Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №364/780/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/780/26

Провадження № 3/364/241/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026, суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г.Л., розглянувши матеріал, який надійшов від батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

24.07.2026 до Володарського районного суду Київської області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , про вчинення ним правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Судовий розгляд призначений на 04.08.2026 не відбувся та був відкладений на 10.08.2026, у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 .

10.08.2026 прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені ст. 250 КУпАП, не з`явився.

ОСОБА_1 повторно до суду не з`явився. Про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки на відому суду адресу вказану у протоколі про адміністративне правопорушення, яку він отримав 30.07.2026 (а.с.18). Окрім того, суд двічі направляв смс повідомлення на вказаний особою у відповідній заявці номер телефона, що стверджено роздруківками про доставку смс повідомлень (а.с.16). Крім цього, 04.08.2026 судом було розміщено оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України» про виклик ОСОБА_1 до суду ( а.с.17)

Причину своєї повторної неявки ОСОБА_1 суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12.12.2024 у справі № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24, суддя має забезпечити необхідний баланс між дотриманням прав сторони і розглядом справи протягом встановленого законом строку або хоча б у розумні строки. При цьому розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначені статтею 268 КУпАП, за частиною першою якої така особа має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката тощо. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, частина 5 статтею 126 КУпАП, не є обов`язковою (частина друга статті 268 КУпАП).

Суд виходить з того, що добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній її участі в розгляді справи, недопущенні зловживань наданими правами, а безпідставне затягування справи нівелює завдання КУпАП, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1).

При цьому, інститут строків у судових провадженнях сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників судового процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до норм статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судом застосовуються рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеження. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (зокрема, рішення від 28.05.1985 у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства», рішення від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

У своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, ЄСПЛ виходив з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить по умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03), а так само в інших справах ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, особа повинна добросовісно ставитися до користування своїми процесуальними правами, виконання своїх обов`язків, має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби національного законодавства для прискорення процедури слухання, не затягувати розгляд справи.

Подібні висновки і підходи застосовує також Верховний Суд у своїй практиці (зокрема, ухвали Касаційного кримінального суду від 16.12.2024 у справі № 341/546/19, Касаційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 440/17704/23, Касаційного цивільного суду від 10.03.2025 у справі № 760/27605/20).

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що ОСОБА_1 обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені частиною п`ятою статті 126 КУпАП, повідомлений під час складення цих протоколів, що справа буде розглянута Володарським районним судом Київської області за викликом, не залишив жодних контактних відомостей з метою забезпечення його повідомлення судом про розгляд справи, окрім адреси місця проживання, за якою він пошти не отримує, самостійно також не вживав заходів щодо отримання інформації про розгляд справи щодо нього та не повідомляв іншої адреси (номеру телефону) для направлення йому кореспонденції, а так само про причини неможливості бути присутнім під час розгляду справи судом, заяв/клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, враховуючи, що згідно з положеннями статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статтею 126 КУпАП, не є обов`язковою, за таких обставин суд з метою забезпечення розгляду справи у розумні строки, вбачає можливим розглянути справу в межах складених відносно названої особи протоколів про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, з метою недопущення закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності було прийнято рішення розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.07.2026 о 22:50 на вул. Шевченка в с. Ожегівка Білоцерківського району Київської області керував транспортним засобом марки «Opel Astra» («Опель Астра»), державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав права керувати транспортним засобом відповідної категорії. Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7469236, якою ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн - правопорушення вчинив повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.1 а ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом п. п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, окрім визнання вини, стверджується дослідженими матеріалами адміністративної справи, зокрема:

- обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 718746 від 13.07.2026 (а.с. 1);

- довідкою начальника відділення адміністративної практики батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП ДПП НП в Київській області щодо наявності посвідчення водія від 14.07.2026, з якої вбачається відсутність відомостей стосовно отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 3);

- довідкою начальника відділення адміністративної практики батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП ДПП НП в Київській області щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 14.07.2026 та копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.06.2026 серії ЕНА № 7469236, відповідно до яких ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн (а.с. 4, 5);

- письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 від 13.07.2026 не керувати транспортними засобами до чого часу, поки не отримає посвідчення водія відповідної категорії (а.с. 6);

- даними відеозапису, приєднаного до матеріалів справи, які досліджено безпосередньо у судовому засіданні та які стверджують обставини зазначені у протоколі (а.с. 9).

Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

За наведених обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП є доведеною.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення передбачених ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховую характер вчинених правопорушень, дані, що характеризують особу правопорушника, доходжу висновку, що з метою виховання і запобігання вчинення нових правопорушень на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП. Саме такий вид стягнення зможе забезпечити його виправлення та сприяє недопущенню вчинення ним подібних правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі, визначеному Законом України « Про судовий збір».

Враховуючи, що факт скоєння правопорушення знайшов своє підтвердження у суді, керуючись ст. 40-1, ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Накласти на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу, який становить дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 665 грн 60 коп. судового збору в дохід держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області - до виконання.

Роз`яснити правопорушнику, щодо обчислення строків позбавлення спеціального права: водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Г. Л. Моргун

Постанова набрала законної сили з "_____" __________20__ року.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.