Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №552/6524/26 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №552/6524/26

Суддя: Айдаєв Р. З.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6524/26

Провадження № 1-кп/552/922/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026170430000436 від 05.06.2026, щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей та осіб з інвалідністю, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інші засоби зв`язку відсутні, раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Полтава, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , м.тел. НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 09.08.1995 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 140, ст. 17, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 21.01.1997 Київським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 06.10.1998 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 7 місяців 8 днів;

- 05.12.2000 Октябрським районним судом м. Полтава, за ст. 229-8, ч. 3 ст. 81, ст. 42, ст. 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 08.04.2004 по відбуттю покарання;

- 01.02.2006 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 13.06.2006 Ленінським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 27.06.2009 умовно-достроково, невідбутий строк 9 місяців 28 днів;

- 17.10.2012 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 15.09.2017 по відбуттю строку покарання;

- 13.09.2021 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 04.04.2024 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК України до 1(один) року обмеження на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.

-09.09.2024 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі;

- 11.10.2024 Київським районний судом м. Полтави ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч.4 ст. 70 КК України до 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі,

за обвинуваченняму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

До Київського районного суду м. Полтави надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026170430000436 від 05.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 надійшов до провадження судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16.07.2026 призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту у відповідному кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 31.07.2026 призначений відкритий судовий розгляд обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обставини, встановлені судом.

Судом визнано доведеним обвинувачення про те, що 04.06.2026 близько 08 год 00 хв ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконуючи ремонтні роботи паркану Полтаського державного аграрного університету, що навпроти магазину «Маркетопт», що по вулиці Семена Антонця, 8, в м. Полтаві, тимчасово залишив між поваленим стовпом та купою гілок свій рюкзак «Jack Lu» моделі «Mix S023», вартістю 735,33 грн (1), в якому знаходилося належне йому майно, а саме:

- повербанк «BOROFONE» моделі «BJ56A», вартістю 575,46 грн (2);

- барсетка «Бути добру» з трьома наліпками (у вигляді жіночих очей , банки енергетичного напою «Non Stop», напису «Бути добру») вартістю 627 грн (3);

- браслет 6Р-70 із срібла 925 проби, вартістю 6000 грн (4);

- жіноча каблучка із срібла 925 проби, вартістю 2039 грн (5);

- жіноча каблучка із срібла 925 проби, 1500 грн (6);

- чоловічі шорти темно-сірого кольору, вартістю 699 грн (7);

- кофта, яка не становить матеріальної цінності (8);

- грошові кошти в загальному розмірі 20 грн (9).

Цього ж дня близько 11 год 59 хв поряд із вказаним місцем проходили ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які помітили залишений ОСОБА_7 без нагляду рюкзак із речами, після чого у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник ситуативний умисел, спрямований на крадіжку рюкзака та речей, які у ньому знаходилися.

З метою реалізації вказаного умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вступили у попередню змову між собою на таємне викрадення цього майна групою осіб в умовах воєнного стану, за змістом якої узгодили спільно таємно вилучити зазначене чуже майно, перенести його у зручне місце, розподіливши там його між собою.

Усвідомлюючи, що рюкзак є чужим майном та що його власник тимчасово відсутній і може повернутися, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (який при цьому діяв повторно), діючи умисно, за попередньою змовою між собою, в умовах воєнного стану, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, користуючись тим, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшли до вищевказаного рюкзака, після чого шляхом вільного доступу, таємно, без відома та згоди потерпілого, спільно заволоділи цим рюкзаком із усім його вмістом.

Надалі ОСОБА_4 у супроводі ОСОБА_5 переніс вилучений ними рюкзак до подвір`я будинку АДРЕСА_4 , де вони спільно дослідили його вміст та розподілили викрадене між собою ними майно, спричинивши самим потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 12195,79 грн, після чого залишили місце події.

Кваліфікація дій обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за частиною за частиною 4 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 за частиною за частиною 4 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно, в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Прокурор та обвинувачені, просили проводити розгляд справи відповідно до частини 3 статті 349 КПК України.

Від допиту обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися на підставі ст. 63 Конституції України.

Потерпілий ОСОБА_7 подав письмову заяву у якій просив проводити судовий розгляд без його присутності. Щодо виду та міри покарання покладався на розсуд суду.

Обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали себе винними. Суд переконався, що кожен з обвинувачених правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та останнім роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, а тому суд, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно обставин справи, які не оспорюються стороною обвинувачення та обвинуваченими.

Таким чином, суд, обмеживши дослідження фактичних обставин, дослідженням документів, що характеризують особу обвинувачених та стосуються долі речових доказів, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинувачених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просив суд призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Пропонував на підставі статті 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; ОСОБА_5 просив призначити покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Пропонував на підставі статті 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Покласти на обвинувачених обов`язки, визначені ст. 76 КК України. Стягнути процесуальні витрати за проведення експертиз, долю речових доказів не вирішувати, так як речові докази у провадженні відсутні, а викрадене майно фактично повернуто потерпілому ОСОБА_7 .

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , визнаючи вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просили суворо не карати, не застосовувати реальну міру покарання, оскільки викрадене майно повернуто потерпілому, розкаялися, із запропонованою прокурором мірою покарання погодилася, запевняли суд, що в подальшому не будуть вчиняти кримінальних правопорушень та своїми реальними вчинками доведуть виправлення.

Мотиви призначення покарання та відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи.

При призначенні покарання обвинуваченим суд, згідно з вимогами статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до частини 5 статті 12 КК України, вчинене ОСОБА_4 , ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до інформації Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відбув призначене покарання, однак має незняту та непогашену судимість за вчинення злочинів проти власності, інших умисних кримінальних правопорушень.

Інформація щодо перебування обвинувачених на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, лікувальних закладах, суду не надана.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд пом`якшуючими покарання обставинами вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Факт щирого каяття ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненому злочині знайшов своє підтвердження і в судовому засіданні, про що об`єктивно засвідчила їх поведінка та визнання вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням.

Щодо активного сприяння у розкритті злочину, то як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у ході досудового розслідування відразу надавала визнавальні показання у вчиненні кримінального правопорушення та вказали на обставини їх вчинення, які в подальшому знайшли своє підтвердження, що сприяло відшкодуванню шкоди та повернення викраденого майна.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 є рецидив злочинів. що враховується судом при призначенні покарання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обставини, які характеризують особу обвинуваченого, вчинення злочину вперше ОСОБА_4 , наявність на утриманні ОСОБА_5 неповнолітнього сина, а також наявність у обвинувачених підстав, які пом`якшують покарання, відшкодування ними шкоди шляхом повернення викраденого майна, запевнення про стійкий намір змінити життя та вибачення за вчинене правопорушення, свідчать про можливість призначення остаточного покарання у межах санкції статті інкримінованого діяння та застосуванням положень ст. 75 КК України.

Суд враховує позицію прокурора, який вважає, що виправлення і перевиховання обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства.

Отже, ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, ОСОБА_5 необхідно призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

З урахуваннях вказаних вище даних про особу обвинуваченого, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України, які сприятимуть досягненню мети покарання.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення визначеної ст. 50 КК України мети покарання. Інші види покарань не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.

Мотиви ухвалення інших рішень, що вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи складають 10589,92 грн, які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинувачених у рівних частинах.

Цивільний позов за матеріалами кримінального провадження не заявлений.

Запобіжний захід до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 349, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені вироком суду обов`язки.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені вироком суду обов`язки.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Іспитовий строк ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.

До набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжний захід не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 5294,96 грн (п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні дев`яносто шість копійок) судових витрат на залучення експерта.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави 5294,96 грн (п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні дев`яносто шість копійок) судових витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до статті 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному статтею 376 КПК України.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Обвинувачений, захисник, потерпілий, мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua