Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №359/393/23 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/393/23

Провадження № 1-кп/359/671/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, з технічною фіксацією, об`єднане кримінальне провадження № 12022111100001447, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2022, і кримінальне провадження № 12023111100002631, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2023, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зарічне Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не інваліда, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 30.08.2004 Бориспільським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, 15.12.2004 Апеляційним судом Київської області звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 31.05.2006 Бориспільським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці, 14.08.2007 звільненого з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк – 1 рік 10 місяців 25 днів, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 06.08.2007;

- 19.10.2009 Бориспільським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.289, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років із конфіскацією майна, що належить йому на праві власності, 21.06.2014 звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

- 15.09.2015 Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 289 КК України, з урахуванням ухвали апеляційного суду Київської області від 24.12.2015, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, 06.08.2019 звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

- 04.09.2020 Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, до 04.09.2021 вирок не виконано, судимість погашена по закінченню строків давності виконання вироку, на підставі ч. 2 ст.90 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України,

У С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2020 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_6 , знаходячись по вулиці Бежівка біля буд. 95 у місті Бориспіль Київської області, побачив припаркований на прибудинковому подвір`ї мопед «Jamaha» моделі «JogSAO1J», 2008 року випуску, синього кольору, об`ємом двигуна 49 сантиметрів кубічних, шасі (рама) № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 . Після цього, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом. У подальшому останній зателефонував до ОСОБА_8 , з пропозицією придбати у нього мопед «Jamaha» моделі «JogSAO1J», 2008 року випуску, синього кольору, об`ємом двигуна 49 сантиметрів кубічних, шасі (рама) № НОМЕР_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 о 18 год. 35 хв., керуючись корисливим мотивом, діючи умисно та повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та поблизу нікого немає, після того як ОСОБА_8 приїхав, підійшов до мопеду «Jamaha» моделі «JogSAO1J», 2008 року випуску, синього кольору, об`ємом двигуна 49 сантиметрів кубічних, шасі (рама) № НОМЕР_2 , взяв вказаний вище мопед до рук і помістив до багажного відділення транспортного засобу, на якому приїхав ОСОБА_8 . Після чого ОСОБА_8 , будучи необізнаним про те, що вказаний вище мопед ОСОБА_4 не належить, передав останньому грошові кошти у загальній сумі 2 000 гривень і поїхав до с. Іванків Бориспільського району Київської області. Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5 850 гривень 30 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 , скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.

Крім того, 16 листопада 2022 року близько 17 год. 40 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ПТ «Донкредит» ломбард «Благо», розташованому за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 76-Ж, де у останнього виник кримінальний протиправний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ПТ «Донкредит» ломбард «Благо». У цей же час, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, зайшов до приміщення ломбарду, підійшов до ОСОБА_9 , який є менеджером із надання кредитів ПТ «Донкредит» ломбард «Благо» і попрохав у останнього мобільний телефон марки «iPhone» для огляду та перевірки справності, взяв його до рук, вставив карту мобільного оператору, після чого розвернувся та почав йти у бік виходу з приміщення ломбарду. Надалі, ОСОБА_9 висловив вимогу зупинитися та повернути мобільний телефон, але ОСОБА_4 на вимогу не реагував і продовжував йти у бік виходу. Після чого ОСОБА_9 натиснув кнопку автоматичного блокування дверей входу, але остання не спрацювала, тож ОСОБА_4 вийшов з приміщення ПТ «Донкредит» ломбард «Благо», таким чином відкрито заволодів майном, а саме мобільним телефоном марки «iPhone» моделі «7+» IMEI: НОМЕР_3 . У подальшому ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ПТ «Донкредит» ломбард «Благо» матеріальну шкоду на загальну суму 10 149 гривень 30 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 , скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

Також, 12 листопада 2023 року у ОСОБА_4 , який перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , виник кримінальний протиправний намір на таємне викрадення чужого майна, а саме телефону марки Samsung, моделі Galaxy J3 (SM-J320H/DS). Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, спрямований на таємне викрадення майна, у вечірній час 12 листопада 2023 року ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , і переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив таємне викрадення телефону марки Samsung, моделі Galaxy J3 (SM-J320H/DS), що належав ОСОБА_10 , після чого покинув місце вчинення злочину. Продовжуючи кримінальне правопорушення, об`єднане одним кримінально-протиправним наміром, у вечірній час 13 листопада 2023 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом проникнення через незачинені на замок вхідні двері, проник до приміщення квартири АДРЕСА_2 , і здійснив таємне викрадення телевізору марки Philips, моделі NO: 52PFL5604H/12, що належав ОСОБА_10 , після чого покинув місце вчинення злочину. Викраденими телефоном марки Samsung, моделі Galaxy J3 (SM-J320H/DS) і телевізором марки Philips, моделі NO: 52PFL5604H/12, ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 15883 гривні.

Таким чином, ОСОБА_4 , скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю. Зазначив суду, що час, місце і спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання, оскільки він планує вступити до лав ЗСУ. Звертав увагу суду на те, що шкода потерпілим відшкодована шляхом повернення викрадених речей.

Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і правильно розуміють зміст цих обставин, окрім того, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу ОСОБА_4 , визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу ОСОБА_4 , приходить до висновку, що винуватість останнього у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 289 КК України. Також суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України. Крім того, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не перебуває на обліку у лікаря нарколога; перебуває на обліку у лікаря психіатра; згідно висновку судово-психіатричного експерта № 157 від 28.02.2024, ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих дій міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; не працевлаштований; раніше неодноразово судимий, має 4 непогашені та незняті судимості;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а саме у якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд приймає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який вчинив умисні тяжкі злочини, раніше неодноразово судимий, не працевлаштований, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства – у виді позбавлення волі.

Крім того, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв три кримінальні правопорушення, при призначенні останньому остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 засуджений вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2020 № 359/6532/20 (набрав законної сили 06.10.2020) за ч. 1 ст. 185 КК України і останньому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який станом на день ухвалення цього вироку не сплачений. Однак, суд звертає увагу, що під час судового розгляду строки давності виконання вищевказаного обвинувального вироку закінчилися. Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 71 КК України.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, залишити попередній – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили. У строк відбутого за даним вироком покарання, ОСОБА_4 зарахувати термін попередньо ув`язнення, а саме 17 листопада 2022 року (день затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення), 19 вересня 2024 року (день затримання особи за ухвалою суду від 28.05.2024), строк перебування під вартою – з 20.09.2024 по набрання вироком законної сили, у відповідності до вимог ст. 72 КК України, згідно яких один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Також у строк відбутого за даним вироком покарання, на підставі ч. 7 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 3342-ІХ від 23 серпня 2023 року) ОСОБА_4 необхідно зарахувати перебування під цілодобовим домашнім арештом у період з 18 листопада 2022 року по 16 січня 2023 року включно, з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту, відповідають одному дню позбавлення волі.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, а саме за проведення: експертизи № 3544/22 від 30.11.2022 у розмірі 220 гривень 00 копійок, експертизи №СЕ-19/111-22/5312-АВ від 12.12.2022 у розмірі 566 гривень 34 копійки, експертизи №6219/23 від 12.12.2023 у розмірі 280 гривень 00 копійок, експертизи № СЕ-19/111-23/65138-Д від 06.12.2023 у розмірі 1673 гривень 00 копійок, необхідно стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Держави України.

Разом з тим, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3445/22 від 30.11.2022 у розмірі 220 гривень 00 копійок, необхідно віднести на рахунок Держави України, оскільки остання проведена по епізоду від 10.11.2022 (таємного викрадення майна на суму 1380,00 гривень), по якому провадження судом закрито, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Цивільні позови, у встановленому законом порядку, потерпілими не пред`явлено, що не позбавляє останніх, згідно ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років без конфіскації майна.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, залишити попередній – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили. У строк відбутого за даним вироком покарання, ОСОБА_4 зарахувати термін попередньо ув`язнення, а саме 17 листопада 2022 року (день затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення), 19 вересня 2024 року (день затримання особи за ухвалою суду від 28.05.2024), строк перебування під вартою – з 20.09.2024 по набрання вироком законної сили, у відповідності до вимог ст. 72 КК України, згідно яких один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Також у строк відбутого за даним вироком покарання, на підставі ч. 7 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 3342-ІХ від 23 серпня 2023 року) ОСОБА_4 зарахувати перебування під цілодобовим домашнім арештом у період з 18 листопада 2022 року по 16 січня 2023 року включно, з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту, відповідають одному дню позбавлення волі.

Речові докази, а саме:

- телевізор марки Philips, моделі NO: 52PFL5604H/12, серійний номер: VN1g0948017977, діагональ 52 дюйма, на нижній частині телевізору наявна лейбла «Apple» у вигляді яблука, а також пульт керування до телевізора, кабель-подовжувач для підключення телевізору до електромережі, що згідно розписки передані на зберігання потерпілій – залишити у власності ОСОБА_10 ;

- паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , картку платника податків видану на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Tecno» моделі «Pop3» IMEI1: НОМЕР_6 та IMEI2: НОМЕР_7 , що згідно розписки передані на зберігання ОСОБА_4 – залишити у власності ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки «iPhone» моделі «7+» IMEI: НОМЕР_3 , що згідно розписки переданий на зберігання представнику потерпілого – залишити у власності ПТ «Донкредит» ломбард «Благо»;

- мопед «Jamaha» моделі «JogSAO1J», 2008 року випуску, синього кольору, об`ємом двигуна 49 сантиметрів кубічних, шасі (рама) № НОМЕР_2 , 2 (два) замки запалення до вказаного вище мопеду, що згідно розписки передані на зберігання потерпілому – залишити у власності ОСОБА_7 ;

- 2 (два) листа скла розміром 2*1,5 м, товщиною 5 мм – повернути власнику КП «Виробниче управління комунального господарства».

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення експертизи №3544/22 від 30.11.2022 у розмірі 220 гривень 00 копійок, експертизи № СЕ-19/111-22/5312-АВ від 12.12.2022 у розмірі 566 гривень 34 копійки, експертизи № 6219/23 від 12.12.2023 у розмірі 280 гривень 00 копійок, експертизи № СЕ-19/111-23/65138-Д від 06.12.2023 у розмірі 1673 гривень 00 копійок, а всього стягнути 2739 гривень 34 копійки.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, а саме за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3445/22 від 30.11.2022 у розмірі 220 гривень 00 копійок – віднести на рахунок Держави України.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_11