Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №759/15120/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/15120/26

пр. № 3/759/3903/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Мордвінов А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 29 травня 2026 року об 11 год. 05 хв., автодорога М06 Київ-Чоп 19 км+837 м, керуючи транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним , не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, чим порушив вимоги п 10.9 ПДР України: «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб», в результаті чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб НОМЕР_5 (на базі автомобіля Renault Duster), державний номерний знак НОМЕР_3 (на синьому фоні) під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Крім того, ОСОБА_1 29 травня 2026 року об 11 год. 05 хв., автодорога М06 Київ-Чоп 19 км керував транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Alcotest-7510» результат огляду - 1,70 ‰, чим порушив п. 2.9 А ПДР України.

Оскільки у провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувають адміністративні матеріали відносно однієї особи, а саме: справа Ун. № 759/15120/26, провадження 3/759/3903/26, та справа Ун. № 759/15122/26, провадження 3/759/3904/26, суд вважає, що для забезпечення всебічного, повного і об`єктивного розгляду провадження та прийняття рішення, вони підлягають об`єднанню та мають бути розглянуті в одному провадженні.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Погрібна Т.С. надала на адресу суду письмове клопотання, в якому просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Дане клопотання було обґрунтоване наступним:

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність передбачених законом підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 678545 від 29.05.2026 року взагалі не зазначено підставу зупинки транспортного засобу, що свідчить про істотне порушення вимог закону під час документування обставин події.

Відповідно до рапорту заступника командира взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Вадима Овсієнка, 29.05.2026 року близько 11:21 год. за адресою: м. Київ, автомобільна дорога М-06, 19 км, на підставі частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено автомобіль Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 . Разом із тим зазначений рапорт не містить жодного посилання на конкретну обставину, яка стала підставою для зупинки транспортного засобу. У ньому лише формально наведено посилання на частину першу статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає перелік можливих підстав для зупинки транспортного засобу, однак не зазначено, яка саме із передбачених законом підстав мала місце у даному випадку.

Більше того, із відеозапису з бодікамери № 470564 (час 11:22:09) вбачається, що після зупинки транспортного засобу поліцейський повідомив водію лише те, що він «рухається без світла з порушенням Правил дорожнього руху». Водночас будь-які документи, які б підтверджували саме цю обставину як підставу для зупинки транспортного засобу, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби виключно у випадках, прямо передбачених законом, зокрема у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Крім того, матеріали справи свідчать про істотне порушення працівниками поліції встановленого законом порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що ставить під сумнів законність усієї процедури документування адміністративного правопорушення та допустимість отриманих доказів.

Так, відповідно до тесту № 1015 від 29.05.2026 року огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510 було проведено 29.05.2026 року о 11:27:30, за результатами якого зафіксовано показник 1,70 ‰. Водночас із направлення на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я вбачається, що воно було оформлене 29.05.2026 року о 11:25, тобто за дві хвилини тридцять секунд до проведення огляду із використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510. Таким чином, працівники поліції оформили направлення до КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» ще до того, як був проведений огляд на місці зупинки транспортного засобу та отриманий його результат.

Відповідно до статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, первинно поліцейський проводить огляд водія на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу.

Лише після проведення такого огляду, залежно від його результатів та позиції водія щодо цих результатів, вирішується питання про необхідність направлення особи до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду. Зокрема, направлення до медичного закладу оформлюється у випадках, коли водій відмовляється від проходження огляду на місці, не погоджується з його результатами або поліцейський не має можливості провести такий огляд на місці зупинки транспортного засобу.

Отже, направлення до закладу охорони здоров`я є процесуально похідним документом, необхідність складання якого виникає лише після проведення або неможливості проведення огляду на місці події. У даному випадку направлення було оформлено ще до проведення огляду із застосуванням Drager Alcotest 7510, тобто до моменту, коли поліцейському взагалі могло бути відомо, чи погодиться водій проходити огляд, який буде його результат та чи існуватимуть передбачені законом підстави для направлення до закладу охорони здоров`я. Фактично такі дії свідчать про те, що процесуальні документи складалися не в порядку реального розвитку подій, а формально, без дотримання визначеної законом процедури.

