Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №755/1611/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1611/26

Провадження №: 2-о/755/116/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - адвокат Остапчук О.Ю.,

інші учасники справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Національної гвардії України, Військова частина № НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту перебування на утриманні, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 , через представника - адвоката Остапчука О.Ю. звернулась до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересовані особи - Головне управління Національної гвардії України, Військова частина № НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Згідно заявлених вимог заявник просить суд встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , перебувала в період часу із 24 листопада 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 на утриманні рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час виконання ним обов`язків військової служби при захисті Батьківщини біля населеного пункту Кремінна Луганської області.

Заява обґрунтована тим, що під час дії воєнного стану та здійснення, відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», мобілізаційних заходів, 25.02.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ОСОБА_2 ) добровільно мобілізовано до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ) (надалі - вч НОМЕР_1 ) на посаду водія 1 автомобільного відділення автомобільного взводу роти бойового та матеріально-технічного забезпечення батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) імені Героя України генерал-майора ОСОБА_3 вч НОМЕР_1 . 27 грудня 2022 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ; Заявниця) ІНФОРМАЦІЯ_4 сповіщено зі скорботою про те, що її брат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 біля н.п. Кремінна Луганської області в результаті бою з артпідтримкою з боку збройних сил російської федерації отримав вогневі кульові поранення, несумісні з життям (сповіщення сім`ї №37 від 27.12.2022). Згідно лікарського свідоцтва про смерть №8096 від 28.12.2025 смерть загиблого ОСОБА_2 настала у зоні військових дій, хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті «а) Т06.8 інші уточнені травми з залученням декількох ділянок, б) Вибухова травма, Y36.2 г) Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків». 28 грудня 2025 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , а згідно свідоцтва про поховання загиблого ОСОБА_2 29 грудня 2022 року поховано на ділянці № НОМЕР_4 Б ряд № НОМЕР_5 місце НОМЕР_6 на кладовищі за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно постанови медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 10.03.2023 №41 травма (ІНФОРМАЦІЯ_3) військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 НГУ, солдата ОСОБА_2 , 1976 р.н. «Вибухова травма», що призвела до його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Таким чином, члени сім`ї та утриманці загиблого Захисника України ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 мають право на отримання одноразової грошової допомоги. ОСОБА_1 є сестрою загиблого Захисника України ОСОБА_2 ОСОБА_1. з дитинства має проблеми з зайвою вагою внаслідок якої страждає від супутніх захворювань, зокрема, але не виключено, із серцевою недостатністю, аритмією, остеохондроз тощо. Проте надати відповідні підтверджуючі документи ОСОБА_1 не має можливості, оскільки такі були втрачені після переїзду з квартири за адресою: АДРЕСА_3 та військової агресії російської федерації проти України. ОСОБА_1 ніколи не працювала та не мала такої змоги через стан здоров`я. Так само, до 2023 року ОСОБА_1 не мала жодних банківських рахунків, відкрила відповідні рахунки на початку 2023 року в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» для отримання допомоги на поховання, спадщини, тощо. У той же час, у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_1 була вимушена скористатись кредитною карткою, яку додатково оформили в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Згідно заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03.02.2025 по справі №755/15494/24 з ОСОБА_1 стягнуто на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.01.2023 у розмірі 40 129,62 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Поряд з цим, ОСОБА_1 через необізнаність не мала можливості фактично отримати спадщину згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.07.2023 (спадкова справа 289/2023, зареєстровано в реєстрі за №3-931), оскільки, як було встановлено у грудні 2025, загиблий ОСОБА_2 мав борги та на його рахунки в рамках виконавчих проваджень накладено арешти, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників. Наразі вказані борги загиблого погашено. За доводами заяви, після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , та матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , фактичне утримання ОСОБА_1 почав здійснювати ОСОБА_2 , оскільки разом проживали, вели спільне господарство, загиблий купував ліки, їжу, тощо. При цьому, після мобілізації ОСОБА_2 не припинив допомагати та утримувати ОСОБА_1 , оскільки через друзів та знайомих перераховував та передавав кошти для подальшої передачі сестрі. ОСОБА_1 не знала, що за фактичних обставин перебування на утриманні загиблого брата має право на одноразову грошову допомогу. Однак через відсутність грошових коштів на отримання професійної правничої (правової) допомоги, наявністю боргів, проблемами зі здоров`ям, не мала можливості звернутись із цією заявою до суду раніше. З цих же підстав, а також через втрату документів, не мала можливості звернутись до компетентних органів з метою встановлення групи інвалідності. Наразі, медичними документами підтверджується, що ОСОБА_1 має вaгу 152 кг при зрості 160 см, об`єм талії: 155 см, індекс маси тіла: 59.4 К. Діагноз : Основний К76 IXC без стенокардії МКХ-10 АМ: 125.9 Хронічна ішемічна хвороба серця, неуточнена. Супутній: К95 Варикозне розширення вен ніг К77 Серцева недостатність; L90 Остеоартроз колінного суглоба МКХ-10 АМ: М17.9 Гонартроз, неуточнений; Т82 Ожиріння МКХ-10 AM: E66.93 Ожиріння, без додаткового визначення, індекс маси тіла [IMT1 40 кг/м2 (огляд сімейного лікаря від 12.12.2025). Згідно консультації ендокринолога від 23.12.2025 ОСОБА_1 має діагноз Цукровий діабет, тип 2, середнього ступеня тяжкості, в стадії субкомпенсації. Ожиріння 3 ст. (ІМТ 59,4 кг/м2). На підставі викладених вище обставин, заявник вважає, що поза розумним сумнівом можна дійти висновку, що ОСОБА_1 із 24.11.2009 по ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувала на утриманні свого загиблого брата ОСОБА_2 . Метою встановлення цього факту в заяві зазначена необхідність реалізації прав на соціальні гарантії, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 № 2011-XII та іншими нормативно-правовими актами. Встановити юридичний факт перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого брата ОСОБА_2 в інший спосіб ніж судовий неможливо, що в свою чергу, перешкоджає реалізації соціальних прав та гарантій, визначених чинним законодавством України. Юридичний факт перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого брата ОСОБА_2 підтверджується об`єктивно поганим станом здоров`я заявниці, спільним проживанням, веденням спільного побуту, свідками, які можуть підтвердити вказані обставини, а також фактичні дані про передачу (перерахунки) коштів для ОСОБА_1 , фактичним вступом в спадщину тощо.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2026 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року постановлено:

Витребувати у Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області інформацію про останнє відоме зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , паспорт громадянина України НОМЕР_8 , із зазначенням дати реєстрації та дати зняття з реєстраційного обліку.

Витребувати у Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про реєстрацію шлюбу та розірвання шлюбу щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , паспорт громадянина України НОМЕР_8 ; відомості щодо живонароджених дітей, батьком яких, за відомостями що містяться в державному реєстрі актів цивільного стану громадян вказаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , паспорт громадянина України НОМЕР_8 .

Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві: інформацію про розмір доходів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 листопада 2009 року по дату смерті; інформацію про розмір доходів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за період з 01 листопада 2009 року по грудень 2022 року включно.

Витребувати у Головного управління ДПС у м. Києві відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків/джерела виплачених доходів та утриманих податків щодо: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 листопада 2009 року по дату смерті; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за період з 01 листопада 2009 року по грудень 2022 року включно.

Заявник ОСОБА_1 , та її представник - адвокат Остапчук О.Ю. в судовому засіданні вимоги заяви підтримали та просила їх задовольнити.

Представник заявника надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у заяві та додатково пояснив, що після смерті брата матеріальне становище заявника погіршилось, заявник не має коштів, документація для отримання інвалідності була втрачена. Після смерті батьків, заявник з братом переїхали з квартири на АДРЕСА_2 . Накопичені за час служби брата кошти заявник отримала у спадщину. Загиблий брат заявника мав стягнення за виконавчими провадженнями, відкритими на підставі постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху. Також пояснив, що брат заявника до служби в ЗСУ працював неофіційно - здійснював ремонт транспортних засобів.

Заявник пояснила, що брат був її опорою все життя, вона ніколи не працювала, брат був одружений (до якого часу заявник не пам`ятає), дітей не мав. Брат допомагав грошима кожен місяць, навіть коли жив з дружиною, суми коштів, які надавав брат, заявник не пам`ятає. Після продажу квартири на АДРЕСА_2 , успадковану від батьків, заявник придбала квартиру на АДРЕСА_4 , брат свою частку віддав заявнику. За часів одруження брата він проживав періодично, то з дружиною, то із заявником. Також пояснила, що брат працював неофіційно на СТО, кожен місяць надавав заявнику 4 000,00 грн - 5 000,00 грн. Коли брат пішов служити, через побратимів передавав заявнику кошти кожний місяць, два рази на місяць - по 10 000,00 - 20 000,00 грн. Зазначила, що брат фактично проживав з нею, скільки часу, не пам`ятає.

Заінтересовані особи своїх представників до суду не направили, заяв чи клопотань не подали.

Вислухавши пояснення заявника та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків».

Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом, тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Встановлення фактів є особливою функцією суду, необхідною для підтвердження певної обставини як факту, про що просить заявник. Необхідність цього виникає у зв`язку із прогалиною в інформації або її відсутності, яка не дає змоги дійти остаточного висновку у питанні.

Найбільш важливі з точки зору суспільного буття особи юридичні факти, які підлягають визнанню в судовому порядку, визначені у частині першій статті 315 ЦПК України. Зокрема, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Щодо інших юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, то їх може бути встановлено в судовому порядку, за умов, передбачених частиною другою статті 315 ЦПК України якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10.04.2019 у справі № 320/948/18, від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 та від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 та від 11 вересня 2024 року № 335/4669/23.

Судом установлено та вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_9 та серії НОМЕР_10 (а.с.11-зворот).

Згідно довідки про безпосередню участь особи заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданої ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України 29.03.2023, солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 29.04.2022 по 18.06.2022, з 04.08.2022 по 07.11.2022, з 09.12.2022 по 13.02.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », УОС ОСУВ «Хортиця». (а.с.14-зворот)

Як убачається з витягу з наказу командира НОМЕР_11 бригади Національної гвардії України від 31.03.2023 №67, цим наказом виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення водія 1 автомобільного відділення автомобільного взводу роти бойового та матеріально-технічного забезпечення батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) імені Героя України генерал-майора ОСОБА_3 , солдата ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю, що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.7)

ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 19.12.2022 було надіслано сповіщення №62/19.12/2022 про те, що солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі н.п. Серебрянка, Луганської обл., на ВП «Афіни-11» під час наступу ЗС російської федерації зник безвісти. (а.с.8-зворот)

27.12.2022 ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 сповіщено зі скорботою про те, що її брат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 біля н.п. Кремінна Луганської області в результаті бою з артпідтримкою з боку збройних сил російської федерації отримав вогневі кульові поранення, несумісні з життям. (а.с.8)

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №8096 від 28.12.2022 смерть ОСОБА_2 настала у зоні військових дій, хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті: а) тіла, б) вибухова травма, г) ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. (а.с.10)

Згідно постанови №41 медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 10.03.2023, травма (ІНФОРМАЦІЯ_3) військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 НГУ, солдата ОСОБА_2 , 1976 р.н. «Вибухова травма», що призвела до його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. (а.с.29)

28 грудня 2025 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_3 . (а.с.9)

Згідно консультації ендокринолога від 23.12.2025 ОСОБА_1 встановлено діагноз: Цукровий діабет, тип 2, середнього ступеня важкості, в стадії субкомпенсації, ожиріння 3 ст. (а.с.24).

12.12.2025 ОСОБА_1 проведено огляд сімейного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києві та встановлено діагноз: Основний К76 IXC без стенокардії МКХ-10 АМ: 125.9 Хронічна ішемічна хвороба серця, неуточнена. Супутній: К95 Варикозне розширення вен ніг; К77 Серцева недостатність; L90 Остеоартроз колінного суглоба МКХ-10 АМ: М17.9 Гонартроз, неуточнений; Т82 Ожиріння МКХ-10 AM: E66.93 Ожиріння, без додаткового визначення (а.с.24-зворот).

Заочним рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03.02.2025 по справі №755/15494/24 з ОСОБА_1 стягнуто на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.01.2023 у розмірі 40 129,62 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (а.с.29-зворот - 34)

ОСОБА_2 був боржником в 5 виконавчих провадженнях, заборгованість за якими погашена в грудні 2025 року (а.с.15-18)

12 липня 2023 року державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Шапченко О.А., ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_2 . Спадщина складається з грошових вкладів з відповідними відсотками. (а.с.35)

Також судом установлено, що заявник ОСОБА_1 з 08.08.2013 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40)

За відомостями, відображеними в паспорті громадянина України серія НОМЕР_8 , ОСОБА_2 13.06.1996 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.27-28). Інші відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 відсутні.

Заявником до заяви долучено Акт від 31.03.2023, яким проживаючі за адресою: АДРЕСА_7 ОСОБА_7 ; АДРЕСА_8 ОСОБА_8 ; кв. АДРЕСА_9 ОСОБА_9 , підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно фактично разом зі своїм братом ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.11)

Суд надає критичну оцінку вказаному акту, як доказу проживання заявника з братом, оскільки він складений після смерті ОСОБА_2 , в ньому не відображений період проживання вказаних в акті осіб та не зазначено, що особи, які цей акт підписали в будь-який період часу заходили до вказаного житлового приміщення і з яких ознак дійшли висновку про проживання в квартирі заявника та її брата.

Згідно відповідей на запит про отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/ суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за періоди: з листопада 2009 року по грудень 2013 року, з січня 2014 року по грудень 2018 року, з січня 2019 року по грудень 2022 року, заявник ОСОБА_1 отримала дохід: 4 квартал 2011 року - 925,80 грн; 2 квартал 2013 року - 99 875,00 грн (а.с.110), за період з січня 2014 року по грудень 2022 року інформація про доходи відсутня (а.с.111-112)

Згідно інформації про доходи від податкових агентів за період з жовтня 2009 року по грудень 2022 року, ОСОБА_2 отримав дохід: 4 квартал 2009 року - 1 125,00 грн; з 1 по 4 квартал 2010 року - 8 572,65 грн; 1 квартал 2011 року - 55,26 грн; з 1 по 2 квартал 2012 року - 4 811,77 грн; 2 квартал 2013 року - 99 875,00 грн; 3 та 4 квартал 2018 року - 453,45 грн; 1, 2 та 4 квартали 2019 року - 833,43 грн; з березня по грудень 2022 року загальною сумою 879 766,07 грн (податковий агент - ВЧ НОМЕР_1 ).

З відповіді ГУ ПФУ в м. Києві вбачається загальна сума нарахованої ОСОБА_2 заробітної плати: 01.11.2009-01.09.2020 - 7 232,65 грн; 01.11.2010-04.01.2011 - 2 155,26 грн; 01.01.2012-01.05.2012 - 5 300,00 грн; 25.02.2022 - 31.12.2022 - 800 297,62 грн. (а.с. 130)

В цій же відповіді зазначається про неможливість надати інформацію з Реєстру застрахованих осіб за період з 01.11.2009 по 31.12.2022 ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю в реєстрі інформації про вказану особу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що знайомий з ОСОБА_2 з 90-х років, бачився з ним раз на тиждень, вони одночасно були призвані до ЗСУ. Свідок показав, що він знайомий із заявником, неодноразово на прохання ОСОБА_2 привозив їй продукти харчування, за останні 10 років - 3 рази. В квартирі по АДРЕСА_4 свідок не був. Також свідку відомо, що ОСОБА_2 здійснював перекази коштів заявнику. Крім того, свідку відомо, що до призову в ЗСУ ОСОБА_2 займався ремонтними роботами, свідок не обізнаний, чи був той офіційно працевлаштований.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомив, що знайомий з ОСОБА_2 з 90-х років, той займався підлоговими покриттями зі своїм братом, тримав у свідка документи. Також ОСОБА_2 допомагав свідку по роботі на СТО, після роботи ночував у свідка. Також свідок показав, що у ОСОБА_2 не завжди була постійна робота, він позичав у свідка кошти, щоб допомогти сестрі. Зі слів ОСОБА_2 свідку відомо, що після розлучення він проживав у сестри.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що знайомий з ОСОБА_2 приблизно з 1992-1994 років. ОСОБА_2 проживав на АДРЕСА_2 , потім з дружиною, потім переїхав на АДРЕСА_4 . Після перерви, свідок спілкувався з ним з 2010 року, із заявником свідок знайомий з 90-х років, ще тоді ОСОБА_2 допомагав сестрі. З його слів свідку відомо, що він давав сестрі гроші, продукти харчування, ліки, розповідав, що сестра хворіє і їй треба допомагати. Останнім часом розповідав, що жив на АДРЕСА_4 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомив, що знайомий з ОСОБА_2 приблизно з 90-х років, він друг сина свідка. Також свідок знайомий із заявником. Зазначив, що ОСОБА_2 проживав на АДРЕСА_2 та на вул. Алматинській, займався будівельними роботами. Від сина свідку відомо, що ОСОБА_2 весь час допомагав сестрі - передавав кошти, розповідав що сестра хворіє, що її треба підтримувати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомив, що знайомий із сім`єю ОСОБА_2 з дитинства, він завжди всім допомагав, в тому числі завжди допомагав сестрі, яка є непрацездатною. Коли ОСОБА_2 був у ЗСУ, у 2022 році переказував на картку свідка кошти, які він передавав заявнику, відвозив їй продукти харчування. Зауважив, що ОСОБА_2 все життя піклувався про свою сім`ю, з його слів свідку відомо, що він постійно допомагав сестрі. Про розмір допомоги свідку не відомо.

З долучених до матеріалів справи виписок по рахунку ОСОБА_13 .Вал. вбачається здійснення ОСОБА_2 переказів коштів на банківську картку вказаного свідка: 19.08.2022 - 4 000,00 грн; 28.11.2022 - 11 000,00 грн та 29 000,00 грн. (а.с.73-77)

В даній справі заявник ОСОБА_1 метою встановлення факту перебування на утриманні брата ОСОБА_2 вказує необхідність реалізації прав на соціальні гарантії, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 № 2011-XII та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справ окремого провадження, з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази (частина друга статті 294 ЦПК України).

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тут і далі в редакції станом на ІНФОРМАЦІЯ_3) визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Частиною першою статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (тут і далі в редакції станом на ІНФОРМАЦІЯ_3) визначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.

Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 01 січня 2022 року;

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює (частина четверта статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже, на підтвердження (спростування) перебування фізичної особи на утриманні померлого закон вимагає надання відповідних доказів (наприклад, довідки про склад сім`ї, спільне проживання або утримання, медичні документи, виписки з банківських рахунків, довідки про доходи, чеки, квитанції, договори про оплату комунальних, навчальних, медичних послуг, показання свідків, фото/відеоматеріали, листування (особистого або ділового характеру), які зумовлюють дослідження судом обставин приватного життя утриманця та особи, яка надавала утримання.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За поданими заявником та витребуваними судом в порядку, визначеному частиною другою статті 294 ЦПК України доказами судом установлено, що заявник ОСОБА_1 та загиблий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою, заявник є особою працездатного віку, станом на грудень 2025 року має ряд хронічних захворювань, інвалідність заявнику не встановлювалась, достовірних відомостей про спільне проживання заявника із братом у будь-які періоди часу матеріали справи не містять, ОСОБА_2 почав отримувати стабільний дохід лише з березня 2022 року - часу перебування в лавах ЗСУ, до цього мав незначні заробітки, що відображено в інформації про доходи та довідці ПФУ, 18.08.2022 та 28.11.2022 здійснював перекази на банківську картку ОСОБА_13 для подальшої передачі коштів заявнику.

При цьому заявником не надано доказів системного (стабільного) надання їй братом матеріальної допомоги, яка була б для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Показання свідків про те, що ОСОБА_2 надавав матеріальну допомогу заявнику є поверховими, з їх показань неможна достовірно встановити, що будь-яка допомога, як то фінансова або продуктами харчування мала постійний та системний характер, розмір такої допомоги свідкам також не відомий.

В матеріалах справи відсутні докази сплати ОСОБА_2 комунальних послуг за адресою проживання заявника, придбання ним заявнику ліків тощо.

Дослідивши всі докази у справі та оцінивши їх в сукупності з показаннями свідків, суд дійшов висновку про те, що заявник не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту надання ОСОБА_2 їй матеріальної допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів для існування.

Сам по собі факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у родинних відносинах (сестра та брат) і відсутність у заявника протягом усього життя офіційного працевлаштування та офіційного стабільного доходу не можуть беззаперечно свідчити, що заявник перебувала на утриманні брата або одержувала від нього допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, ураховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц, від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)).

Враховуючи викладене вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд не вбачає законних підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Національної гвардії України, Військова частина № НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту перебування на утриманні, через недоведеність заявлених вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2-5, 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Головне управління Національної гвардії України (ЄДРПОУ: 08803498, місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А), Військова частина № НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ: НОМЕР_12 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 10 серпня 2026 року.

Суддя: