Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №522/8160/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/8160/26

Провадження №3/522/3232/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С., розглянувши матеріали, направлені з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2026 року о 21.48 год. в м. Одеса узвіз Скидановський №51 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Подія зафіксована на портативний відеореєстратор №474933.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №656446 від 03.05.2026 року за ч.1 ст.130 КУпАП.

03.08.2026 року в судове засідання з`явився адвокат Винокуров В.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надав до суду клопотання, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 вину в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не визнає в повному обсязі, адвокат просив суд справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, свою правову позицію мотивував тим, що:

Із наявних в матеріалах відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 на момент початку фіксації подій перебував ззовні транспортного засобу, поруч з транспортним засобом, але не здійснював керування ним, будь-яким чином в рух його не приводив, що виключає можливість притягнення його до відповідальності як водія.

Зазначене повністю відповідає дійсності, адже в дійсності керування транспортним засобом здійснювала інша особа, яка, зокрема, також зафіксована на відеозаписі «ЕПР1 656446 ОСОБА_1 ст.130 + чат - lof2.mp4», відмітка часу 00:02:10.

Зазначене чітко зафіксоване на відеозаписі, а будь-яку причетність ОСОБА_1 до керування транспортним засобом з матеріалів справи встановити неможливо.

У разі відсутності відеофіксації руху автомобіля, його зупинки та знаходження особи за кермом транспортного засобу, єдиним належним доказом факту керування особою ТЗ можуть слугувати послідовні та чіткі свідчення сторонніх осіб, які були безпосередніми очевидцями правопорушення.

Однак, у матеріалах справи такі свідчення відсутні.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно із п.2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає в тому, що порушник обов`язково має керувати транспортним засобом та перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Натомість, з наявного у матеріалах справи запису вбачається, що ОСОБА_1 перебуває лише поруч з автомобілем, однак автомобіль не рухається, припаркований, двигун не працює.

Таким чином, вказаними відеозаписами в справі не підтверджено факт керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем марки MERCEDES BENZ С200, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Транспортний засіб мав бути зупинений, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, коли ж особа перебуває біля або всередині свого транспортного засобу склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.

Будь-яких інших доказів, які підтверджували б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять.

Таким чином, знаходження біля або всередині транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не становить собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Щодо відсутності відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння та не направлення його на огляд до закладу охорони здоров`я.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656446 від 03.05.2026 зазначено, що « ОСОБА_1 ... Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився».

Навіть якщо проігнорувати факт повної незаконності вимоги пройти огляд щодо особи, яка не була водієм транспортного засобу, акцентуємо увагу Суду на тому, що ОСОБА_1 ПОГОДИВСЯ ПРОЙТИ ОГЛЯД З ВИКОРИСТАННЯМ АЛКОТЕСТЕРУ «ДРАГЕР».

Матеріалами даної справи (зокрема, доданими відеозаписами, події на яких відбуваються виключно біля нерухомого автомобіля, за кермом якого ОСОБА_1 не перебував та не перебуває) жодним належним та допустимим доказом не підтверджено, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу, здійснював рух у просторі, у працівників поліції були відсутні будь-які законні підстави вимагати від нього проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager» чи в закладі охорони здоров`я.

Разом з тим, навіть за таких умов ОСОБА_1 двічі погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою алкотестера, намагався також з`ясувати у працівників поліції, як відбувається процедура огляду та чи може він пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я, але фактично саме працівниками поліції було відмовлено ОСОБА_1 у проходженні огляду.

Як вбачається з відеозаписів, наявних в матеріалах справи, працівники поліції відмовили ОСОБА_1 у проходженні ним огляду як на місці за допомогою алкотестера «Драгер», так і в закладі охорони здоров`я, відмовилися роз`яснити йому порядок такого огляду. Разом з тим у матеріалах адміністративної справи наявне направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в якому зазначено, що на огляд у заклад охорони здоров`я особу начебто «доставив поліцейський ОСОБА_2 ».

Капрал поліції Яновський Олег Олександрович є невідомою, невстановленою особою, яка не перебувала на місці подій та не складала протокол про адміністративне правопорушення, не могла сприймати безпосередньо події, що є предметом розгляду, та не могла сприймати безпосередньо будь-які ознаки сп`яніння, які начебто існували, як зазначено у протоколі ЕПР1 656446: «запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук», тоді як у направленні капрал Яновський зазначає: «запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів», що є суттєво різними ознаками.