Це викликає обґрунтовані сумніви щодо достовірності часу складання документів, їх відповідності фактичним обставинам справи та належності документального оформлення всієї процедури огляду.

Крім того, при експлуатації газоаналізаторів «Drager» обов`язковим є використання виключно оригінальних мундштуків Drager® Alcotest® Mouthpieces Standard, які мають відповідні сертифікати якості та офіційно постачаються виробником або його уповноваженим представником. Водночас у матеріалах справи відсутні: сертифікат відповідності газоаналізатора «Drager»; свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; будь-які докази використання сертифікованих мундштуків.

Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння від 29.05.2026 року було отримано за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», при цьому в роздруківці результатів тестування зазначено, що дата останнього градуювання приладу - 15.09.2025 року.

Вимоги до експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» визначені Інструкцією з експлуатації, розміщеною на офіційному сайті виробника. Зазначеною Інструкцією передбачено, що умовою належної роботи приладу є дотримання встановлених інтервалів технічного обслуговування, а перевірка (градуювання) приладу повинна проводитися кожні шість місяців.

Із роздруківки результатів тестування вбачається, що останнє градуювання приладу було проведено 15.09.2025 року, тоді як огляд здійснено 29.05.2026 року, тобто більш ніж через вісім місяців після останнього градуювання, що перевищує встановлений виробником шестимісячний інтервал технічного обслуговування. Крім того, у матеріалах справи відсутні сертифікат відповідності та чинне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, що не дає можливості перевірити, чи відповідав використаний газоаналізатор встановленим законодавством вимогам на момент проведення огляду.

Крім того, захисник у своєму клопотанні просить суд при вирішенні справи врахувати особу ОСОБА_1 , його бездоганну військову службу, отримання інвалідності внаслідок проходження військової служби, статус учасника бойових дій, державні та військові відзнаки, а також ту обставину, що право керування транспортними засобами є необхідною умовою здійснення ним підприємницької діяльності та єдиного джерела його існування, і застосувати до нього такий захід відповідальності, який відповідатиме принципам індивідуалізації, справедливості та пропорційності.

Не дивлячись на невизнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема:

Так, відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення від 29.05.2026 року серії ЕПР1 № 678545, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом по справі. Будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», відповідно до якого під час проведення огляду ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння, 1,70 проміле. З даним висновком ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі в роздруківці з алкотестеру.

Крім цього, відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, водій ОСОБА_1 згоден з результатом огляду.

Також факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджується рапортом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується розпискою про його відсторонення від керування транспортним засобом.

Доводи захисника ОСОБА_1. про те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився з порушенням вимог закону не є обґрунтованими та не заслуговують на увагу суду.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2, п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, на думку суду, у даному випадку працівниками поліції дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, як то передбачено вищезазначеними положеннями закону.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого закону, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу або не погоджується з отриманим результатом.

Як вбачається з відеозапису нагрудних бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан сп`яніння, не заперечував, що вживав алкогольні напої напередодні.

Доводи захисту щодо застосування до ОСОБА_1 на підставі ст. 69 КК України стягнення нижче найнижчої межі за аналогією із законом України про кримінальну відповідальність і незастосування до нього обов`язкового додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не заслуговують на увагу, оскільки чинний КУпАП не містить подібних положень і не передбачає можливості застосування аналогії закону при накладенні стягнень на особу.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №678618 від 29.05.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчиненого правопорушення;

-даними схеми ДТП, яка складена у відповідності з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

-письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 .

Аналізуючи зазначені докази, враховуючи характер отриманого автомобілями пошкодження, місце зіткнення та інші відомості викладені у схемі місця ДТП, вважаю, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п 10.9 ПДР України доведена належними та допустимими доказами у справі.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст.36 КУпАП в межах санкції статті, за більш серйозне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 40-1, 124, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати матеріали справи про адміністративне правопорушення Ун. № 759/15120/26, провадження 3/759/3903/26 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, та матеріали справи Ун. № 759/15122/26, провадження 3/759/3904/26 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в одне провадження під № 3/759/3903/26.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначити остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Андрій МОРДВІНОВ