Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №206/2540/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/2540/26

Провадження 2/206/2055/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дуб В.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Мисечко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2026 року представник позивача - адвокат Мисечко Катерина Олександрівна через підсистему «Електронний суд» звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання їхнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач просить стягувати з відповідачки на його користь аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі 4 000,00 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць, а також стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

І. Стислий виклад позицій учасників справи

В обґрунтування позову зазначено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 23.10.2025 року у справі № 206/1047/25 шлюб між сторонами розірвано. До початку 2026 року син проживав разом із матір`ю у Федеративній Республіці Німеччина, однак у лютому 2026 року повернувся в Україну, переїхав до батька та з того часу фактично проживає разом із ним і перебуває на його утриманні.

Позивач посилається на те, що несе витрати на проживання, харчування, навчання, побутові потреби та поїздки сина, у тому числі оплачував додаткові освітні послуги та транспортні витрати. Відповідачка проживає в Німеччині. Точний розмір її доходу позивачу невідомий, у зв`язку з чим спосіб стягнення аліментів обрано у твердій грошовій сумі (а.с. 1-4).

У судовому засіданні 05.08.2026 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник позивача пояснила, що ОСОБА_4 раніше проживав із матір`ю в Німеччині, однак з лютого 2026 року фактично проживає в Україні разом із батьком, навчається дистанційно та бажає надалі проживати з батьком. Позивач підтвердив наведені обставини та зазначив, що забезпечує поточні потреби сина.

Відповідачка в судове засідання 05.08.2026 року не з`явилася. Про існування справи та її розгляд вона була обізнана, користувалася підсистемою «Електронний суд», залучила адвоката як представника, неодноразово подавала процесуальні заяви. Відзиву на позов по суті заявлених вимог у встановленому порядку до суду не подано.

28.04.2026 року представник відповідачки адвокат Северин А.Б. подав заяву про вступ у справу та послався на наявність у провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра справи № 205/462/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , про стягнення аліментів на утримання дітей, які продовжують навчання. Представник вважав, що подання ОСОБА_1 окремого позову до Самарського районного суду після повернення його зустрічної позовної заяви у справі № 205/462/26 свідчить про зловживання процесуальними правами.

09.06.2026 року представник відповідачки подав заяву, в якій не наполягав на своїй особистій участі у подальших судових засіданнях та просив здійснювати розгляд за наявними матеріалами і поданими процесуальними документами, водночас зазначивши про намір відповідачки особисто брати участь у судових засіданнях.

12.06.2026 року, а також 05.08.2026 року відповідачка подавала заяви про відкладення розгляду, посилаючись на перебування у Німеччині та необхідність особистої участі у прийомах у державній установі з питань соціального забезпечення (Jobcenter). Заява від 05.08.2026 року фактично була передана судді вже після завершення судового засідання цього дня, дослідження доказів та переходу суду до стадії ухвалення рішення.

Після завершення судового розгляду 05.08.2026 року відповідачка також подала заяву про участь у режимі відеоконференції 10.08.2026 року о 15:00. При цьому в судовому засіданні 05.08.2026 року було оголошено, що розгляд справи по суті завершено, суд переходить до стадії ухвалення рішення, а на 10.08.2026 року о 15:00 призначено його проголошення. Подана після завершення розгляду заява про відеоконференцію не містить нових доказів чи обставин, які зумовлювали б необхідність поновлення судового розгляду.

Питання про проведення заочного розгляду справи в порядку статей 280-281 ЦПК України судом не вирішувалося; позивач та його представник не висловлювали позиції щодо заочного вирішення спору. У зв`язку з цим суд ухвалює рішення не в порядку заочного провадження, а за результатами здійсненого судового розгляду та дослідження наявних у справі доказів.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.04.2026 справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 35).

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 15.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Судові засідання у справі відкладалися з урахуванням процесуальних заяв відповідачки та необхідності забезпечення учасникам справи можливості реалізувати свої процесуальні права. Разом з тим неодноразова неявка відповідачки, яка була обізнана про розгляд справи, мала представника та користувалася електронними засобами комунікації із судом, не перешкоджала завершенню розгляду за наявними матеріалами.

