Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №932/2994/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/2994/26

Провадження № 2-о/932/46/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Юрченко Я.М.

за участі

заявника - ОСОБА_1

представника заявника - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій остання просила суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з червня 2021 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявник посилалась на те, що вона фактично проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . Факт проживання підтверджується актом від 15.08.2022 року та можуть підтвердити свідки. Зазначає, що вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права та обов`язки, піклувались один про одного, купували техніку для спільного користування в будинок, брали участь у витратах на утримання житла та робили ремонт у будинку. Заявниця та ОСОБА_2 мали намір укласти шлюб, однак події лютого 2022 року змусили відтермінувати реєстрацію шлюбу. У липні 2022 року ОСОБА_2 було мобілізовано для проходження військової служби. Весь час проходження служби заявниця та ОСОБА_2 продовжували спілкуватись та допомагати один одному.

Відповідно до оповіщення від 11.07.022 року № 2845 ОСОБА_2 пропав безвісти під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини. Активні дії щодо пошуку ОСОБА_2 підтверджуються численними зверненнями до органів державної влади, установ, організацій, міжнародних організацій, пошукових груп громадських об`єднань родичів зниклих безвісти. Від зазначених установ надходили відповіді інформаційного характеру, в яких неодноразово було зазначено, що на отримання додаткової інформації мають право лише члени сім`ї зниклої особи.

Зазначає, що встановлення юридичного факту необхідно саме для реалізації можливості на отримання достовірних відомостей про місце перебування безвісти зниклого полоненого ОСОБА_2 .

Ухвалою від 18.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою від 23.04.2026 року залучено заінтересованих осіб: Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 28.05.2026 року залучено заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Міністерством оборони України надані письмові пояснення, в яких зазначено, що метою встановлення юридичного факту є отримання грошового забезпечення як член сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця. Тобто вбачається, що встановлення судом факту прямо пов`язано з подальшим вирішенням спору про право між батьками зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та заявницею на отримання грошових виплат, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Суттєвою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Щоб встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні цьому поняттю. Тобто, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти, мають певні права та обов`язки тобто передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 (провадження № 61-46210св18). Сам собою факт періодичного спільного відпочинку не є достатньою підставою для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18); від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18); від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18).

У судовому засіданні заявниця та її представник просили заяву задовольнити. Зазначили, що враховуючи наявність інформації про можливе перебування ОСОБА_2 в полоні, відсутність факту родинних відносин, позбавляє заявницю можливості вживати заходи для встановлення його місцезнаходження та подальшого обміну, а також на отримання будь-якої інформації про долю останнього. Заявниця також пояснила, що почала проживати з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з червня 2021 року. ОСОБА_2 був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, як і його мати за адресою: АДРЕСА_2 , тобто в квартирі, яка належить заявниці.

Представник Міністерства оборони України, у судове засідання не з`явився, у письмових поясненнях просив проводити розгляд справи без його участі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Вислухавши пояснення заявниці, її представника, допитавши свідків та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Мелітополі Запорізької області.

Згідно сповіщення про безвісти зниклого від 11.07.2022 року № 2845, солдат ОСОБА_2 , 1990 року народження, під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини від російських загарбників пропав безвісти, в районі населеного пункту Клинове Донецької області.

На підставі заяви ОСОБА_4 ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР за фактом безвісного зникнення ОСОБА_2 .

Постановою слідчого від 10.10.2024 року ОСОБА_1 залучено як потерпілу до кримінального провадження № 12022041440000337 від 06.07.2022 року.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 21.12.2024 року № 11 ОСОБА_2 перебуває з 03.07.2022 року в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України згідно листа Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 28.10.2024 року № 222/КШ/19708.

Згідно витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими № 2025-71-6594 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обліковується як особа, яка перебуває в полоні, ймовірне місце утримання - Суходольська колонія № 36 (№4) станом на 19.09.2024 року.

Відповідно до відповіді Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» від 21.05.2026 року, інформація від держави-агресора через Центральне агенство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходила.

Така сама відповідь надана листом Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 28.05.2026 року.

Згідно відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при службі безпеки України, офіційні данні щодо місцезнаходження, в тому числі утримання в полоні ОСОБА_2 відсутня.

Також заявницею долучено численні відповіді на її звернення щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , в яких роз`яснено, що відомості не можуть бути надані оскільки вона не надала доказів на підтвердження родинних зв`язків з ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 від 25.04.2022 року № 1238-7000986852, фактичне місце проживання останнього зазначено: АДРЕСА_2 .

Згідно наданих договору дарування частки квартири від 11.02.2019 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.10.2005 року ОСОБА_1 є співвласницею квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

За вказаною адресою також взята на облік як внутрішньо переміщена особа мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .

Згідно акту про проживання осіб за адресою АДРЕСА_1 , складеного квартальним комітетом № 14 Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з червня 2021 року фактично проживають за вказаною адресою.

Згідно копії анкети військовослужбовця ОСОБА_2 заповненої 14.06.2022 року, в графі «ПІБ дружини» зазначено - ОСОБА_1 , в графі «місце проживання» зазначено адресу - АДРЕСА_3 .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повідомили, що їм відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом як чоловік та дружина з червня 2021 року. Під час спільного проживання вони поводили себе як чоловік та дружина, піклувались один про одного, мали спільний побут та бюджет.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із частинами першою, другою статті 21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю, спільний побут, взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

При застосуванні статті 74 СК України важливо врахувати, щоб особи не перебували у будь-якому іншому шлюбі на цей час, а також що між ними склалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Для визнання осіб такими, що проживають однією сім`єю, крім факту спільного проживання, важливі також: наявність спільного бюджету, спільного харчування, придбання майна для спільного користування; участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечує правове регулювання відносин, пов`язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів визначає Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти".

Статтею 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» до числа близьких родичів та членів сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зокрема, віднесено осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" встановлено, що цей Закон регулює суспільні відносини, пов`язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Статтею 6 вказаного Закону визначені права близьких родичів, зокрема, близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право: на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме); на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України; на безоплатну правничу допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Схожі правові позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16, від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19, від 27.03.2025 року у справі № 127/10809/23.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну "сімейне життя", вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі "Ельсхольц проти Німеччини" суд визначив, що "поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші "сімейні" de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом".

Факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_2 з червня 2021 року однією сім`єю, як подружжя без реєстрації шлюбу, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що в анкеті військовослужбовця ОСОБА_2 вказав дружиною ОСОБА_1 . Окрім цього надані докази в їх сукупності та показання свідків підтверджують факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_2 , виникнення між ними взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, піклування чоловіка та жінки один про одного.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про встановлення факту того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали з червня 2021 року однією сім`єю як чоловік та дружина, а тому заява підлягає задоволенню.

Щодо пояснень Міністерства оборони Українипро неможливість встановлення такого факту в окремому провадженні, то суд дослідивши матеріали справи, не знайшов підстав для залишення заяви без розгляду, адже наявність спору про право на отримання грошового забезпечення суд не вбачає. Міністерством оборони та військовою частиною наявність такого спору не доведено.

При цьому суд застосовує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 560/17953/21 (п. 106), де ВП ВС виснувала, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач (міністерство) не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Посилання представника Міністерства оборони України на те, що заявниця не має права на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця суд не приймає до уваги, оскільки встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу заявниці потрібно з метою реалізації прав передбачених Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти".

З матеріалів справи не вбачається на етапі розгляду заяви про встановлення зазначеного юридичного факту, що існує спір про право між заявницею та заінтересованими особами.

Керуючись ст. ст. 4,12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з червня 2021 року.

Судовий збір, понесений заявником при зверненні до суду, не відшкодовувати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Куцевол