Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №756/12406/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/12406/26

Провадження № 2/756/9299/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,

секретаря судового засідання - Донеско А.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу, в обґрунтування якого зазначив, що з 29 січня 2011 року перебуває у шлюбі з відповідачем, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №90. Позивач посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось, оскільки вони мають різні погляди на життя та проживають окремо. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей, спору щодо визначення місця проживання дітей немає. Подружні відносини між ними припинились, спільне господарство не ведеться, можливість збереження сім`ї відсутня.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце повідомлений належним чином. До початку розгляду справи подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце повідомлена належним чином. ОСОБА_2 направила до суду заяву про визнання позовних вимог та зазначила, що шлюбні відносини між сторонами припинені, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам. Крім того, просила розглянути справу без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 29 січня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 90 (а.с.3).

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. Станом на день розгляду справи спір щодо визначення місця проживання дітей відсутній, оскільки питання щодо стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей та порядку участі батьків у їхньому вихованні вирішено в позасудовому порядку (а.с.4,5, 6-11).

Шлюбні відносини сторін фактично припинені, спільно вони не проживають, а отже збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін, спільне господарство сторони не ведуть.

Відповідно до статей 21 та 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною 3 та 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 СК України.

Частиною 1 статті 110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 статті 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Зі змісту статті 206 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Враховуючи те, що позивач просить суд розірвати шлюб, оскільки подальше перебування у шлюбі буде суперечити його інтересам, а відповідач визнає позов, суд вважає необхідним такий задовольнити.

На підставі статей 21, 24, 56 , 105, 110, 115 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 263-265 Цивільно процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 29 січня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 90.

Після набрання рішенням законної сили направити його копію до Оболонського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення складено 10 серпня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА