Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №908/582/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 м. Дніпро Справа № 908/582/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.

та представників:

від скаржника (відповідача): Юрасов А.В. (в режимі відеоконференції);

від позивача: Коваленко Ю.В. (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.06.2026 (ухваленого суддею Проскуряковим К.В. у м. Запоріжжі, повне рішення складено 10.06.2026) у справі №908/582/26

за позовом Запорізької міської ради (м. Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд" (м. Запоріжжя)

про стягнення 461 212 грн 57 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Запорізька міська рада (далі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд" (далі по тексту - відповідач) недоотримані кошти у вигляді орендної плати за період з 01.06.2024 по 31.10.2025 у розмірі 461 212 грн 57 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 22.03.2017 відповідач набув у власність об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аскольдова (стара назва вулиця Пожарського), 7, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №461909528 від 28.01.2026;

- вказані об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:04:012:0072, що підтверджується Актом приймання-передачі майна від 14.03.2017;

- між Запорізькою міською радою та ТОВ "СТМ-Білд", у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072 не обліковується. Вказане свідчить про безоплатне та безпідставне використання у період часу з 01.06.2024 по 31.10.2025 ТОВ "СТМ-Білд" земельної ділянки комунальної форми власності площею 1,6041 га, кадастровий номер 2310100000:04:012:0072, без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог статті 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі. Загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072 загальною площею 1,6041 га, розташованою за адресою м.Запоріжжя, вул. Аскольдова, 7, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за вказаний період складає 461 212 грн 57 коп.;

- отже, у період з 01.06.2024 по 31.10.2025 відповідач користувався вказаною земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072 без достатньої правової підстави, та відповідно до положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які вона одержала або могла одержати від безпідставно набутого майна. На підставі викладеного, посилаючись на статті 11, 16, 526, 632, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, статті 79, 120, 125, 152 Земельного кодексу України, статті 1, 15, 21 Закону України "Про оренду землі", позивач просить суд позов задовольнити.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.06.2026 у справі №908/582/26:

- позов Запорізької міської ради задоволено;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд" на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.06.2024 по 31.10.2025 у сумі 461 212 грн 57 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 5 534 грн 55 коп.

Рішення обґрунтовано наступним:

- 22.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд" набуло у власність об`єкт нерухомого майна: будівля вбиральні літ.Т; будівля вбиральні літ.Т1; навіс літ.Р2; навіс літ.Р3; навіс літ.Р4; будівля прохідної літ.С; будівля котельної літ.Р1; контрольно-пропускний пункт літ.М-2; будівля складу літ.Д1; виробнича будівля літ.К (інв. № 25); матеріальні склади, столярні майстерні, контора цеху, прибудова літ.Б-2, Б1-2 (інв. № 128а, 9); приміщення нарізки скла та приміщення ЖКО літ.Д (інв. № 120); навіс над естакадою літ.Г (інв. № 29); побутові приміщення цеху № 120 літ.А (інв. № 28); склад готової продукції літ.З (інв. № 26), загальною площею 1441,4 кв.м (опис об`єкта – літ. з, з2, з3, з4 – прибудови, літ.з1 - перехід); адміністративна будівля літ.Л-2 (інв. № 22); гараж цеху № 120 літ.Ж (інв. № 21) загальною площею 274,7 кв.м (опис об`єкта – навіс до літ.Ж, оглядова яма); трансформаторна підстанція цеху № 120 літ.В (інв. № 13) (на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна б/н виданий 14.03.2017), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аскольдова (стара назва вулиця Пожарського), 7, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 461909528 від 28.01.2026;

- вказані об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072, що підтверджується Актом приймання-передачі майна від 14.03.2017;

- рішенням Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 110 "Про перейменування вулиці Пожарського на вулицю Аскольдову у місті Запоріжжя" вулицю Пожарського перейменовано на вулицю Аскольдову;

- земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аскольдова, 7, площею 1,6041 га, кадастровий номер 2310100000:04:012:0072, належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві комунальної власності, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 461909528 від 28.01.2026 та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку;

- між Запорізькою міською радою та ТОВ "СТМ-Білд", у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072 не обліковується;

- вказане вище свідчить про безоплатне та безпідставне користування ТОВ "СТМ-Білд" земельною ділянкою комунальної форми власності, площею 1,6041 га, кадастровий номер 2310100000:04:012:0072, без правовстановлюючих документів, за період часу з 01.06.2024 по 31.10.2025, що є порушенням вимог статті 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі;