Зазначені в направленні відомості повністю суперечать фактичним обставинам події та об`єктивному відеозапису з нагрудних камер поліцейських, який фіксує, що ОСОБА_1 в жоден медичний заклад не доставлявся, НАВІТЬ ПОПРИ ТЕ, ЩО ВІН САМ ВИЯВИВ ТАКЕ БАЖАННЯ, а процедура направлення як така взагалі не здійснювалася, направлення особі не вручалося. За наявності відеозапису, який спростовує факт доставки особи до лікарні та підтверджує порушення інспектором порядку проведення огляду, такий доказ не можна вважати належним та допустимим доказом у справі.

Єдиною причиною наявності такого направлення у матеріалах справи можна вважати бажання працівників поліції створити фіктивну видимість виконання вимог закону щодо необхідності направлення особи на медичний огляд.

Натомість, саме працівники поліції, бажаючи фіктивно створити склад адміністративного правопорушення, спочатку пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, але потім ухилилися від проведення такого огляду та абсолютно безпідставно склали відносно ОСОБА_1 матеріали за ч.1 ст.130 КУпАП як за відмову від проходження огляду, хоча ОСОБА_1 від проходження огляду не відмовлявся та погодився на огляд як мінімум двічі.

Щодо порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння та позбавлення ОСОБА_1 права на проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я

Як вже зазначалося раніше, проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та М03 України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 8 розділу II Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Навіть якщо проігнорувати той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не відмовлявся проходити огляд на місці, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 не роз`яснювали порядок проходження огляду та на огляд у закладі охорони здоров`я не направляли.

При цьому, у матеріалах справи наявне направлення на медичний огляд водія транспортного засобу, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 начебто направляли на медичний огляд та навіть доставляли на такий медичний огляд (як видно із заповненого поля «на огляд у заклад охорони здоров`я доставив...»).

Зазначене направлення додано до матеріалів справи виключно для створення видимості формальної реалізації права особи на огляд у закладі охорони здоров`я.

При цьому, ОСОБА_1 такого права на огляд у закладі охорони здоров`я було протиправно позбавлено.

Окремо варто зазначити, що у наведеному направленні від 03.05.2026 зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що транспортним засобом марки Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 ,ОСОБА_1 взагалі не керував, від проходження огляду на стан сп`яніння НЕ ВІДМОВЛЯВСЯ, а протокол про адміністративне правопорушення складено із суттєвими порушеннями норм та вимог чинного законодавства, зокрема, не зазначено та не повідомлено ОСОБА_1 причин зупинки, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме працівниками патрульної поліції фактично позбавлено ОСОБА_1 права на проходження огляду на стан сп`яніння, порушено порядок направлення на огляд до закладу охорони здоров`я.

За таких обставин провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі положень п.1 ст.247 КУпАП, де передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

03.08.2026 року належним чином повідомлений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, заслухавши адвоката Винокура В.В., суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно,коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності,передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення єбудь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, атак само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підставі викладеного, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в повному обсязі доведена.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 встановлена наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння.

Суддя критично відноситься до письмових пояснень адвоката Винокура В.В., щодо невинуватості ОСОБА_1 в правопорушенні ч.1 ст.130 КУпАП та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як з його пояснень вбачається, що ОСОБА_1 намагається уникнути адміністративного стягнення, хоча вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №656446 від 03.05.2026 року; відеозаписом з місця події, яке є змістовим, іншими матеріалами справи.

Суддею встановлено, що всі обставини, що були зазначені в поясненнях адвоката Винокура В.В. щодо закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, спростовується відеодоказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відеодокази є допустимими та такими що дають змогу надати правову оцінку підставам складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Згідно відеодоказів, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що зупинка поліцейськими транспортного засобу Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 , відбулася шляхом переслідування, при спілкуванні ОСОБА_1 з поліцейськими, останній підтвердив той факт, що допустив дорожньо-транспортну пригоду, що вказує на керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Також адвокат зазначає, що у ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду стан сп`яніння, але при дослідженні відеодоказів, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 , дійсно не відмовлявся від проходження огляду щодо сп`яніння, при цьому в обумовленій ситуації не сприяв такому проходженню, що суперечить процедурі проходження огляду стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння згідно вимогам передбаченими: Інструкцією «про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735; Постановою КМУ «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами); вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 , який не відмовлявся від проходження огляду щодо сп`яніння, своїми діями чинив опір законним вимогам поліцейського в процедурі проведення такого огляду, спонукаючи поліцейських на незаконні дії.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 03.05.2026 року о 21.48 год. в м. Одеса узвіз Скидановський №51 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 ,з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку – відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП за це правопорушення на особу накладається стягнення на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, 35, 38, 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,судові витрати на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя Л.С. Єршова