Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №369/1351/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1351/25

Провадження № 2/369/2858/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченко А.В.,

при секретарі судового засідання Лисяк К.О.,

за участі:

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи № 369/1351/25 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року до суду звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з позовом до відповідача ОСОБА_6 про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири.

Позов обґрунтовує тим, що згідно договору від 26 жовтня 2023 року купівлі-продажу квартири позивачі придбали у рівних частках по 1/3 кожному у власність 3 (трьох) кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .. Того ж дня зареєструвавши право спільної часткової власності, про що свідчать витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Договір купівлі-продажу квартири від 26 жовтня 2023 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сокол І.В., яким зокрема проведено Державну реєстрацію права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно.

Квартира, яка належить позивачам розташована на 12 (дванадцятому) поверсі 15 (п`ятнадцяти) поверхового багатоквартирного будинку, над якою на 13 (тринадцятому) поверсі цього ж будинку розташована квартира відповідачки, за якою, згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно зареєстроване право власності на цілу - 1 (одну) частку квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15 вересня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Швидкою І.М. Києво-Святошинського районного нотаріального округу.

19.04.2024р та 12.05.2024р. з кв. АДРЕСА_3 , що належить відповідачці відбулися залиття кв. АДРЕСА_4 , що належить позивачам. Відповідачка визнала вину у вказаних залиттях та запропонувала позивачам провести відновлюваний ремонт по усуненню наслідків вищевказаних залить квартири позивачів. Уникаючи правового конфлікту позивачі погодились на таку пропозицію і 26.05.2024р. закінчено відновлення квартири позивачів шляхом проведення косметичного ремонту силами будівельників, залучених відповідачкою.

04.06.2024р. відбулося чергове залиття квартири позивачів з квартири, що належить відповідачці. Позивачі знову звернулись до відповідачки з проханням усунути наслідки завданої шкоди. Проте відповідачка поступово почала дистанціюватися від позивачів, уникати зустрічей, ігнорувати законні вимоги позивачів, а потім взагалі відкрито відмовилась у бідь-який спосіб вирішувати спірне питання.

Згідно Акту №1 від 05.06.2024р. ТОВ «ЗАРАЗ-6» комісії у складі начальника аварійно-ремонтної дільниці – ОСОБА_7 , майстрів – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 зроблено висновок, що залиття та пошкодження квартири позивачів відбулося внаслідок безвідповідального ставлення до своїх обов`язків власника, відповідача по справі, квартири АДРЕСА_3 , що розташована на 13-му поверсі, а саме не перекриття крану холодної води, що призвело до залиття сусідів – по справі позивачів.

За висновком №15221 від 01.07.2024р. ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР» розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , станом на дату проведення експертизи становить 58554,00 гривень (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 00 коп. Витрати на проведення експертного дослідження понесені позивачами та сплачені позивачкою ОСОБА_3 склали 12500,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Позивачі неодноразово звертались до відповідачки з проханням відшкодувати шкоду у добровільному порядку, однак остання обрала зухвалу поведінку, відкрито відмовляючи у задоволенні законних вимог позивачів, а в подальшому зовсім ігноруючи звернення позивачів, що змушує останніх звернутись до суду за захистом порушеного права.

Слід підкреслити, що зухвала та зневажлива поведінка відповідачки по відношенню до позивачів завдала останнім значних моральних страждань, що полягають в комплексі негативних явищ, які вплинули на їх морально-психологічний стан.

Так, позивач ОСОБА_5 є рідним та єдиним сином позивачів – ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Родина позивачів є вимушеними переселенцями з м. Кадіївка (м. Стаханів) Луганської обл.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є люди похилого віку 1940 р.н. та 1954 р.н. відповідно, мають ряд хронічних захворювань напряму пов`язаних з їх загостреннями під час нервових навантажень та стресових ситуацій. Також у 2024 році позивач ОСОБА_4 переніс хірургічне втручання, пов`язане з трепанацією черепу.

Одразу з початком озброєної агресії російської федерації щодо України в березні 2014 року позивач ОСОБА_5 у віці 26 років став на захист Української Держави в лавах полку «Азов», з початком повномасштабного озброєного вторгнення російської федерації в Україну - 24 лютого 2022 року брав участь у обороні Києва у лавах сил спеціальних операцій «Азов-Київ» (ССО «Азов»), згодом на Запорізькому напрямку. Зі створенням 3-ї ОСОБА_10 з осені 2022р. по теперішній час приймає участь у бойових діях в підрозділах розвідки 3-ї ОШБр. Постійно перебуваючи в зонах активних бойових дій позивач ОСОБА_5 одночасно піклується про батьків похилого віку, не маючи змоги бути поруч з батьками намагається створити побут батьків максимально комфортним та емоційно комфортним. Будь які стресові ситуації, в тому числі пошкодження житла позивачів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 сприймаються ними з великим морально-психологічним навантаженням. Відсутність поруч рідного сина, який міг би допомогти у вирішенні соціально-побутових проблем та у взаємовідносинах в т.ч. з відповідачкою завдають моральних страждань.. Усвідомлення, що син кожної хвилини ризикує життям підсилює моральні страждання та відчуття страху лишитись в суспільстві наодинці з такими людьми як відповідачка, яка відчувши безкарність у відносинах з сусідами похилого віку, яким вона спричинила шкоду поводиться вкрай зухвало.

Пошкодження власної квартири в результаті неправомірних дій з боку відповідачки та подальшої її безвідповідальної зухвалої поведінки по відношенню до позивачів завдало значних маральних страждань кожному з родини позивачів. Моральну шкоду у грошовому вигляді позивачі оцінюють у 30000 (тридцять тисяч) гривень.

На підставі викладеного позивачі просили суд стягнути солідарно на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 58554 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.

Стягнути солідарно на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати 36 805 (тридцять шість тисяч вісімсот п`ять) гривень 50 копійок.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

24.04.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній просив стягнути з відповідачки в рахунок відшкодування збитків, в результаті затоплення квартири 10 140 грн, відмовити позивачам в частині стягнення з відповідачки моральної шкоди в сумі 30 000 грн, відмовити позивачам в частині стягнення з відповідачки судових витрат в сумі 36 805 грн.

Відповідач вважав позовні вимоги завищеними, частково необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.05.2025 року призначено цивільній справі судову будівельно-технічну експертизу.

Постановою Київського апеляційного суду від 03.09.2025 року ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.05.2025 року скасовано, ухвалено нове судове рішення такого змісту. У задоволенні клопотання про призначення про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовлено.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.02.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих підстав, що викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі. Вважав, що оскільки відповідач є власником квартири, то має відповідати за завдану шкоду

Представник відповідача частково заперечувала проти заявлених позовних вимог, просила частково відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно договору від 26 жовтня 2023 року купівлі-продажу квартири позивачі придбали у рівних частках по 1/3 кожному у власність 3 (трьох) кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .. Того ж дня зареєструвавши право спільної часткової власності, про що свідчать витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Договір купівлі-продажу квартири від 26 жовтня 2023 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сокол І.В., яким зокрема проведено Державну реєстрацію права власності на квартиру у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно.

Квартира, яка належить позивачам розташована на 12 (дванадцятому) поверсі 15 (п`ятнадцяти) поверхового багатоквартирного будинку, над якою на 13 (тринадцятому) поверсі цього ж будинку розташована квартира відповідачки, за якою, згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно зареєстроване право власності на цілу - 1 (одну) частку квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15 вересня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Швидкою І.М. Києво-Святошинського районного нотаріального округу.

19.04.2024р та 12.05.2024р. з кв. АДРЕСА_3 , що належить відповідачці відбулися залиття кв. АДРЕСА_4 , що належить позивачам. Відповідачка визнала вину у вказаних залиттях та запропонувала позивачам провести відновлюваний ремонт по усуненню наслідків вищевказаних залить квартири позивачів. Уникаючи правового конфлікту позивачі погодились на таку пропозицію і 26.05.2024р. закінчено відновлення квартири позивачів шляхом проведення косметичного ремонту силами будівельників, залучених відповідачкою.

04.06.2024р. відбулося чергове залиття квартири позивачів з квартири, що належить відповідачці. Позивачі знову звернулись до відповідачки з проханням усунути наслідки завданої шкоди. Проте відповідачка поступово почала дистанціюватися від позивачів, уникати зустрічей, ігнорувати законні вимоги позивачів, а потім взагалі відкрито відмовилась у бідь-який спосіб вирішувати спірне питання.

Згідно Акту №1 від 05.06.2024р. ТОВ «ЗАРАЗ-6» комісії у складі начальника аварійно-ремонтної дільниці – ОСОБА_7 , майстрів – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 зроблено висновок, що залиття та пошкодження квартири позивачів відбулося внаслідок безвідповідального ставлення до своїх обов`язків власника, відповідача по справі, квартири АДРЕСА_3 , що розташована на 13-му поверсі, а саме не перекриття крану холодної води, що призвело до залиття сусідів – по справі позивачів.

За висновком №15221 від 01.07.2024р. ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР» розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , станом на дату проведення експертизи становить 58554,00 гривень (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 00 коп. Витрати на проведення експертного дослідження понесені позивачами та сплачені позивачкою ОСОБА_3 склали 12500,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Позивачі неодноразово звертались до відповідачки з проханням відшкодувати шкоду у добровільному порядку, однак остання обрала зухвалу поведінку, відкрито відмовляючи у задоволенні законних вимог позивачів, а в подальшому зовсім ігноруючи звернення позивачів, що змушує останніх звернутись до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Зі змісту ст. 322 ЦК України вбачається, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто тягар утримання майна та відповідальність за нього несе саме власник.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом ст. 1066 ЦК України відсутність вини має доводити особа, яка завдала шкоди, однак як у даному випадку факт завдання шкоди саме відповідачем не встановлений.

Разом з тим, з наданих відповідачем доказів не доведене суду відсутності факту завдання позивачем матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , розмір якої оцінено висновком №15221 від 01.07.2024р. ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР» станом на дату проведення експертизи у розмірі 58554,00 гривень (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 00 коп.

Власного документального підтвердження на визначення іншого розміру майнової шкоди, ніж визначеного у висновку експерта, наданого позивачами, крім листування в месенджері Viber, відповідачем на надано.

Усі інші доводи та твердження сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачів солідарно 58 554 грн матеріальної шкоди.

Також позивачі просила стягнути з відповідачів 30 000 грн моральної шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що позивачами належними та допустимими доказами, не доведено суду завдання їм моральної шкоди.

Суд погоджується з доводами представника відповідача, що життєві обставини позивачів, включно з хронічними захворюваннями та операцією, не мають причинно-наслідкового зв`язку із спірними подіями, а відтак не є підставою для юридичної відповідальності відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 30 000 грн моральної шкоди.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також судом встановлено, що витрати на проведення експертного дослідження понесені позивачами та сплачені позивачкою ОСОБА_3 склали 12500,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Крім того, судом встановлено, що згідно наданих позивачами доказів, як-то платіжна інструкція від 07.01.2025 року на суму 20 000 грн, акт виконаних робіт/послуг від 20.01.2025 року, ОСОБА_5 понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Враховуючи заперечення представника відповідача в частині неспівмірності даних витрат зі складністю справи, наданих адвокатом обсягом витрат, витраченим ним часом на надання таких послуг, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь третього позивача 13 224,48 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, матеріали справи містять докази сплати першим позивачем судового збору за подання позовної заяви.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь першого позивача підлягає стягненню 1 211,20 грн судового збору за позовну вимогу про стягнення 58 554,00 грн матеріальної шкоди.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири – задовольнити частково.

Солідарно стягнути з ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) 58 554 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок матеріальної шкоди.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 копійок судового збору за подання позовної заяви, 8 265 (вісім тисяч двісті шістдесят п`ять гривень) 00 коп. витрат на проведення експертного дослідження.

Стягнути з ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) 13 224 (тринадцять тисяч двісті двадцять чотири гривні) 48 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 06.08.2026 року.

Суддя А.В. Янченко