05.08.2026 року у відкритому судовому засіданні за участю позивача та його представника суд заслухав їх пояснення, дослідив письмові докази, після чого о 11:33 оголосив про завершення розгляду справи та перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення якого призначив на 10.08.2026 року о 15:00, що зафіксовано у протоколі судового засідання № 6878958.

Підстав для поновлення судового розгляду після його завершення суд не встановив.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (підсистема «Електронний суд»).

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 23.10.2025 року у справі № 206/1047/25 шлюб між сторонами, зареєстрований 04.11.2005 року, розірвано (підсистема «Електронний суд»).

ОСОБА_3 навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Морський фаховий коледж Херсонської державної морської академії» за освітньо-професійною програмою «Навігація і управління морськими суднами». Навчання розпочато 01.09.2024 року за державним замовленням, орієнтовна дата завершення - 30.06.2028 року. На період воєнного стану навчання здійснюється дистанційно із застосуванням платформ Zoom та Moodle (підсистема «Електронний суд»).

З акта про фактичне місце проживання особи, складеного 02.04.2026 року та засвідченого посадовою особою квартального комітету, вбачається, що ОСОБА_1 разом із неповнолітнім сином ОСОБА_3 з лютого 2026 року і по теперішній час фактично проживають разом у АДРЕСА_1 . Вказані відомості узгоджуються з іншими матеріалами справи та поясненнями позивача, наданими безпосередньо в судовому засіданні.

Довідкою про реєстрацію місця проживання підтверджується реєстрація ОСОБА_4 за іншою адресою. Однак сама по собі реєстрація місця проживання не спростовує встановленого сукупністю доказів фактичного проживання дитини з батьком після її повернення з Німеччини.

Копії паспорта ОСОБА_4 містять відмітки про перетин державного кордону. До позову також долучено документи про оплату позивачем поїздок між Україною та Німеччиною, квитанції про перекази коштів, а також платіжну інструкцію від 08.12.2025 року на суму 2 500,00 грн за додаткові освітні послуги для ОСОБА_4 . У сукупності ці докази підтверджують участь батька у матеріальному забезпеченні сина як до його повернення, так і після початку спільного проживання.

Суд критично оцінює твердження позову про отримання відповідачкою соціальної допомоги у Німеччині саме у розмірі 1 500 євро щомісячно, оскільки належних та допустимих доказів конкретного розміру такого доходу суду не подано. Водночас сама відповідачка у процесуальних заявах повідомляла про перебування у Німеччині та взаємодію з установами соціального забезпечення. Доказів непрацездатності відповідачки, тяжкого стану її здоров`я, відсутності у неї будь-яких засобів до існування або інших обставин, що унеможливлювали б надання матеріальної допомоги неповнолітньому сину, матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 на час вирішення спору досяг сімнадцятирічного віку. Відповідно до частини третьої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Пояснення позивача про бажання сина проживати разом із ним узгоджуються з тривалим фактичним проживанням ОСОБА_4 з батьком з лютого 2026 року та не спростовані відповідачкою належними доказами.

Судом встановлено, що 13.01.2026 року ОСОБА_2 звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_4 як дітей, які продовжують навчання. В обґрунтування того позову зазначалося, що на той час діти проживають разом із матір`ю у Німеччині та перебувають на її утриманні. Ухвалою від 10.02.2026 року у справі № 205/462/26 відкрито провадження.

03.04.2026 року ОСОБА_1 через свого представника подав у справі № 205/462/26 зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на ОСОБА_4 , однак до вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду представник заявив про його повернення. Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 06.04.2026 року зустрічну позовну заяву повернуто. Отже, зустрічний позов ОСОБА_1 не був прийнятий до спільного розгляду та не перебуває на розгляді іншого суду.

Наявність справи № 205/462/26 сама по собі не утворює підстав для залишення цього позову без розгляду або зупинення провадження. Вимоги у справах не є тотожними: у справі № 205/462/26 мати просить стягнути аліменти з батька на дітей, які продовжують навчання, тоді як у цій справі батько просить стягнути з матері кошти на утримання неповнолітнього сина, який після зміни фактичних обставин з лютого 2026 року проживає разом із батьком. Відсутня одночасна тотожність сторін у їх процесуальному статусі, предмета та підстав позовів. Крім того, встановлення актуального фактичного місця проживання дитини та обсягу її поточного утримання може бути здійснено судом самостійно на підставі доказів у цій справі.

