Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №503/1179/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1179/26

Провадження №3/503/581/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1738 КУпАП,

встановив:

27 липня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 757299, згідно змісту якого 05.07.2026 року близько 19:30 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 порушив вимоги винесеного йому термінового заборонного припису відносно кривдника серії АА № 457723 від 05.07.2026, а саме виражався на адресу падчериці ОСОБА_2 нецензурною лайкою. винесений припис діє з 05.07.2026 по 15.07.2026, своїми діями ОСОБА_1 порушив заборону в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 , у зв`язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 1738 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні вище вказаного правопорушення зазначивши, що не вчиняв відносно ОСОБА_2 дій вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення. Також на уточнююче запитання суду зазначив, що інвалідності не має.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).

Згідно диспозиції ч.2 ст. 1738 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

У відповідності до положень ч.1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім іншого, ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно змісту копії письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 05.07.2026 року (а.с.7), 05.07.2026 року Вона викликала наряд поліції стосовно домашнього насильства від ОСОБА_1 в результаті чого останньому було винесено терміновий заборонний припис строком на 10 діб, але через пару годин ОСОБА_1 вийшов на вулицю та почав на неї кричати, лаятися, ображати нецензурними словами, чим порушив терміновий заборонний припис серії АА № 457723 від 05.07.2026 року, а Вона одразу подзвонила на лінію «102».

Таким чином усні пояснення ОСОБА_1 , надані ним в судовому засіданні, та письмові пояснення ОСОБА_2 є взаємовиключними, а суд не має можливості надати перевагу певним з них визнавши викладену у них версію події дійною.

Натомість роздруківка з бази даних «Армор» (а.с.4) містить в собі зазначення відомостей про те, що по прибутті екіпажу поліції на місце події стало відомо, що ОСОБА_1 порушив терміновий заборонний припис серії АА № 457723 від 05.07.2026 року, а саме виражався на адресу заявниці ( ОСОБА_2 ) нецензурною лайкою, але при спілкуванні з ОСОБА_1 останній повідомив, що жодних неправомірних дій не вчиняв, погано себе почуває та не взмозі спілкуватися з працівниками поліції. В той час як у рапорті інспектора СРПП ВПД №1 (м. Кодима) Подільського РУП ГУНП в Одеській області Владики А.В. (а.с.6), зазначено, що по прибуттю на місце події було встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи за місцем мешкання порушив терміновий заборонний припис, а саме висловлювався на адресу заявниці ( ОСОБА_2 ) нецензурними словами. Зі змісту останніх не вбачається на чому саме ґрунтуються зазначення про порушення ОСОБА_1 термінового заборонного припису висловлюваннями на адресу ОСОБА_2 нецензурними словами, зокрема чи не є вони висновками зробленими поліцією виключно на підставі лише одних пояснень самої потерпілої ОСОБА_2 , за умов того, що сам ОСОБА_1 заперечував вчинення протиправних дій. Натомість до матеріалів не надано відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції на підтвердження того, що саме в їх присутності ОСОБА_1 висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурними словами.

Жодних інших доказів на підтвердження обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення у матеріалах справи не міститься, зокрема пояснень свідків.

За умов заперечення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, самого вчинення пред`явленого їй адміністративного правопорушення, то суд не вважає лише одні письмові пояснення потерпілої особи, які суперечать поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, достатніми, переконливими та достовірними доказами вини особи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що під час доведення винуватості особи не має залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Виходячи з положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ураховуючи зазначене вище матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять обсягу належних, допустимих і достатніх доказів, на підставі яких суд мав би можливість дійти до неспростовного висновку про наявність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу пред`явленого правопорушення. У зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю внаслідок відсутності доказів (недоведеності) винуватості особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1738 КУпАП, то провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 1738 ч.2, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 1738 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, особою щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.В. Вороненко