Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №214/4641/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4641/26

3/214/1160/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянство – України, та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

19.04.2026 о 16 год. 40 хв. ОСОБА_2 , знаходячись в магазині «VARUS», який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. 200-річчя Кривого Рогу, буд. 24, здійснила крадіжку товару, а саме: продуктів харчування на загальну суму 2048,30 грн.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини її не явки суду не відомі.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності задля ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 , на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №962166 від 19.04.2026, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_2 дрібної крадіжки, яка мала місце 19.04.2026 о 16 год. 40 хв.;

-рапортом працівника поліції, зміст якого узгоджується із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №962166 від 19.04.2026;

-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 19.04.2026 та ОСОБА_2 від 19.04.2026;

-довідкою, в якій станом на 19.04.2026 визначений перелік викрадених товарів на суму 2048,30 грн.

Частиною другою ст.51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Диспозиція ч.2 ст.51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з положеннями ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1. ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 328,00 грн., а тому для кваліфікації правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму (соціальна пільга) становить 1 664,00 грн.

У даному випадку вартість викраденого ОСОБА_2 майна становить 2048,30 грн., а тому у її діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого: ч.2 ст.51 КУпАП, за ознакою: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.

Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності, підтверджують факт вчинення ОСОБА_2 вказаного адміністративного правопорушення та її вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.

Отже, відповідно до ст.33 КУпАП, оцінюючи наявні письмові матеріали справи беручи до уваги обстановку події та характер правопорушення, відомості про особу правопорушника ОСОБА_2 , враховуючи відсутність обставин, які пом`якшують відповідальність за вчинені адміністративні правопорушення, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про необхідність піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.1, 9, 23, 33, 40, 40-1, 51, 245, 252, 268, 280 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення за ч.2 ст.51 КУпАП у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, представником потерпілого протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя О.І. Євтушенко