Посилання представника відповідачки на зловживання процесуальними правами у зв`язку з поверненням зустрічного позову та поданням окремого позову суд відхиляє. Повернення зустрічної позовної заяви до вирішення питання про її прийняття не позбавляє особу права звернутися із самостійним позовом у встановленому законом порядку.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви рішення

Частиною другою статті 51 Конституції України передбачено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а батьки несуть основну відповідальність за забезпечення у межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу та проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо неї.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей та осіб, яких він зобов`язаний утримувати, наявність майна та майнових прав, доведені витрати платника та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За частиною першою статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У постанові від 16 квітня 2026 року у справі № 314/5990/24 (провадження № 61-16072св25) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на дитину має той із батьків, з ким дитина фактично проживає. Наявність невирішеного спору щодо визначення місця проживання дитини не є перешкодою для вирішення вимоги про стягнення аліментів, оскільки до вирішення такого спору дитина не може бути позбавлена належних засобів для існування, а обов`язок батьків щодо її утримання має пріоритетний характер.

Наведений правовий висновок суд ураховує в частині визначального значення фактичного проживання дитини з одним із батьків для вирішення питання про стягнення аліментів. Саме по собі перебування на розгляді іншого суду пов`язаного спору між тими самими батьками не спростовує встановленого у цій справі факту фактичного проживання ОСОБА_7 разом із батьком та не припиняє обов`язку матері брати участь у його утриманні.

Також при оцінці обставин проживання неповнолітнього суд враховує правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 20.05.2026 року у справі № 195/533/24, щодо значення самостійного волевиявлення дитини, яка досягла чотирнадцяти років, при визначенні її місця проживання.

Оцінивши докази у їх сукупності за правилами статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що на момент звернення з позовом і розгляду справи ОСОБА_4 фактично проживає разом із батьком та перебуває на його утриманні. Відповідачка як мати має рівний із батьком обов`язок брати участь у забезпеченні потреб неповнолітнього сина. Доказів, які б свідчили про неможливість відповідачки надавати матеріальну допомогу, суду не подано.

Заявлений позивачем розмір аліментів - 4 000,00 грн щомісячно - з урахуванням віку дитини, її навчання, необхідності забезпечення повсякденних потреб, фактичного покладення основного поточного утримання на батька, а також відсутності доказів обставин, які б унеможливлювали участь матері в утриманні сина, суд вважає обґрунтованим, співмірним та таким, що відповідає найкращим інтересам дитини.

Таким чином, позовна вимога про стягнення аліментів підлягає задоволенню у повному обсязі - у твердій грошовій сумі 4 000,00 грн щомісячно, починаючи з 09.04.2026 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, з індексацією визначеного розміру відповідно до закону та з дотриманням гарантованого законом мінімального розміру аліментів.

Щодо судових витрат

Позивач відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів. Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позов подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд». Розмір судового збору, який підлягав би сплаті фізичною особою за подання такого позову, з урахуванням мінімальної ставки 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року (3 328 грн) та коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» для документів, поданих в електронній формі, становить 1 064,96 грн. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правових послуг адвоката від 09.04.2026 року, додаток до нього, яким погоджено гонорар у фіксованому розмірі 6 000,00 грн, та ордер адвоката. Представник позивача підготувала позов, здійснювала представництво інтересів позивача та брала участь у судовому засіданні. За змістом статті 137 ЦПК України для цілей розподілу враховуються витрати на правничу допомогу, які стороною сплачені або мають бути сплачені. Відповідачка клопотань про зменшення заявлених витрат та обґрунтованих заперечень щодо їх співмірності не подала. Враховуючи обсяг наданої допомоги, тривалість розгляду справи та результат її вирішення, суд вважає суму 6 000,00 грн документально підтвердженою та розумною, а тому вона підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 244, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, статтями 141, 160, 180-184, 191 СК України, статтею 51 Конституції України, статтею 27 Конвенції ООН про права дитини, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 09 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією відповідно до закону.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або якщо справа розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гаркуша