрунтування:

Щодо відсутності складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тобто, обов`язковою умовою притягнення особи до відповідальності за цією нормою є наявність у неї статусу спеціального суб`єкта - водія, який безпосередньо здійснює рух транспортного засобу.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Керування транспортним засобом передбачає безпосереднє виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння чітко регламентований ст. 266 КУпАП та спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Відповідно до цих норм, огляду підлягають виключно водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння.

Як встановлено в судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, що фіксують факт керування автомобілем ЗАЗ 1102 з боку ОСОБА_2 .. Жодних доказів, відеоматеріалів перебування ОСОБА_2 в салоні автомобіля під час руху або його виходу з авто водія, суду не надано.

Натомість, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення. Судом досліджено показання свідка ОСОБА_2 (батька) та відеозаписи (як з місця затримання, так і з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 ), де ОСОБА_2 протягом усього часу спілкування з працівниками поліції демонструє послідовну чітку правову позицію: він категорично заперечує керування і відмовляється від огляду не з метою ухилення, а через відсутність у нього на той час статусу водія. Поліцейські вказані твердження особи проігнорували, альтернативних версій не перевірили та свідків чи понятих до оформлення матеріалів на місці зупинки не залучили, про що свідчить запис в протоколі «не залучалися» у п. 9 протоколу, та й зупинки т.з. не зафіксовано.

Аналогічний правовий підхід, згідно з яким обов`язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є беззаперечне доведення належними та допустимими доказами самого факту керування транспортним засобом, широко відображений в усталеній практиці апеляційних судів (зокрема, у постанові Дніпровського апеляційного суду по справі № 227/887/23 від 15.06.2023р.), що ґрунтується на необхідності суворого дотримання принципу презумпції невинуватості, закріпленого ст. 62 Конституції України

За таких обставин, вимога поліцейських до ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння була висунута особі, яка не є водієм, а отже, є неправомірною. Оскільки вимога була незаконною, у діях ОСОБА_2 повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо відсутності складу правопорушення за ст. 185 КУпАП

Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

З об`єктивної сторони це правопорушення виражається у злісному (тривалому, наполегливому) невиконанні саме тих вимог поліцейського, які ґрунтуються на чинному законодавстві та висунуті ним у межах його компетенції. Якщо вимога поліцейського є незаконною, то непокора їй не може утворювати склад даного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне затримання серії АП318 № 020198 від 02.06.2026 року, ОСОБА_2 о 22:10 було примусово затримано в порядку ст. 261 КУпАП та доставлено до службового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із нібито вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП (порушення правил військового обліку).

Суд зазначає, що відповідно до положень п. 56 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 259, 262 КУпАП, поліція здійснює адміністративне затримання та доставку військовозобов`язаних до ТЦК та СП виключно за наявності офіційного письмового звернення керівника ТЦК та СП про розшук, затримання і доставку особи, яка вчинила правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП.

Матеріали даної справи не містять жодного письмового звернення органів ТЦК та СП щодо розшуку чи затримання ОСОБА_2 ..

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На переконання суду, природна реакція особи, яка виражалася у пручанні під час необґрунтованого та безпідставного повалення на землю та намаганнях захистити власну недоторканність, не може кваліфікуватися як злісна непокора.

За таких обставин, в діях ОСОБА_2 повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» є обов`язковим при розгляді справ про адміністративні правопорушення, які за своєю суттю та суворістю стягнень прирівнюються до кримінальних у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справах «Енгель та інші проти Нідерландів»). Особою що склала протокол не надано суду беззаперечних та безсумнівних доказів винуватості особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов остаточного висновку про необхідність повного закриття об`єднаного провадження стосовно ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 28, 29, 62 Конституції України, ст.ст. 36, 130, 185, 247, 251, 252, 261, 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в об`єднаній справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 185 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК