Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №910/1448/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. Справа№ 910/1448/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Колесника Р.М.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026

у справі № 910/1448/26 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Агро Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп"

про стягнення 1 224 409,64 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Паламарчук О.А.

від відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АВС-Агро Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ВВТ Груп" про стягнення 1 224 409,64 грн за договором поставки сільськогосподарської продукції № 77-09/25П від 23.09.2025, з яких: 1 198 083,44 грн - основний борг, 18 141 грн - інфляційні втрати та 8 185,20 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі № 910/1448/26 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 198 083,44 грн основного боргу, 5 392,33 грн інфляційних втрат, 4 895,10 грн 3 % річних, 7 895,20 грн витрат на професійну правничу допомогу та 14 500,45 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем товару на суму 1 198 083,44 грн вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З огляду на допущене відповідачем порушення виконання грошового зобов`язання правомірним є також нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. Проте, з огляду на допущені позивачем методологічні помилки, за перерахунком суду обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є сума 3 % річних у розмірі - 4 895,10 грн та інфляційні втрати - 5 392,33 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "ВВТ Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви щодо стягнення основного боргу у розмірі 1 198 083,44 грн, інфляційні втрати 5 392,33 грн, 3 % річних - 4 895,10 грн, витрати на професійну правничу допомогу 7 895,20 грн та судовий збір 14 500,45 грн. Стягнути з позивача понесені судові витрати, пов`язані із розглядом апеляційної скарги.

За доводами відповідача, постачальник не виконав взяті на себе зобов`язання, передбачених договором документів не надав.

Скаржник також стверджує, що суд не врахував компенсацію послуг із сушіння, очищення, підробці та обліку товару, а також суд не дав оцінки доводам відповідача з приводу невідповідності вимог позовної заяви п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Крім того, відповідач ставить під сумнів відповідність поданих позивачем копій письмових доказів їх оригіналам.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 за апеляційною скаргою ТОВ "ВВТ Груп" відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 01.07.2026.

10.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач, заперечуючи доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі № 910/1448/26 - без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 відкладено розгляд справи на 05.08.2026, зобов`язано ТОВ "АВС-Агро Плюс" надати оригінали документів, доданих до позовної заяви.

У зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Колесник Р.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 справу № 910/1448/26 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Колесник Р.М. Розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.

Представники відповідача у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином відповідно до вимог ст. 120 та ст. 242 ГПК України.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, і згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим розгляд справи за відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, наполягаючи на її безпідставності.

У судовому засіданні 05.08.2026 суд дослідив витребувані за клопотанням відповідача у позивача оригінали письмових доказів.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 23.09.2025 між ТОВ "ВВТ Груп" (покупець) та ТОВ "АВС-Агро Плюс" (постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 77-09/25П, на умовах якого постачальник зобов`язався поставити покупцю сільськогосподарську продукцію, а саме: пшениця 4-го класу (код 1001 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2025 року: 170 000,00 кг (+/- 10%), по ціні - 7,80702 грн за один кг, загальною вартістю (+/-10%) - 1 513 000,48 грн, з урахуванням ПДВ - 185 807,08 грн.

У п. 2.3 сторони погодили, що, якщо під час отримання товару буде встановлено, що товар не відповідає якісним характеристикам, зазначеним в розділі 6 даного договору, покупець на власний вибір має право:

- відмовитися від отримання такого товару та вимагати повернення коштів;

- прийняти товар за зниженою ціною;

- прийняти товар з наданням послуг, вказаних у п. 3.3 цього договору; вимагати заміни неякісного товару на якісний;

- прийняти частину товару, що відповідає показникам якості та вимагати від постачальника замінити неякісну частину товару.

Постачальник поставляє товар покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DAP відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2020 - "елеватор поставки" автомобільним транспортом. Базис поставки DAP використовується з урахуванням умов, визначених в цьому договорі (п. 3.1 договору).

Строк постачання товару - 08.10.2025 включно. Поставка товару партіями допускається (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору товар поставляється на елеватор на ім`я покупця. Оплату послуг елеватора поставки із сушіння, очищення, підробці та обліку товару та інші непередбачувані витрати здійснює покупець. Після доведення якості партії товару елеватором поставки до показників, що зазначені в розділі 6 договору (не гірше), постачальник компенсує витрати покупця, підтверджені розрахунками, виставленими елеватором поставки за надані покупцю послуги.

Згідно із п. 4.1 та п. 4.2 договору попередня оплата у розмірі 100 % вартості кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку за умови підписання договору.

Остаточний розрахунок (доплата за товар або повернення суми надлишково сплачених коштів) сторони здійснюють протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН відповідно до вимог чинного законодавства шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок. Оплата товару партіями допускається.

У п. 4.4 договору сторони погодили, що постачальник компенсує витрати покупця, пов`язані з наданням елеватором поставки послуг із сушіння, очищення, підробці та обліку товару згідно рахунків покупця протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунку. За домовленістю сторін, загальна вартість даних послуг може бути вирахувана покупцем при здійсненні оплати за поставлений товар та проведенні остаточних розрахунків між сторонами. Вартість послуг становить:

- очистка та 1 тн/% пониження засміченості - 30,00 грн з ПДВ

- послуги з сушіння тонна/відсоток - 160 грн з ПДВ.

Пунктом 11.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 1 658 070,53 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами без зауважень: № 22 від 29.09.2025, кількість товару - 40 500 кг на суму 360 450,11 грн (зареєстровано податкову накладну 02.10.2025); № 23 від 30.09.2025, кількість товару - 43 820 кг на суму 389 998,13 грн (зареєстровано податкову накладну 02.10.2025); № 24 від 02.10.2025, кількість товару - 43 200 кг на суму 384 480,12 грн (зареєстровано податкову накладну 31.10.2025); № 25 від 03.10.2025, кількість товару - 58 780 кг на суму 523 142,17 грн (зареєстровано податкову накладну 31.10.2025).

Позивач своєчасно зареєстрував податкові накладні в ЄРПН на поставлену продукцію та направив контрагенту (відповідачу), що підтверджується квитанціями про реєстрацію.

Відповідач свої зобов`язання, в частині сплати коштів за поставлену та прийняту сільськогосподарську продукцію, виконав лише частково, з порушенням умов договору, про що складено акт звірки взаєморозрахунків по договору станом на 05.11.2025, який підписаний представниками сторін та підтверджує суму вимоги, натомість акт звірки взаєморозрахунків по договору станом на 17.12.2025 сторонами не підписаний.

Надана до матеріалів справи банківська виписка свідчить, що сума 150 000,00 грн сплачена відповідачем за рахунком № 23 від 30.09.2025 (видаткова накладна № 23 від 30.09.2025), сума 309 987,09 грн сплачена відповідачем за рахунком № 22 від 29.09.2025 (видаткова накладна № 22 від 29.09.2025).

Таким чином, заборгованість покупця за поставлений за договором товар складає 1 198 083,44 грн.

Докази понесених відповідачем витрат на послуги елеватора відповідач суду не надав, до відшкодування постачальником не заявляв.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Оцінюючи доводи скаржника щодо відсутності доказів на підтвердження факту існування заборгованості з огляду, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не є первинними бухгалтерськими документами та не можуть підтверджувати факт передачі товару, факт існування грошового зобов`язання, а лише підтверджують факт транспортування зерна, колегія суддів звертає увагу скаржника, що факт отримання товару за договором підтверджено підписаними обома сторонами видатковими накладними.

Зобов`язання ж відповідача щодо оплати ним вартості товару станом на день ухвалення судового рішення залишилися не виконаними на суму 1 198 083,44 грн, доказів оплати вказаної суми відповідачем позивачу матеріали справи не містять.

Оцінюючи доводи скаржника щодо ненастання строку оплати, оскільки позивачем не надано усіх документів, передбачених п. 5.5 цього договору, колегія суддів враховує, що за змістом вказаного пункту договору, позивач повинен надати відповідачу відповідні документи щодо товару саме при укладенні договору, тобто, до здійснення поставки.

При цьому, місцевий господарський суд обґрунтовано врахував, що зобов`язання позивача з поставки відповідачу товару виконані в повному обсязі та жодних заперечень чи претензій до товару або відсутності будь-яких документів щодо такого товару відповідачем не було заявлено, про що свідчать підписання ним видаткових накладних та проведення часткової оплати за товар.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду першої інстанції, правильність якого не оспорена сторонами, з відповідача підлягає стягненню 4 895,10 грн 3% річних та 5 392,33 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи доводи скаржника щодо процесуальних порушень подачі позовної заяви, колегія суддів враховує приписи ст. 91 ГПК України, ч. 2 якої передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Згідно із ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Суд апеляційної інстанції за клопотанням скаржника витребував у позивача та дослідив у судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви, які стосуються обставин, що входять в предмет доказування.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі № 910/1448/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі № 910/1448/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1448/26 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у порядку, визначеному ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.08.2026.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Р.М. Колесник

І.М. Скрипка