Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №707/764/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/764/26

2-др/707/29/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Морозова В.В.

за участі: секретаря судового засідання - Швидкої І.О.

сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Починка О.І.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву представника позивача - адвоката Починка О.І. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №707/764/26 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебувала вищевказана справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Рішенням суду від 29.07.2026 року, повний текст якого складено 06.08.2026 року, позов задоволено частково.

31.07.2026 року представник позивача звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 31 800 грн 00 коп. Вимоги заяви мотивовано тим, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29.07.2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково. Позивачем було понесено у межах справи №707/764/26 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 800 грн 00 коп., про що було зазначено на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві та окремо було поставлено питання у прохальній частині позовної заяви про стягнення вказаних коштів.

Представник позивача та позивач у судовому засіданні вимоги заяви підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти того, що позивач у зв`язку із розглядом справи поніс витрати на правову допомогу, однак вважав розмір заявлених витрат завищеним, визнав лише витрати на суму 10 000 - 15 000 грн. Просив зменшити розмір витрат на правову допомогу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та заяви, дійшов наступних висновків.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29.07.2026 року, повний текст якого складено 06.08.2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково.

В порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 29.07.2026 року вказав, що докази витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

31.07.2026 року представник позивача подав до Черкаського районного суду Черкаської області заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 31 800 грн 00 коп.

До заяви про стягнення витрат на правову допомогу стороною відповідача долучені наступні докази:

- договір про надання правової допомоги від 03.02.2026 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Починком О.І.;

- рахунок № 1 на суму 31 800 грн 00 коп. від 06.02.2026 р.;

- платіжну інструкцію № @2PL517139 від 30.07.2026 р. про сплату ОСОБА_1 31 800 грн 00 коп. адвокату Починку О.І. згідно договору про надання правової допомоги від 03.02.2026 року:

- акт виконаних робіт від 29.07.2026 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених вимогами процесуального законодавства. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

З урахуванням досліджених судом доказів, наданих стороною позивача на підтвердження вимог заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що стороною позивача доведено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 31 800 грн 00 коп.

Разом з тим, при визначені розміру компенсації позивачу витрат на правничу допомогу, суд враховує доводи відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, категорію справи, кількість судових засідань, в яких брав участь представник позивача, а саме у двох судових засіданнях, обсяг фактичних витрат, понесених ОСОБА_1 , їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, суд вважає за доцільне зменшити витрати на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп., що буде відповідати принципу справедливості та розумності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133,137, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача - адвоката Починка О.І. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №707/764/26 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі № 707/764/26.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ).

Суддя: В. В. Морозов