Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №903/383/23 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Справа № 903/383/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Дехтярук І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Юріна О.О. (адвокат)

від відповідача: Станько М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 09.06.2026 суддею Гарбарем І.О. у м. Луцьк (повний текст ухвали складено 11.06.2026) у справі № 903/383/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газорозподільної системи України"

про стягнення 979485667, 27 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.06.2026 у справі № 903/383/23 скаргу ТзОВ "Волиньгаз збут" на дії та бездіяльність державного виконавця по справі № 903/383/23 задоволено; постановлено: визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій щодо виконавчого провадження № 80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі № 903/383/23; зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. у виконавчому провадженні № 80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі № 903/383/23: - прийняти постанову про зупинення виконавчого провадження № 80181725 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі № 903/383/23; - прийняти постанову про зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні № 80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі № 903/383/23; - прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні № 80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі № 903/383/23.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та орган ДВС звернулися до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просять ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги ТзОВ "Волиньгаз збут" на дії та бездіяльність державного виконавця по справі № 903/383/23 відмовити у повному обсязі.

Аргументуючи подані скарги апелянти вказують, що місцевим господарським судом неправильно застосовано п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", а також положення Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 № 1639-ІХ. Зокрема, звертають увагу, що для зупинення виконавчих дій передбачено дві обов`язкові умови:

- сума, що стягується, підлягає врегулюванню за Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу";

- боржник внесений до реєстру підприємств, які беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

При цьому статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" визначено, що заборгованістю (грошовими зобов`язаннями) суб`єктів ринку природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема, заборгованість постачальників природного газу перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", не сплачена станом на 30 листопада 2022 року, за умови здійснення такими постачальниками поставки природного газу побутовим споживачам у період з 01.01.2021 по 30.04.2021.

Тобто, вказаною нормою визначено види заборгованості та встановлено чіткі межі їх виникнення.

Натомість заборгованість, яка стягується з ТзОВ "Волиньгаз збут" за наказом Господарського суду Волинської області у справі № 903/383/23 не підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ, оскільки виникла за поставлений природний газ у період з жовтня 20214 року по квітень 2022 року.

Таким чином, відомості про включення ТзОВ "Волиньгаз збут" до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу не можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, оскільки сума заборгованості, яка стягується з боржника, не підлягає врегулюванню. В даному випадку державний виконавець не здійснював оцінку чи визначення обсягу заборгованості, яка може бути включена до процедури врегулювання, а лише перевірив наявність передбачених пунктом 15 частини першої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" умов для зупинення вчинення виконавчих дій. Відповідно встановивши, що стягнута за рішенням суду у справі № 903/383/23 заборгованість не належить до заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ, правомірно відмовив в задоволенні заяви боржника про зупинення виконавчих дій.

Відповідач у відзиві на апеляційні скарги проти доводів скаржників заперечує та вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою. При цьому відзначає, що заборгованість за наказом суду у справі № 903/383/23 підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом № 1639-ІХ, оскільки внаслідок постачання природного газу побутовим споживачам у період з 01.01.2021 по 30.04.2021 ТзОВ "Волиньгаз збут" зазнало збитків в сумі 245859481,80 грн, що стверджується висновком суб`єкта аудиторської діяльності ТОВ "Крестон Україна". Саме наявність цієї обставини (отримання збитків в період постачання з 01.01.2021 по 30.04.2021) є підставою для включення боржника до реєстру та врегулювання заборгованості, яка існує між боржником та ТОВ "ГК "Нафтогаз України" станом на 30.11.2022 року. Тобто, визначений Законом № 1639-ІХ період є лише умовою для включення боржника до реєстру, а не періодом в якому виникла заборгованість і яка підлягає врегулюванню. За наведеного просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг.

За умовами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги та відзив на них, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 25.11.2025 позов задоволено. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошові кошти в розмірі 979 485 667,27 грн (дев`ятсот сімдесят дев`ять мільйонів чотириста вісімдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 27 коп.), у тому числі: основний борг у сумі 470 782 180,85 грн; пеня у сумі 128 509 132,74 грн.; три проценти річних у сумі 49 530 736,20 грн.; інфляційні втрати у сумі 194 114 831,11 грн.; штраф у сумі 136 548 786,37 грн, а також 939400,00 грн (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста гривень) витрат по сплаті судового збору.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 у справі №903/383/23 апеляційну скаргу ТОВ "Волиньгаз збут" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області від 25.11.2025 у справі №903/383/23 - без змін.

11.03.2026 Господарський суд Волинської області видав наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 25.11.2025 у справі №903/383/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошових коштів в розмірі 979 485 667,27 грн, у тому числі: основний борг у сумі 470 782 180,85 грн; пеня у сумі 128 509 132,74 грн.; три проценти річних у сумі 49 530 736,20 грн.; інфляційні втрати у сумі 194 114 831,11 грн.; штраф у сумі 136 548 786,37 грн, а також 939400,00 грн (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста гривень) витрат по сплаті судового збору.

На виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 80729031 з примусового виконання наказу № 903/383/23 виданого 11.03.2026 Господарським судом Волинської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз збут” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг грошові кошти в розмірі 979 485 667,27 грн (дев`ятсот сімдесят дев`ять мільйонів чотириста вісімдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 27 коп.), у тому числі: основний борг у сумі 470 782 180,85 грн; пеня у сумі 128 509 132,74 грн.; три проценти річних у сумі 49 530 736,20 грн.; інфляційні втрати у сумі 194 114 831,11 грн.; штраф у сумі 136 548 786,37 грн, а також 939 400,00 грн (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста гривень) витрат по сплаті судового збору.

09.04.2026 керуючись статтями 3, 4, 18, 24-27, 48, 56 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем Відділу прийнято:

- постанову про відкриття виконавчого провадження №80729021;

- постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 98 042 506,72 грн;

- постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;

- постанову про арешт коштів боржника.

14.04.2026 державним виконавцем також винесено постанову про арешт майна боржника.

Тобто, 09.04.2026 державним виконавцем прийнято постанови у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 979 485 667,27 грн: про арешт грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на коштів/електронних грошей на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

08.05.2026 ТОВ “Волиньгаз збут” направило на адресу державного виконавця заяву про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Як зазначає скаржник, у виконавця наявні дві підстави для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме:

- перебування ТОВ “ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ” у Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

- сума, що стягується за наказом господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23 підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”.

Постановою НКРЕКП № 1080 від 06.09.2022 ТОВ “ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ” включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" здійснювало постачання природного газу побутовим споживачам у вказаний Законом України №1639-ІХ період, а саме з 1 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року, що підтверджується роздрібними цінами на природний газ для потреб населення, розміщеними на офіційному сайті Товариства (https://vlgaszbut.com.ua/information/informacia-sodo-propozicij-aki-zupinilisvou-diu-10 ).

Вказана заборгованість перед ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг” не сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" станом на 30 листопада 2022 року.

На підтвердження вказаного, скаржник надає висновок суб`єкта аудиторської діяльності ТОВ “КРЕСТОН УКРАЇНА” “Звіт із завдання з надання обгрунтованої впевненості”, що підтверджує щомісячні розрахунки різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного постачальником для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня-квітня 2021 року включно, та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам протягом січня-квітня 2021 року та звіти про завдані збитки нашому Товариству, а саме Фінансова звітність ТОВ “ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ” за 2021 рік, яка підтверджена аудиторським висновком.

В результаті постачання природного газу побутовим споживачам в період з січня 2021 по квітень 2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" зазнало збитків в сумі 245 859 481,80 грн.

За результатами розгляду вказаної заяви Відділом надано відповідь №73643/86354-33-26/20.1 від 21.05.2026 зі змісту якої вбачається, що підстави для зупинення вчинення виконавчих дій відсутні.

В обґрунтування відмови ВПВР ДДВС МЮ України зазначено, що оскільки рішенням суду у справі №903/383/23 встановлено, що заборгованість виникла в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, а Законом України №1639-ІХ встановлені інші часові межі з 01.01.2021 по 30.04.2021, то відповідно заборгованість по вказаному рішенню не підпадає під дію Закону України №1639-ІХ.

29.05.2026 представник скаржника (боржника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" сформував в системі “Електронний суд” скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій просить суд:

1. Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій щодо виконавчого провадження №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23.

2. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича у виконавчому провадженні №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23;

- прийняти постанову про зупинення виконавчого провадження №80181725 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23;

- прийняти постанову про зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23;

- прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні №80729021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.06.2025 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" на дії та бездіяльність державного виконавця прийнято до розгляду та оскаржуваною ухвалою від 09.06.2026 задоволено вимоги заявника.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного процесуального рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.06.2026 у справі № 903/383/23 залишити без змін виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 339-1 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Положеннями ст. 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”, якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч. 5 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”).

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України “Про виконавче провадження” випадках - на приватних виконавців (стаття 1 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”).

За змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено статтею 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”, з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, її дочірня компанія “Газ України”, публічне акціонерне товариство “Укртрансгаз”, оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”, за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (частина 2 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження”).

За змістом частини 4 статті 35 Закону України “Про виконавче провадження” арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

У випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає (частина 11 статті 35 Закону України “Про виконавче провадження”).

29.08.2021 набув чинності Закон України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до реєстру (стаття 2 зазначеного Закону).

Статтею 1 цього Закону визначено зміст таких термінів:

- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення;

- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону; реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Частиною 2 статті 4 Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” врегульована процедура проведення взаєморозрахунків.

За змістом статті 6 Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” на заборгованість за договорами купівлі-продажу / постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу / постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:

- за умови погашення основного боргу до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;

- за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені статтею 7 Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”, відповідно до якої НАК “Нафтогаз України”, особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв`язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до статей 5- 6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Отже, наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”.

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається НКРЕКП та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.

Як встановлено судами, згідно з постановою НКРЕКП № 1080 від 06.09.2022 ТОВ “ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ” включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Тобто, за результатами розгляду заяви ТОВ “ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ” Постановою НКРЕКП від 06.09.2022 № 1080 включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу та про затвердження обсягу заборгованості, що підлягає врегулюванню на підставі Закону України від 14.07.2021 року №1639-ІХ.

Із положень Закону №1639-ІХ прямо слідує, що включення Національною комісією (НКРЕКП) відповідного підприємства до Реєстру свідчить про те, що таке підприємство є учасником процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань), яка визначена цим же Законом, і при цьому рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією (НКРЕКП) на підставі поданих суб`єктами ринку природного газу документів, в тому числі підтверджених висновком суб`єкта аудиторської діяльності щомісячних розрахунків (абз. 8 ч. 2 ст. 3 Закону), з урахуванням положень пункту 1-1 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону, а тому в такому випадку дійсність статусу учасника процедури врегулювання не потребує додаткової перевірки заборгованості іншими органами.

Як на дату відкриття виконавчого провадження так і на дату подачі скарги на дії та бездіяльність державного виконавця ТОВ “ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ” включене до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, тобто є учасником встановленої Законом України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань).

Матеріали справи не містять доказів виключення ТОВ “ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ” з Реєстру в порядку ч. 3 ст. 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”.

Постанову НКРЕКП від 06.09.2022 №1080 додано Товариством до заяви про зупинення вчинення виконавчих дій від 09.02.2026, що свідчить про обізнаність державного виконавця із вказаною обставиною.

Судом апеляційної інстанції відзначається, що відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”, підлягає врегулюванню "заборгованість та/або грошові зобов`язання постачальників природного газу, які в період з 1 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року включно здійснили поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів України на період лютий - березень 2021 року включно, перед товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", не сплачені станом на 30 листопада 2022 року".

Виходячи з контексту зазначеної норми, врегулюванню підлягають грошові зобов`язання постачальників природного газу перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не сплачені станом на 30 листопада 2022 року, за умови що останні в період з 01 січня 2021 року до 30 квітня 2021 включно здійснили поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів на період лютий-березень 2021 року включно.

Тобто визначений даним Законом період (01.01.2021 - 30.04.2021) визначено як умову включення постачальника до реєстру, а не період, в якому виникла заборгованість перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

Вказане випливає з того, що в означений період (01.01.2021 - 30.04.2021) внаслідок встановлення граничного рівня ціни природного газу, постачальники природного газу отримали збитки. Такі збитки за умовами Закону підлягають врегулюванню шляхом проведення взаєморозрахунків, в т.ч. списання неустойки (штраф, пеня), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу / постачання природного газу. Саме ж врегулювання здійснюється за умови наявності заборгованості постачальників перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" станом на 30.11.2022 року. Отже, отримані відповідачем збитки внаслідок постачання природного газу за гранично встановленими цінами в період з 01 січня 2021 року до 30 квітня 2021 включно, можуть бути врегульовані (відшкодовані) в т.ч. за рахунок наявності іншої заборгованості, яка існує в постачальника перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" станом на 30.11.2022 року.

З огляду на вказане судова колегія відзначає, що передбачене в п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" застереження: "якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" стосується заборгованості, яка виникла і не сплачена до 30.11.2022 року. Борг, який виник після вказаної дати, дійсно не може бути предметом регулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ.

Оскільки у даній справі борг відповідача виник за період постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.04.2022 і не сплачений станом на 30.11.2022, відповідно останній підпадає під дію Закону № 1639-ІХ, як такий що підлягає врегулюванню з огляду на отримані відповідачем збитки в період постачання газу з 01.01.2021 по 30.04.2021.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ “ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ” включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. Крім того, на обґрунтування заяви про зупинення виконавчих дій боржником надано постанову НКРЕКП про включення до Реєстру, фінансову звітність та аудиторський висновок, якими обґрунтовується наявність збитків, понесених у зв`язку з постачанням природного газу побутовим споживачам у період січень-квітень 2021 року, а також зв`язок такої заборгованості з механізмом врегулювання, передбаченим Законом №1639-ІХ.

Із положень Закону №1639-ІХ прямо слідує, що включення Національною комісією (НКРЕКП) відповідного підприємства до Реєстру свідчить про те, що таке підприємство є учасником процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань), яка визначена цим же Законом, і при цьому рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією (НКРЕКП) на підставі поданих суб`єктами ринку природного газу документів, в тому числі підтверджених висновком суб`єкта аудиторської діяльності щомісячних розрахунків (абз. 8 ч. 2 ст. 3 Закону), з урахуванням положень пункту 1-1 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону, а тому в такому випадку дійсність статусу учасника процедури врегулювання не потребує додаткової перевірки заборгованості іншими органами.

Відповідно правомірним є висновок місцевого господарського суду, що за умови перебування ТОВ “ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ” в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, та віднесення суми за наказом Господарського суду Волинської області від 11.03.2026 у справі №903/383/23 до передбаченої Законом України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” та ініційованої боржником процедури врегулювання, у державного виконавця відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 та ч. 4 ст. 35 Закону України “Про виконавче провадження” не було підстав вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Волинської області від 09.06.2026 року у справі № 903/383/23 відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржників не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного процесуального рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 09 червня 2026 року у справі №903/383/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/383/23 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "07" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.