- згідно з інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області ТОВ "СТМ-Білд" за період з 01.01.2024 по 31.10.2025 задекларувало податкові зобов`язання з плати за землю в органах ДПС відповідно до пункту 286.2 Податкового кодексу України, а саме: за 2024 рік задекларовано 82 380 грн 71 коп., за 2025 рік задекларовано 131 809 грн 20 коп.;

- відповідно до рішень Запорізької міської ради № 6, № 26 та № 103 річний розмір орендної плати для земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072 складає 3% від нормативної грошової оцінки (інші земельні ділянки м. Запоріжжя);

- відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі по тексту також - НГО) від 15.08.2016 № НВ-5413/86-16, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072, загальною площею 1,6041 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аскольдова, буд. 7, становить 10 533 001 грн 83 грн., у цінах 2016 року;

- з наведених матеріалів справи та пояснень представників сторін судом встановлено, що відповідач у період часу з 01.06.2024 по 31.10.2025 користувався спірною земельною ділянкою без чинного договору оренди, а отже не був власником чи постійним землекористувачем вказаної земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, була орендна плата;

- до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України. Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;

- з 22.03.2017 - дати виникнення у ТОВ "СТМ-Білд" права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аскольдова, буд. 7, виник і обов`язок укласти договір оренди земельної ділянки, на яких воно розташоване, площею 1,6041 га, кадастровий номер 2310100000:04:012:0072, та зареєструвати на підставі нього право оренди землі;

- судом встановлено, що відповідачем протягом періоду часу, починаючи від дати придбання об`єкту нерухомості на спірній земельній ділянки не здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ "СТМ-Білд" вказаної земельної ділянки. Отже, договір оренди землі між сторонами не укладено;

- суд зазначає, що твердження відповідача про те, що ним здійснювались заходи, а саме: направлення листів на адресу Запорізької міської ради від 21.03.2017 за вих. № 02 та від 04.11.2025 за вих. № 04/11-01 щодо укладення договору оренди спірної земельної ділянки, не спростовують самого факту не укладення відповідного договору, не сплати орендної плати за землю та користування відповідачем вказаною земельною ділянкою у період з 01.06.2024 по 31.10.2025 без достатньої правової підстави (зокрема, без укладеного договору оренди);

- щодо доводів відповідача відносно того, що відповідно до положень чинного законодавства саме державна податкова служба та її структурні підрозділи уповноважені на здійснення контролю за порядком та правильністю нарахування плати за землю; сільські, селищні, міські ради в межах свої повноважень є лише орендодавцями земельних ділянок; з листа-довідки ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.03.2026 за вих. № 10948/6/08-01-13-01-05 вбачається, що станом на 19.03.2026 у платника податків ТОВ "СТМ-Білд" відсутня заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, суд зазначає наступне. Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області ТОВ "СТМ-Білд" за період з 01.01.2024 по 31.10.2025 задекларувало податкові зобов`язання з плати за землю в органах ДПС відповідно до пункту 286.2 Податкового кодексу України, а саме: за 2024 рік задекларовано 82 380 грн 71 коп., за 2025 рік задекларовано 131 809 грн 20 коп. Таким чином, відповідач сам визначив розмір податкового зобов`язання з плати за землю в податковій декларації, яку направив до Головного управління ДПС у Запорізькій області. Оскільки використання землі комунальної власності є платним, то відповідач зобов`язаний сплачувати плату за землю, відповідно до чинного законодавства України. Однак, ТОВ "СТМ-Білд" як набувач нерухомого майна не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди землі, а отже збільшив вартість власного майна, а Запорізька міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати);

- матеріалами справи підтверджується, що Запорізькою міською радою на підставі рішень Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015, № 26 від 28.11.2018 та № 103 від 04.12.2024, Витягу № НВ-5413/86-16 від 15.08.2016 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки складено розрахунок щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ "СТМ-Білд" земельною ділянкою загальною площею 1,6041 га, з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072, розташованої за адресою м. Запоріжжя, вул. Аскольдова, 7, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.06.2024 по 31.10.2025, на загальну суму 461 212 грн 57 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 51187 від 29.06.2026), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 03.06.2026 у справі № 908/582/26, у задоволенні позову про стягнення з нього доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у вказаній вище сумі, відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними обставинами:

- в березні 2017 року ТОВ "СТМ-Білд" набуло у власність об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аскольдова (стара назва - вул. Пожарського), 7. Внаслідок цього підприємство набуло юридичного статусу землекористувача, а відповідні правовідносин із власником земельної ділянки номер 2310100000:04:012:0072 (Запорізькою міською радою) потребували подальшого безвідкладного врегулювання на договірних умовах оренди. 21.03.2017 ТОВ "СТМ-Білд" звернулось до Запорізької міської ради із листом-офертою (вих № 02 від 21.03.2017), в якому зазначило, що у зв`язку з передачею до статутного капіталу ТОВ "СТМ-Білд" об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці площею 1,6041 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пожарського, 7, просить надати в оренду дану земельну ділянку для розташування виробничо-складських приміщень. Означене звернення офіційно поступило в роботу Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради, що підтверджується відповідним супровідно-розпорядчим документом (вх. № 1190 від 28.03.2017). Скаржником надані належні докази факту надання землекористувачем (ТОВ "СТМ-Білд") повного пакета документів землевласнику (Запорізькій міській раді), а отже і наявності у міської ради обов`язку з укладення договору оренди землі. Однак, Запорізька міська рада свій обов`язок не виконала, чим порушила право користувача одержати земельну ділянку в оренду. Прострочення кредитора - це ситуація, коли кредитор безпідставно відмовляється прийняти виконання зобов`язання від боржника або не вчиняє дій, необхідних для цього (у тому числі ухилення від формалізації правовідносин шляхом укладення необхідних договорів). Лише 27.05.2026 Запорізькою міською радою було прийнято відповідне Рішення № 64/11 "Про надання у користування на умовах оренди ТОВ "СТМ-Білд" земельної ділянки по вул. Аскольдовій, 7 для розташування виробничо-складських приміщень" (надалі Рішення Запорізької міської ради № 64/11 від 27.05.2026). Питання щодо передання земельної ділянки в оренду залежало виключно від волі Запорізької міської ради. Крім того, вище означене Рішення Запорізької міської ради № 64/11 від 27.05.2026 було прийнято лише 27.05.2026, тобто вже під час розгляду Господарським судом Запорізької області даної справи № 908/582/26. На думку скаржника, важливим чинником, який призвів до прийняття позивачем (Запорізькою міською радою) Рішення Запорізької міської ради №64/11 від 27.05.2026 були доводи і аргументи відповідача (ТОВ "СТМ -Білд"), наведені в заявах по суті справи (відзиві, запереченнях тощо) в рамках справи № 908/582/26. Станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції (03.06.2026) позивач (Запорізька міська рада) умисно не повідомив суд про Рішення Запорізької міської ради №64/11 від 27.05.2026. В свою чергу, відповідач (ТОВ "СТМ-Білд") отримав, зареєстрував та належним чином опрацював Рішення Запорізької міської ради № 64/11 від 27.05.2026 лише 17.06.2026, тобто вже по завершенню розгляду даної справи № 908/582/26 судом першої інстанції. Скаржник вважає, що Рішення Запорізької міської ради № 64/11 від 27.05.2026 має важливе значення для правильно вирішення даної справи, адже, в повній мірі доводить аргументи сторони скаржника (відповідача). Зокрема, вказує на хибність висновків суду першої інстанції про те, що нібито саме відповідачем протягом періоду часу, починаючи від дати придбання об`єкту нерухомості на спірній земельній ділянки не здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та здійснено безпідставне використання земельної ділянки комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів;

- із листа-довідки ГУ ДПС у Запорізькій області (вих. № 10948/6/08-01-13-01-05 від 19.03.2026) вбачається, що станом на 19.03.2026 у платника податків ТОВ "СТМ-Білд" відсутня заборгованість по земельному податку з юридичних осіб. Отже, в рамках даної справи документально доведено, що договір оренди земельної ділянки не було укладено саме з вини позивача (Запорізької міської ради), а відповідач (ТОВ "СТМ-Білд") навпаки з 2017 року вчиняв всі необхідні і залежні від нього дії для належного оформлення прав користування земельною ділянкою і внесення плати за землю. Недобросовісна поведінка Запорізької міської ради як потенційного орендодавця (і відповідно кредитора у зобов`язанні), що виражається в ухиленні від укладення договору оренди, є порушенням принципу добросовісності (стаття 3 Цивільного кодексу України). В свою чергу, неправомірна мета та недобросовісна поведінка виключають можливість надання судового захисту (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 16.01.2019 по справі № 521/17654/15-ц). Про суперечливість поведінки позивача свідчать такі його дії, як: з одного боку, систематичне ухилення від укладення договору оренди земельної ділянки, а з іншого боку - претензії до відповідача щодо використання спірної земельної ділянки нібито без належного правового оформлення, що позбавляє Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. Така непослідовна поведінка Запорізької міської ради є суперечливою, не відповідає принципам добросовісності та розумності. Очевидно, що позовні вимоги Запорізької міської ради у цій справі пов`язані з ухиленням останньої від обов`язку вчасно і належним чином укласти із землекористувачем ТОВ "СТМ-Білд", передбачений діючим законодавством договір оренди землі (як єдиної належної підстави для внесення відповідачем плати за землю), що не відповідає засадам добросовісності;

- перелічені нові обставини, підлягають встановленню, а додаткові докази, підлягають дослідженню і оцінці, внаслідок поважності причин неподання цих матеріалів до суду першої інстанції, адже відповідні документи (що додаються до апеляційної скарги) з об`єктивних причин були сформовані лише після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення. Скаржник (відповідач) вважає, що в рамках розгляду даної справи апеляційним судом має бути залучено до матеріалів справи, досліджено і оцінено наступні докази / документи (які додаються до апеляційної скарги): 1) копія Рішення Запорізької міської ради №64/11 від 27.05.2026 "Про надання у користування на умовах оренди ТОВ "СТМ-Білд" земельної ділянки по вул. Аскольдовій, 7 для розташування виробничо-складських приміщень"; 2) копія довідки ТОВ "СТМ-Білд" щодо вхідної реєстрації документу (Рішення Запорізької міської ради № 64Л1 від 27.05.2026).

Від позивача (Запорізької міської ради) за допомогою системи "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "СТМ-Білд" (вх. № суду 10258/26 від 27.07.2026), в якому він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Запорізької області від 03.06.2026 у справі № 908/582/26 - залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований позивачем наступними обставинами:

- договірна підстава виникає з факту наявності укладеного правочину; за такої підстави стягується орендна плата, передбачена договором оренди землі. Позадоговірна (кондикційна) підстава (стаття 1212 Цивільного кодексу України) виникає за відсутності будь-якого договору чи іншої правової підстави. За цією підставою стягується не орендна плата, а безпідставно збережені кошти, які особа мала б сплатити власнику землі за фактичне користування його майном. Підставою позовних вимог є не правомірність користування ділянкою, а факт реального користування земельною ділянкою без належних правових підстав, що призвело до безпідставного збереження коштів відповідачем за рахунок позивача. ТОВ "СТМ-Білд" з моменту набуття права власності на нерухоме майно фактично використовувало земельну ділянку, на якій розташовані його виробничо-складські приміщення, та здійснювало на ній господарську діяльність, проте не в повному обсязі сплачувало за це кошти. Як наслідок, товариство заощадило (зберегло) у своєму володінні грошові кошти у розмірі орендної плати, які мало б сплатити за законних обставин власнику землі;

- заперечуючи проти задоволення позовних вимог у цілому, скаржник ні в суді першої інстанції, ні в тексті апеляційної скарги не надав жодного контррозрахунку суми безпідставно збережених коштів. Відповідач не спростував арифметичну правильність нарахувань, здійснених позивачем, а також не оскаржив вихідні дані, які використані в розрахунку (зокрема, площу земельної ділянки та розмір її нормативної грошової оцінки);

- новою обставиною, яка підлягає встановленню, доказом, який підлягає дослідженню і оцінці, внаслідок поважності причин неподання його до суду першої інстанції, відповідач вважає рішення Запорізької міської ради від 27.05.2026 № 64/11 "Про надання у користування на умовах оренди ТОВ "СТМ-Білд" земельної ділянки по вул. Аскольдова, 7 для розташування виробничо-складських приміщень". Заявляючи про нові обставини, скаржник в апеляційній скарзі посилається на факти, які виходять за межі предмета та підстав доказування у даній справі, що прямо суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України. Суд першої інстанції розглядав справу в межах заявлених позивачем вимог, а саме: стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.06.2024 по 31.10.2025 в розмірі 461 212 грн 57 коп. за користування земельною ділянкою площею 1,6041 га, кадастровий номер: 2310100000:04:012:0072, за адресою м. Запоріжжя, вул.Аскольдова, 7. Факт прийняття рішення Запорізької міської ради від 27.05.2026 № 64/11 "Про надання у користування на умовах оренди ТОВ "СТМ-Білд" земельної ділянки по вул.Аскольдова, 7 для розташування виробничо-складських приміщень" свідчить про відсутність договору оренди землі, але не впливає на розгляд цієї справи та не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Зазначене рішення міської ради є актом індивідуальної дії, який регулює відносини сторін на майбутнє, тоді як предметом стягнення у даній справі є безпідставно збережені кошти за минулий період (з 01.06.2024 по 31.10.2025), який передував прийняттю вказаного рішення Запорізької міської ради. Відтак, виникнення нових правових обставин після закінчення спірного періоду не спростовує факт безпідставного збереження коштів скаржником у минулому та не позбавляє позивача права на захист своїх порушених майнових інтересів.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від скаржника за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № суду 9629/26 від 13.07.2026) щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.08.2026.

У судове засідання 05.08.2026 з`явилися представники скаржника (відповідача) та позивача.

У судовому засіданні 05.08.2026 представник скаржника (відповідача) просив апеляційний господарський суд задовольнити заявлене в апеляційній скарзі клопотання про долучення до матеріалів справи, дослідження та надання оцінки доказам, які долучені до апеляційної скарги, а саме: 1) копії Рішення Запорізької міської ради № 64/11 від 27.05.2026 "Про надання у користування на умовах оренди ТОВ "СТМ-Білд" земельної ділянки по вул.Аскольдовій, 7 для розташування виробничо-складських приміщень"; 2) копії довідки ТОВ "СТМ-Білд" щодо вхідної реєстрації документу (Рішення Запорізької міської ради №64Л1 від 27.05.2026).

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

Апеляційний господарський суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання скаржника (відповідача) про долучення до матеріалів справи копії Рішення Запорізької міської ради № 64/11 від 27.05.2026 "Про надання у користування на умовах оренди ТОВ "СТМ-Білд" земельної ділянки по вул. Аскольдовій, 7 для розташування виробничо-складських приміщень" та копії довідки ТОВ "СТМ-Білд" щодо вхідної реєстрації документу (Рішення Запорізької міської ради № 64Л1 від 27.05.2026), з огляду на те, що дослідження цих доказів не входить в предмет доказування у даній справі, в якій заборгованість заявлена за період користування земельною ділянкою з 01.06.2025 по 31.10.2025, а докази стосуються періоду з 27.05.2026.

У судовому засіданні 05.08.2026 представники скаржника (відповідача) та позивача висловили свої позиції з приводу поданої апеляційної скарги.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.

У судовому засіданні 05.08.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №461909528 від 28.01.2026, між Територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" 14.05.2009 був укладений договір оренди землі № 040926100641 строком дії на 19 років. Предметом договору була земельна ділянка площею 1,6041 га, кадастровий номер 2310100000:04:012:0072, розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Пожарського (нова назва Аскольдова), будинок 7.

09.06.2025 державна реєстрація юридичної особи - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" припинена в зв`язку з визнанням товариства банкрутом, про що внесено запис № 15561170027045628 до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Рішенням Запорізької міської ради № 49/175 від 27.06.2016 "Про припинення ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" права оренди земельної ділянки по вул.Пожарського, 7" договір оренди землі № 040926100641 від 14.05.2009 був припинений.

22.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд" набуло у власність об`єкт нерухомого майна: будівля вбиральні літ.Т; будівля вбиральні літ.Т1; навіс літ.Р2; навіс літ.Р3; навіс літ.Р4; будівля прохідної літ.С; будівля котельної літ.Р1; контрольно-пропускний пункт літ.М-2; будівля складу літ.Д1; виробнича будівля літ.К (інв. № 25); матеріальні склади, столярні майстерні, контора цеху, прибудова літ.Б-2, Б1-2 (інв. № 128а, 9); приміщення нарізки скла та приміщення ЖКО літ.Д (інв. № 120); навіс над естакадою літ.Г (інв. № 29); побутові приміщення цеху № 120 літ.А (інв. № 28); склад готової продукції літ.З (інв. № 26), загальною площею 1441,4 кв.м (опис об`єкта – літ. з, з2, з3, з4 - прибудови, літ.з1 – перехід); адміністративна будівля літ.Л-2 (інв. № 22); гараж цеху № 120 літ.Ж (інв. №21) загальною площею 274,7 кв.м (опис об`єкта – навіс до літ.Ж, оглядова яма); трансформаторна підстанція цеху № 120 літ.В (інв. № 13) (на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна б/н виданий 14.03.2017), які розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул. Аскольдова (стара назва вулиця Пожарського), 7, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 461909528 від 28.01.2026.

Вказані об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:04:012:0072, що підтверджується Актом приймання передачі майна від 14.03.2017.

Рішенням Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 110 "Про перейменування вулиці Пожарського на вулицю Аскольдову у місті Запоріжжя" вулицю Пожарського перейменовано на вулицю Аскольдову.

У той же час, за змістом статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі").

Так, статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Так, земельна ділянка за адресою м. Запоріжжя, вул. Аскольдова, 7, площею 1,6041 га, кадастровий номер: 2310100000:04:012:0072 належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві комунальної власності, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 461909528 від 28.01.2026 та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як зазначає позивач, та що не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи, у спірний період - з 01.06.2024 по 31.10.2025 між Запорізькою міською радою та ТОВ "СТМ-Білд" (у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна) договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072 не обліковується.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Доводи скаржника щодо того, що договір оренди між позивачем та відповідачем у спірний період з 01.06.2024 по 31.10.2025 не було укладено з вини самого позивача, який допустив у правовідносинах з відповідачем недобросовісну поведінку (у зв`язку з чим виключається можливість надання судового захисту), крім того, на думку скаржника, свідчить про наявність прострочення кредитора, апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

Враховуючи викладене, скаржник помилково вдається до аналізу наявності вини відповідача у виникненні заборгованості з недоотриманих коштів у вигляді орендної плати у розмірі 461 212 грн 57 коп., проаналізувавши дії відповідача щодо звернення у 2017 році до позивача з метою оформлення правовідносин з користування спірною земельною ділянкою.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначений висновок кореспондується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 при розгляді аналогічних спорів.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Тобто, незалежно від наявності вини у поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під вказане вище визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд", за відсутності укладеного договору оренди землі, збільшено вартість власного майна за рахунок несплаченої орендної плати, яка мала бути встановлена договором оренди землі, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок Запорізької міської ради.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пункт 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 265 розділу XII Податкового кодексу України плата за землю є складовою податку на майно.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

В пункті 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу України, та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

За змістом частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" та статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Отже, як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З вищенаведеного слідує, що договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється Цивільним кодексом України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності. Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

В частині 1 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" зокрема визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктами 24, 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України належать до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та вирішується виключно на пленарних засіданнях.

Згідно з частиною 1 статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до положень пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Із аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яке здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

В свою чергу орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною. Тому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки (бази оподаткування) тягне за собою зміну розміру земельного податку та орендної плати.

Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Дніпромісто" ім. Ю.М. Білоконя (пункт 1 рішення); затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 в розмірі 239 грн 50 коп., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299 грн 14 коп. (пункт 3 рішення). Також вказаним рішенням затверджено економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя, значення коефіцієнтів місце розташування Км2 згідно з додатком 1, значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2 (пункти 4, 5, 6). Згідно з пунктом 7 цього рішення визначено, що нормативна грошова оцінка земель міста вводиться в дію з 01.01.2016.

Також, 30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення № 6 "Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)". Відповідно до Додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Дане рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення та вводиться в дію з 01.01.2016 (пункт 7 рішення).

В подальшому, рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 "Про встановлення розміру орендної плати за землю" установлено на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з Додатком, в якому визначені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). У пункті 3 рішення вказано, що рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення та вводиться в дію з 01.01.2019.

04.12.2024 Запорізька міська рада прийняла рішення № 103 "Про внесення змін до рішення від 28.11.2018 № 26 "Про встановлення розміру орендної плати за землю" (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/documents/186088-pro vnesennia-zmin-do-risennia-vid-28112018-26-pro-vstanovlennia-rozmiru-orendnoyi-plati za-zemliu ).

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 та від 28.11.2018 № 26 не змінювались та не скасовувались і є чинними.

Отже, рішенням Запорізької міської ради № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя” затверджена нормативна грошова оцінка, яка діє з 01.01.2016 та докази зміни якої у спірний у даній справі період в матеріалах справи вістуні, та про такі зміни жодною із сторін суду не повідомлено.

Отже, зміна нормативної грошової оцінки землі відбулася 01.01.2016 та призвела до зміни розміру орендної плати з цієї дати.

Таким чином, відповідно до рішень Запорізької міської ради № 6, № 26 та №103 річний розмір орендної плати для земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072 складає 3% від нормативної грошової оцінки (земельні ділянки - інші земельні ділянки м.Запоріжжя).

Одночасно суд враховує, що обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (частина 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає приписам частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

При цьому з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності, автоматично змінюються права та обов`язки сторін договору оренди у частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, від 05.02.2025 у справі № 925/457/23.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки – це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні данні про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.

При цьому чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19).

З цього приводу колегія суддів також наголошує, що відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19 тощо, зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Так, враховуючи положення пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І – індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.3 статті 289 Податкового кодексу України).

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, нормами Податкового кодексу України (пункт 289.2 статті 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 13.01.2025 № 6-28-0.22-18/71-25 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2025 роки. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Крім того, зазначений лист знаходиться у відкритому доступі.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.08.2016 № НВ-5413/86-16, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072, загальною площею 1,6041 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аскольдова, буд. 7, становить 10 533 001 грн 83 коп., у цінах 2016 року.

Колегією суддів також враховано, що згідно з інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області ТОВ "СТМ-Білд" за період з 01.01.2024 по 31.10.2025 задекларувало податкові зобов`язання з плати за землю в органах ДПС відповідно до пункту 286.2 Податкового кодексу України, а саме: за 2024 рік - задекларовано 82 380 грн 71 коп.; за 2025 рік - задекларовано 131 809 грн 20 коп.

З приводу вказаних обставин апеляційний господарський суд зазначає таке.

Як було зазначено вище, використання землі в Україні є платним, що унормовано частиною першою статті 206 Земельного кодексу України.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Плата за землю належить до складу місцевих податків, що встановлюються місцевими радами та зараховуються до місцевих бюджетів (статті 10, 265, 284 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

У даній справі № 908/582/26, що переглядається, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не міг бути суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Єдиною можливою формою здійснення ним оплати за землю як землекористувачем є орендна плата, проте виключно за умови наявності відповідного договору (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про те, що, не будучи власником або постійним користувачем спірної земельної ділянки, відповідач сплачував земельний податок виключно з власної ініціативи.

Разом з тим внесення такої плати (земельного податку) відповідачем та отримання її позивачем упродовж спірного періоду останній не заперечує.

З огляду на викладене та зважаючи на принцип правової визначеності, враховуючи неможливість одночасного стягнення як земельного податку так і орендної плати, суд першої інстанції, під час перевірки розрахунку орендної плати, вірно зменшив заборгованість на суму вже сплаченого відповідачем земельного податку як форми плати за земельні ділянки, оскільки такі кошти мають однакову правову природу та сплачувалися саме за користування спірною земельною ділянкою у спірний період.

При цьому апеляційний господарський суд звертає увагу, що таке зменшення заявленої до стягнення суми не тотожне взаємозарахуванню фактично сплаченого податку за землю у рахунок несплаченої (заборгованої) орендної плати (плати за фактичне користування в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України).

Водночас заявлену до стягнення суму зменшено на розмір сплаченого земельного податку з огляду на принцип справедливості, який є основоположною правовою та моральною категорією, що вимагає неупередженого ставлення, домірності між вкладеними зусиллями та отриманим результатом, а також відповідності прав і обов`язків. Він базується на рівності, моралі, правомірності та індивідуалізації, виступаючи критерієм правосуддя та балансом інтересів у суспільстві.

Апеляційний господарський суд додатково зазначає, що відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків та зараховується до місцевого бюджету. Крім того, суд за наявними у справі матеріалами встановив, що податок на землю сплачувався відповідачем саме до бюджету Запорізької міської територіальної громади, і за таких обставин повторне покладення на відповідача зобов`язань щодо оплати спірної суми до місцевого бюджету суперечитиме принципу справедливості та може бути розцінено як втручання в його право на мирне володіння своїм майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Схожі висновки містяться в пункті 5.18 постанови Верховного Суду від 06.05.2026 у справі № 908/1619/25.

Як було зазначено вище, Запорізька міська рада, в межах наділених повноважень, згідно з Конституцією України та законами України, затвердила та встановила податок та збори за користування землями міста Запоріжжя.

Запорізька міська рада, формуючи розрахунок, встановила та розрахувала відсоток нормативної грошової оцінки землі, та розрахувала у відповідності до вищевказаних рішень Запорізької міської ради суму доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у вигляді орендної плати, зменшивши розраховану суму на розмір сплаченого відповідачем у спірному періоді земельного податку.

Так, позивачем складено наступний розрахунок щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою загальною площею 1,6041 га з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072, розташованою за адресою м. Запоріжжя, вул.Аскольдова, 7, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування):

- за період з 01.06.2024 по 31.12.2024 в сумі 177 389 грн 47 коп., а саме: 259 770 грн 18 коп. (орендна плата за період з 01.06.2024 по 31.12.2024) - 82 380 грн 71 коп. (задекларовані податкові зобов`язання з плати за землю в органах ДПС за період з 01.06.2024 по 31.12.2024) = 177 389 грн 47 коп.;

- за період з 01.01.2025 по 31.10.2025 в сумі 283 823 грн 10 коп., а саме: 415 632 грн 30 коп. (орендна плата за період з 01.01.2025 по 31.10.2025) - 131 809 грн 20 коп. (задекларовані податкові зобов`язання з плати за землю в органах ДПС за період з 01.01.2025 по 31.10.2025) = 283 823 грн 10 коп.

Загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072 загальною площею 1,6041 га, розташованою за адресою м. Запоріжжя, вул. Аскольдова, 7, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) складає 177 389 грн 47 коп. (за період з 01.06.2024 по 31.12.2024) + 283 823 грн 10 коп. (за період з 01.01.2025 по 31.10.2025) = 461 212 грн 57 коп., який підлягає стягненню з відповідача, оскільки за вказаний період часу відповідач користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а отже відповідно до положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати.

Підсумовуючи вищевикладене, визначальним для даної справи є те, що відповідачем право користування земельною ділянкою у спірний період не було зареєстроване, а тому в даному випадку мова йде саме щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного її правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, отримувати від вищевказаної земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору призвела до недоотримання позивачем належних йому грошових коштів у вигляді орендної плати в сумі 461 212 грн 57 коп.

Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідачем, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не надано до матеріалів справи доказів сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:012:0072 загальною площею 1,6041 га, розташованою за адресою м. Запоріжжя, вул. Аскольдова, 7, за період з 01.06.2024 по 31.10.2025 у сумі 461 212 грн 57 коп.

Доводи скаржника в частині того, що в листі Головного управління ДПС у Запорізькій області вих. № 10948/6/08-01-13-01-05 від 19.03.2026 зазначено, що станом на 19.03.2026 у відповідача відсутня заборгованість по земельному податку, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.

Так, Податковий кодекс України визначив обов`язок власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів сплачувати земельний податок.

Згідно з пунктом 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 цього Кодексу податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, розмір податкового зобов`язання визначається самостійно платником плати за землю, в свою чергу податковий орган лише контролює своєчасність та повноту сплати задекларованих коштів.

В цьому аспекті колегія суддів зазначає, що самостійно задекларований землекористувачем розмір плати за землю не свідчить, що зобов`язання із такої сплати встановлюється саме в задекларованому землекористувачем розмірі, оскільки, як було вказано вище, плата за користування земельними ділянками комунальної власності визначається на підставі законодавчих актів, а не самостійно землекористувачем.

Отже, доводи скаржника щодо відсутності заборгованості за період користування земельною ділянкою з 01.06.2024 по 31.10.2025 в загальній сумі 461 212 грн 57 коп., з посиланням на інформацію податкового органу, апеляційним господарським судом розцінюються критично.

Більше того, як було зазначено вище, у даній справі № 908/582/26, що переглядається, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не міг бути суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Єдиною можливою формою здійснення ним оплати за землю як землекористувачем є орендна плата, проте виключно за умови наявності відповідного договору (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Враховуючи все вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Запорізької міської ради, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд" (фактичний користувач земельної ділянки), за відсутності укладеного договору оренди землі, збільшило вартість власного майна за рахунок несплаченої орендної плати, яка мала бути встановлена договором оренди землі, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок Запорізької міської ради. Отже, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються вищевикладеним.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області від 03.06.2026 у справі № 908/582/26 таким, що підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 3, 13, 74 - 80, 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд" на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.06.2026 у справі № 908/582/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.06.2026 у справі №908/582/26 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СТМ-Білд".

4. Матеріали справи № 908/582/26 повернути до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 10.08.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк