Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №509/1085/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1085/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

за участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Національна служба здоров`я України, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Національна служба здоров`я України, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №10" Одеської міської ради про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України, витрати на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні № 12025162160000125 від 07.02.2025 – ОСОБА_2 ,у сумі 6 791,29 грн, які перерахувати в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: код отримувача – 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, банк отримувача – Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку – UA978999980313080115000026011, найменування коду класифікації доходів бюджету – 24060300.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до ухвали Овідіопольського районного суду Одеської

області у справі № 509/3329/25 (провадження-1-кп/509/814/25) ОСОБА_1 , звільнено від кримінальної відповідальності, у кримінальному провадженні №12025162160000125 від 07.02.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілою.

Встановлено, що 07.02.2025 року приблизно о 14 годині 14 годин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SuzukiNewSX4» рухалася автодорогою М-27 «Одеса-Чорноморськ» Одеського району Одеської області. Рух відбувався по проїзній частині у другій смузі. Дорога має три смуги для руху в попутному напрямку та дві смуги у зустрічному напрямку, розділені дорожньою розміткою 1.1 (розділ 34 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, далі Правила дорожнього руху) була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не переконалась у безпеці свого маневру та завчасно не зайняла відповідне крайнє положення.

Проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, ОСОБА_1 , здійснила маневр перестроювання вліво із середньої смуги руху, перетнувши горизонтальну дорожню розмітку 1.1 Правил дорожнього руху, та допустила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Colt» під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась у попутному напрямку в крайній лівій смузі.

Після зіткнення автомобіль «Mitsubishi Colt» у некерованому стані продовжив рух,виїхав за межі проїзної частини, за ліве узбіччя, та наїхав на припарковані автомобілі: «Skoda Roomster», «Volkswagen Multivan».

В результаті ДТП водій автомобіля «Mitsubishi Colt» ОСОБА_2 , отримала тілесні ушкодження: забійна рана лобної ділянки, закриті переломи 6, 7 правих ребер, закриті компресійні переломи тіл 12 грудного хребця та3 поперекового хребця. Всі вказані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до інформації КНП «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради (далі КНП «МКЛ№10» ОМР) потерпіла від злочину ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «МКЛ№10» ОМР в період з 07.02.2025 по 24.02.2025, що загалом складає 17 ліжко-днів.

На лікування потерпілої ОСОБА_2 , у КНП «МКЛ№10» ОМР за договором з Національноюслужбою здоров`я України, за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення,витрачено 6 791,29 грн, що підтверджується інформацією КНП «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради.

Ухвалою Овідіопольського районного суду від 07.07.2025№ 509/3329/25, провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 ,закрито на підставі ст. 46 КК України. Ухвала суду набрала законної сили 15.07.2025.

Факт отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та її перебування на стаціонарному лікуванні знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 186 КК України та кримінально-караними діями ОСОБА_1

КНП «МКЛ№10» ОМР,працює з Національною службою здоров`я України (далі - НСЗУ) за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Фінансування на лікування потерпілої від ОСОБА_3 здійснювалось згідно договору № 1455-Е125-Р000про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій, укладеного із Національною службою здоров?я України та кошти НСЗУ.

Відповідач не відшкодував витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України ні у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ні після набрання законної сили ухвалою Овідіопольського районного суду від 07.07.2025 у справі №509/3329/25.

Відповідно загальна сума витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні 12025162160000125, скоєного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підлягають відшкодуванню останньою становить 6791,29 грн.

Ухвалою суду від 23.02.2026 р. відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив не надала.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ухвали Овідіопольського районного суду Одеської

області у справі № 509/3329/25 (провадження-1-кп/509/814/25) ОСОБА_1 , звільнено від кримінальної відповідальності, у кримінальному провадженні №12025162160000125 від 07.02.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілою.

На лікування потерпілої ОСОБА_2 , у КНП «МКЛ№10» ОМР за договором з Національноюслужбою здоров`я України, за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення,витрачено 6 791,29 грн, що підтверджується інформацією КНП «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради.

Відповідач не відшкодував витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України ні у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ні після набрання законної сили ухвалою Овідіопольського районного суду від 07.07.2025 у справі №509/3329/25.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження №12025162160000125 не заявлявся.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (чч.1,3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема у частині четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦПК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 3 вказаної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Приймаючи до уваги те, що між злочинними діями відповідача та перебуванням потерпілого на лікуванні в медичному закладі є причинний зв`язок, що доведено належними та допустимими доказами, відтак суд вважає, що є достатні правові підстави для відшкодування витрат з відповідача на стаціонарне лікування потерпілого в медичному закладі.

З урахуванням встановлених по справі обставин, які були перевірені зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, у зв`язку з чим вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Як передбачено ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору, отже, з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати по справі, а саме, судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст.12,13,89,141,259,263-265,274,279,280-284, 352,354,355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України, витрати на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні № 12025162160000125 від 07.02.2025 – ОСОБА_2 , у сумі 6 791,29 грн, які перерахувати в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: код отримувача – 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, банк отримувача – Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку – UA978999980313080115000026011, найменування коду класифікації доходів бюджету – 24060300.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Суддя Кочко В.К.