Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №367/10445/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10445/25

Провадження №2-а/367/80/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

07 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Карасьова Л.А., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Карасьова Л.А., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що 15 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 ухвалено постанову № 4632 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень, що підтверджується її копією.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що 08 серпня 2025 року було встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, хоча проживає в селищі Бородянка, чим порушив обов`язок, визначений пп. 7 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 року за № 1487, а саме: особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця приживання прибути із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік. Тобто, громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, визначене ч. 3 ст. 210 КУпАП, як порушення військовозобов`язаними законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинено в особливий період, тим, що громадянин ОСОБА_1 не став на військовий облік у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Позивач вважає вищевказану постанову протиправною, такою яка підлягає скасуванню, а справа - закриттю з наступних підстав.

Звертає увагу, що позивачем були виконані вимоги щодо взяття його на облік за місцем його реєстрації місця проживання ще у 1996 році. З військового квитка позивача вбачається, що позивач ОСОБА_1 24 травня 1996 року був взятий на військовий облік виконкомом Кровинківської сільської ради (Теребовлянський РВК) Тернопільської області, оскільки зареєстроване місце його проживання з 07 грудня 2001 року - АДРЕСА_1 . Відповідна адреса проживання також зазначена і в застосунку «РЕЗЕРВ+» позивача.

Позивач наголошує, що не змінював місце проживання, а в село Пилиповичі Бучанського району Київської області приїхав до кума в гості. Однак 07 серпня 2025 року о 08 годині 10 хвилин працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача було затримано на залізничному переїзді в с. Дружня Бучанського району Київської області, та доставлено о 08 годині 45 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У цей самий день позивач отримав направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та із супроводом працівника ТЦК пройшов медичний огляд та саме з 07 серпня 2025 року позивач автоматично був поставлений на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Бородянка), що підтверджується військово-обліковим документом із застосунку «РЕЗЕРВ+».

Саме 09 серпня 2025 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення від 08 серпня 2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

З вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 годині 15 серпня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_2 , в кабінеті №11.

15 серпня 2025 року позивач за станом здоров`я не зміг з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що повідомив письмовою заявою від 12 серпня 2025 року, до якої долучив медичний висновок, та просив відкласти розгляд справи та повідомити його про призначення нової дати та часу для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, окремо позивач надіслав повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 серпня 2025 року про те, що він захворів і його захворювання підтверджується відповідним медичним висновком.

Однак 15 серпня 2025 року, маючи поважну причину не з`явлення позивача до ТЦК та за відсутності його заяви про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, відносно нього саме 15 серпня 2025 року відповідач ухвалив оскаржувану постанову. Більше того, сама оскаржувана постанова містить неприпустиму помилку, а саме: ухвалена постанова відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, проте позивач притягується до відповідальності за порушення вимог ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Враховуючи викладене, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 4632 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ухвалену 15 серпня 2025 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

08 вересня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву залишено без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку для їх усунення. У встановлений строк позивач усунув виявлені недоліки.

Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року за адміністративним позовом було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 копію матеріалів справи про притягнення 15.08.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Від представника позивача, адвоката Карасьової Л.А.до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

У судове засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_5 також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено належним чином, причини неявки суд не повідомлено, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до п. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін за наявними доказами у справі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 серпня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 розглянуто протокол у справі про адміністративне правопорушення від 08 серпня 2025 року, складений щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , за результатами чого винесено Постанову № 4632 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 08.08.2025 року було встановлено, що гр. ОСОБА_1 не став на військовий облік у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, хоча проживає в селищі Бородянка, чим порушив обов`язок, визначений пп. 7 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 року за №1487: а саме особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця приживання прибути із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік. Тобто, гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, визначене ч. 3 ст. 210 КУпАП як порушення військовозобов`язаними законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинено в особливий період, тим, що громадянин ОСОБА_1 не став на військовий облік у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки

З висновками оскаржуваної постанови позивач не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що позивачем були виконані вимоги щодо взяття його на облік за місцем його реєстрації місця проживання ще у 1996 році, місце проживання він не змінював, а також відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з винесенням постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

24.02.2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який продовжувався відповідними Указами Президента України та триває на момент розгляду справи.

Зі змісту ст. 283 КУпАП слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених посадовою особою доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд звертає увагу, що відносно позивача 15 серпня 2025 року було винесено постанову за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тоді як зі змісту оскаржуваної постанови, а також протоколу про адміністративне правопорушення від 08 серпня 2025 року вбачається, що дії позивача були кваліфіковані саме за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

В свою чергу, положення ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Вказана норми є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює порядок та правила військового обліку.

Згідно пп. 7 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 визначено, шо призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_2 вбачається, що позивач ОСОБА_1 24.05.1996 року був взятий на військовий облік виконкомом Кровинківської сільської ради (Теребовлянський РВК) Тернопільської області.

В свою чергу, місце проживання позивача ОСОБА_1 відповідно до інформації, що зазначена його паспорті гр. України, з 07 грудня 2001 року зазначено як АДРЕСА_1 .

Аналогічна адреса місця проживання позивача ОСОБА_1 наявна також у військово-обліковому документі в додатку «Резерв +».

В примітці до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається за можливе встановити посилань на жодні належні та допустимі докази, на підставі яких уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_7 зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого як ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так і ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Отже, встановлена законом певна процедура, щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи та доведення в її діях складу правопорушення, в якому вона обвинувачується, в цій справі дотримана не була.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, а отже і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На підставі викладеного, суд вважає обставини, на які посилається позивач доведеними, а позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 210, 210-1, 213, 235, 247, 268, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 80, 139, 229, 242-246, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Карасьова Л.А., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № 4632 від 15 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн. 00 коп.

Закрити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю. В. Горбачова