Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №131/1235/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1235/26

Провадження № 3/131/318/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2026 р. м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., за участю секретаря судового засідання Лукашевич С.Й., прокурора Струся О.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 в м.Іллінці Вінницької області матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Іллінці Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , головного спеціаліста з питань військового обліку відділу з питань цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи Іллінецької міської ради Вінницької області,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста з питань військового обліку відділу з питань цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи апарату виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області, будучи згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала лише 03 квітня 2026 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнала. Вказала, що вперше подавала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «щорічна декларація». Перед цим вона подавала лише одну декларацію за типом «декларація кандидата на посаду», оскільки раніше не була суб`єктом декларування. Не навела обставини, які б свідчили про поважність причини неможливості подачі своєвчасно декларації. Пояснила, що вважала, що подала декларацію, однак після перевірки виявила, що нею подано декларацію за типом «декларація кандидата на посаду» замість декларації за типом «щорічна декларація». Виявивши вказану помилку, вона самостійно усунула її та 03.04.2026 року подала відповідну декларацію за 2025 рік. Умислу на несвоєчасне подання декларації у неї не було. Про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, була повідомлена. Вказала, що усвідомила протиправність своїх дій, кається у вчиненому та у подальшому не буде допускати порушень. При прийнятті рішення покладалася на розсуд суду.

Прокурор Струсь О.Ю. в судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, зазначене підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому, просив суд визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти стягнення, в межах санкції даної статті у виді штрафу.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, повністю доведена.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" правопорушення, пов`язане з корупцією, - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до статті 65-1 Закону, за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до ст.172-6 КУпАП, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами 2 та 3 цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У відповідності ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 449/21 від 23 липня 2021 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609 (далі - Порядок), щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня, та охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Так, судом встановлено, що відповідно до розпорядження Іллінецької міської ради Вінницької області № 133/08-06 від 14.08.2025, ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста з питань військового обліку відділу з питань цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи апарату виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області з 05.08.2025 року до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста з питань військового обліку відділу з питань цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи апарату виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області, відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та суб`єктом декларування.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічну декларацію) за 2025 рік - до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2026 року.

Відповідно до повідомлення Іллінецької міської ради Вінницької області №03-12/781 від 05.06.2026 року ОСОБА_1 була ознайомлена із порядком та вимогами щодо необхідності подання нею електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом доведення інформації під час оперативних нарад 08.12.2025 року та 16.03.2026 року. У ході нарад надавалися детальні роз`яснення та методичні рекомендації щодо застосування положень Закону України «Про запобігання корупції», порядку подання декларацій, строкам їх подання та відповідальності за порушення встановлених вимог. Тобто, до відома ОСОБА_1 було доведено норми Закону України «Про запобігання корупції» про те, що вона є суб`єктом на яку поширюється дія цього Закону.

Однак, як вбачається з даних публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 подала декларацію за 2025 рік лише 03 квітня 2026 року о 09 год. 18хв. (https://public.nazk.gov.ua/documents/19fbc009-6340-4c6f-8435-c5b8b4c9cefa), тобто несвоєчасно.

Даних щодо обставин, які об`єктивно могли завадити ОСОБА_1 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у встановлені законом строки, суду не надано, а матеріали справи їх не містять. У судовому засіданні ОСОБА_1 не навела обставини, які б свідчили про поважність причини неможливості подачі своєвчасно декларації.

Отже, своїми діями, які виразилися в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення, підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №476 від 20 липня 2026 року; даними витягу з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з якого вбачається дата та час подання декларації ОСОБА_1 за 2025 рік – 03 квітня 2026 року о 09 год. 18хв.; копією щорічної декларації ОСОБА_1 за 2025 рік, в якій вказана дата та час подання: 03 квітня 2026 року о 09 год. 18хв.; копією розпорядження Іллінецької міської ради Вінницької області № 133/08-06 від 14.08.2025, згідно якого ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста з питань військового обліку відділу з питань цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи апарату виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області з 05.08.2025 року; копією інформації Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації НАЗК №70-09/103056-25 від 25.12.2025 року про стан функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»; копією повідомлення Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій від 20.05.2026 року №47-05/35189-26; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.07.2026 року; копією інформації Департаменту проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя про стан функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Вказані докази судом приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається.

Аналіз наведених доказів в їх сукупності вказує на наявність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та на доведеність вини останньої.

Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, поза розумним сумнівом, приходжу до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 34 КУпАП, суд визнає повне визнання своєї вини у вчиненому адміністративному правопорушенні, її щире розкаяння, ставлення до скоєного діяння, вперше притягується до адміністративної відповідальності. Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує вимоги ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Згідно з положеннями статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Статтею 22 КУпАП дійсно не визначено ні поняття, ні критеріїв малозначності вчиненого правопорушення, що дозволяє у кожному конкретному випадку органу, уповноваженому вирішувати справу, робити висновок про його малозначність на власний розсуд, відповідно до особистих уявлень про перелік правопорушень, що можуть визнаватися малозначними, а також про ознаки, які вказують на малозначність того чи іншого діяння.

При цьому, зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст. 22 КУпАП.

Тобто, законодавець не ввів заборону на застосування ст. 22 КУпАП у справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.

Малозначність, як ознака адміністративного правопорушення, характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.

Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).

Відповідно до помірковано-позитивного підходу до вирішення питання звільнення від відповідальності (через малозначність) у справах про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, таке є цілком допустимим (а в окремих випадках навіть єдино можливим і правомірним) способом завершення юрисдикційної процедури. Таке звільнення не руйнує публічно-правового механізму протидії корупції і не стимулює нових деліктів. Навпаки, якщо в результаті провадження з приводу такого правопорушення обґрунтовано застосовується ст. 22 КУпАП, то: а) утверджується принцип пропорційності та посилюється «віра» приватних осіб у справедливість закону (адже не менш негативною була б ситуація, коли позитивізм та обмеженість сфери «малозначності» змушували б накладати санкції за формальні/несуттєві девіації); б) особа (та оточуючі) усвідомлює, що навіть дрібні порушення не залишаються без зваженої правозастосовної оцінки.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не належить до переліку правопорушень, до яких не застосовуються положення ст. 22 КУпАП, а тому суд вважає за можливе та необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням з таких підстав.

Так, судом враховано, що до призначення на посаду головного спеціаліста з питань військового обліку відділу з питань цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи апарату виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області ОСОБА_1 не була суб`єктом декларування. Згідно даних витягу з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подано лише одну 04.08.2025 декларацію за типом «декларація кандидата на посаду». ОСОБА_1 , вважала, що 16.03.2026 року подала відповідну декларацію, однак після перевірки виявила, що нею подано декларацію за типом «декларація кандидата на посаду» замість декларації за типом «щорічна декларація». 03.04.2026 року, виявивши, що декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік не було подано, ОСОБА_1 було з власної ініціативи усунуто допущене порушення та подано відповідну декларацію, тобто вчинено добросовісно. Вказане вбачається із пояснень ОСОБА_1 та Послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 .

Крім того, суд бере до уваги, що порушення вимог фінансового контролю вчинено ОСОБА_1 вперше, вона усвідомила протиправність своїх дій.

Таким чином, суд враховує ненавмисний характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відсутність у матеріалах справи відомостей про притягнення її до адміністративної відповідальності раніше, відсутність даних, що негативно б характеризували її. Суд враховує, що адміністративне правопорушення, у вчиненні якого визнано винною ОСОБА_1 , має формальний склад, а обов`язок щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, був виконаний нею самостійно до моменту виявлення адмінправопорушення, хоча й з порушенням визначеного законом строку з незначним простроченням у поданні відповідного повідомлення (3 дні), що свідчить про відсутність наміру ухилитися від виконання обов`язків фінансового контролю та забезпечення доступності відомостей, які підлягають такому контролю. При цьому матеріали справи не містять жодних відомостей про наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на приховування свого майнового стану чи навмисне ухилення від виконання вимог антикорупційного законодавства. Крім того, суду не надано даних про виявлення будь-яких порушень щодо повноти, точності чи достовірності відомостей, відображених у вже поданій ним щорічній декларації за 2025рік.

Оцінюючи сукупність вказаних обставин, характер вчиненого правопорушення, а також те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, хоча і містить в собі юридичні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, однак у даному випадку, з урахуванням усіх зазначених обставин, є таким, що не спричинило істотної шкоди охоронюваним законом державним чи суспільним інтересам, не призвело до тяжких наслідків та у зв`язку з цим характеризується незначним ступенем суспільної шкідливості, а тому є малозначним, враховуючи особу правопорушника, відсутність відомостей про її попереднє притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності, беручи до уваги суб`єктивне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, а саме те, що вона не мала на меті умисно приховати свій майновий стан, а також не мала умислу на вчинення даного правопорушення, щиро розкаялася у вчиненому, дане правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків суспільним або державним інтересам, обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, допустила незначне прострочення у поданні декларації (3 дні), суд вважає за можливе застосувати положення ст. 22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням.

На переконання суду, звільнення особи від адміністративної відповідальності з оголошенням йому усного зауваження у даному конкретному випадку буде повністю справедливим, співмірним, необхідним та цілком достатнім за обставин даної справи для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу, формування поваги до законів України та попередження вчинення нових правопорушень у майбутньому.

За змістом ч.2 статті 284 КУпАП при оголошенні особі, що притягається до адміністративної відповідальності, усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.

За приписами п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, а отже, підстави для стягнення з порушника судового збору в даній справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 22, 27, 30, 33-35, 172-6, 248, 249, 251, 252, 276, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В:

На підставі статті 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Ілінецький районний суд Вінницької області

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено та проголошено о 10 годині 30 хвилин 10 серпня 2026 року.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК