Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №632/2058/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 632/2058/25 Головуючий суддя І інстанції Кузьменко С. Л.

Провадження № 22-ц/818/4072/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: споживчого кредиту

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Гєрцика Р.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»- адвоката Усенка Михайла Ігоровича на заочне рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 08 квітня 2026 року по справі за позовом представників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», адвокатського об`єднання «Апологет», представника АО «Апологет» адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через свого представника - адвоката Усенка Михайла Ігоровича звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 161 000,00 грн, яка утворилася через невиконання кредитних зобов`язань на підставі Договору про надання кредитних коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1363564 від 11.03.2024 року, укладеного відповідачем з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», вимогу за яким 28.11.2024 передано позивачеві на підставі договору факторингу №28112024.

Також, представник позивача адвокат Усенко М.І. просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». Кореспонденцію направляти за адресою для листування: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх, електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог представником позивача Усенком М.І. зазначено, що 11.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) в електронній формі за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт, було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1363564 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у розмірі 20000 грн., а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало Відповідачу грошові кошти у строк визначений умовами кредитного договору у безготівковій формі. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 161000,00 грн., а саме: · заборгованість за тілом кредиту - 20000,00 грн.; заборгованість за процентами - 131000,00 грн.; · заборгованість за комісією - 0,00 грн. · заборгованість за штрафом - 10000,00 грн.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №28112024 від 28.11.2024 року (договір додається). Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1363564 від 11.03.2024 року.

Заочним рішенням Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 08 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М.І посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить рішення скасувати, новим рішенням задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що кредитний договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладеним. Відтак, твердження про незнання та не проінформованість Відповідача щодо укладення та умов договору є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. З огляду на це, можна дійти висновку, що дотримано всіх умов правомірності кредитного договору №1363564 від 11.03.2024 року, передбачених законодавством. Також Відповідачу було надано право ознайомитися із Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», де були відображенні всі умови укладання таких електронних договорів. Станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості розмір непогашеного кредиту відповідача складає 161 000 грн.

Беручи до уваги п.1.2. кредитного договору №1363564 від 11.03.2024 року, на умовах, встановлених Договором, сума кредиту(загальний розмір) складає: 20000 гривень. Тип кредиту - кредит. Згідно п. 1.5 кредитного договору Сторони погодили тип процентної ставки. Відповідно до п.1.5.1. стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та зостосовується у межах строку кредиту вказаного в п. 1.3 Договору

Позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості. Розрахунок заборгованості - це письмовий документ, який підтверджує суму боргу, а також рух коштів по рахунку . Розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договорі, адже містить відомості про Позичальника та номер і дату кредитного договору .

Отже, відсотки нараховані за умовами кредитування є цілком правомірними. ОСОБА_1 мав можливість користуватися кредитними коштами, а тому строк нарахування є допустимою та погодженою істотною умовою кредитного договору № 1363564 від 11.03.2024 року.

У додатки до позовної заяви позивач надавав до суду копію листа від ТОВ «ПЕЙТЕК» від 22 квітня 2025 року, на картку, номери якої відповідачем було зазначено в кредитному договорі № НОМЕР_3 , 11.03.2024 року було перераховано кредитні кошти у сумі 20000грн.

Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків абсолютно не свідчить про відсутність у Відповідача заборгованості. У частині щодо виписок, слід зауважити, що виписка по картковому рахунку справді може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту та відсотками, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. Однак, враховуючий даний кредитний договір № 1363564 від 11.03.2024 року, а саме кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку в сумі 20 000 грн. на карту Позичальника № НОМЕР_3 , емітовану банком України (далі - платіжна картка).

Вважає за необхідне зазначити, що номер банківської картки, на яку були перераховані грошові кошти, був самостійно введений позичальником під час реєстрації електронного кабінету. Емітентом вказаної картки є АТ «Райффайзен Банк». ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало умови кредитного договору зі своєї сторони, а саме - здійснило перерахування кредитних коштів на банківську картку, зазначену самим позичальником. Що підтверджується наданою позивачем копією листа повідомлення від ТОВ «ПЕЙТЕК».

Також оскільки кредитний договір був укладений у 2024 році, а позов подано у 2025 році, існує вірогідність того що картка була закрита Відповідачем. Перерахунок коштів відбувся що підтверджується довідкою від «ПЕЙТЕК».

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову суд своє рішення мотивував наступним.

Враховуючи, що позивачем не доведена обставина передання кредитних коштів саме позичальнику ОСОБА_1 , що свідчить і про відсутність обов`язку відповідача повертати ці кошти кредитодавцю, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Позивач, звертаючись до суду з даною позовною заявою, через свого представника Усенка М.І. зазначає, що 11.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1363564 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у розмірі 20000 грн., а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором, який додається на а.с.18 (зворотній бік) - 22.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, Цей Договір укладається за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт.

Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві. Код доступу може також надсилатися з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо), в тому числі з використанням роботизованого функціоналу таких месенджерів (ботів). При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту Товариства. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Згідно п. 9.2. кредитного договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало Відповідачу грошові кошти у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Згідно п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

До матеріалів даної цивільної справи позивачем додається Повідомлення провайдера «ПЕЙТЕК» про перерахування коштів за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1363564 від 11.03.2024 року (а.с.24 зворотній бік).

Згідно п. 3.1., проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Представник позивача зазначає, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № м 1363564 від 11.03.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 28.11.2024 заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 161000,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 20000,00 грн., заборгованість за процентами 131000,00 грн., заборгованість за комісією 0,00 грн., заборгованість за штрафом 10000,00 грн. (а.с.25-29).

З Договору факторингу №28112024 від 28.11.2024 року, укладеного між ТОВ « Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вбачається, що позивач набув статусу Нового Кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1363564 від 11.03.2024 року (а.с.30-34).

Разом з тим, представник позивача у позовній заяві зазначає, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не має інших доказів, які б підтверджували перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 , окрім Повідомлення провайдера «ПЕЙТЕК» про перерахування коштів за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1363564 від 11.03.2024 року, тому представник позивача просив суд витребувати від АТ "Райффайзен Банк" необхідні документи на підтвердження існуючої заборгованості.

З витребуваної, за клопотанням позивача, ухвалою судді від 12.11.2025 інформації від АТ «Райффайзен Банк» від 27.11.2025 року за № 81-15-9/-15124 встановлено, що станом на 04.12.2025 року банківська картка № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 - не знайдена.

Водночас зазначено, що для надання інформації про власника карткового рахунку № НОМЕР_4 , прохання надати повний номер банківської картки.

Отже, позивачем не доведено факту надання грошових коштів (кредиту) відповідачу ОСОБА_1 у розмірі та на умовах, встановлених договором, оскільки картка 4149-50ХХ-ХХХХ-2782 не емітована на ім`я відповідача та за ним не обслуговується.

Повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» Вих.№ 20250422-626 від 22 квітня 2025 року про переказ коштів на платіжну картку клієнта суд відхиляє як доказ, оскільки він не є належним достовірним доказом підтвердження заявленої позивачем обставини щодо грошового переказу кредитних коштів 11.03.2024 року кредитодавцем саме ОСОБА_1 як позичальнику.

Суд зауважує, що надані позивачем, а також отримані судом докази в порядку їх витребування за клопотанням позивача не містять відомостей, які б прямо або опосередковано свідчили про те, що відповідач фактично отримав та користувався кредитними коштами, у зв`язку з чим мав би обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч свого процесуального обов`язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів виконання кредитором свого обов`язку надати кредитні кошти позичальнику.

Надані позивачем не містять необхідної достовірної інформації, що кредитні кошти були надані відповідачу, а тому суд обґрунтовано їх не взяв до уваги. Наведені з цього приводу доводи скарги є необґрунтованими.

Так, у постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Крім того, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 654/4006/14-ц (провадження № 61-2247св18), від 30 червня 2020 року в справі № 554/12083/15 (провадження № 61-2049св19) та від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21) суд касаційної інстанції виснував про те, що виписки із банківських рахунків також можуть бути належними і допустимими доказами надання кредитних коштів позичальнику.

Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки № 163, затвердженої Постановою НБУ 29.07.2022 вона має містити обов`язкові реквізити: дату і номер, дані платника й отримувача (найменування, код, номер рахунку), реквізити банків, суму цифрами і словами, а також призначення платежу із посиланням на кредитний договір.

Надані позивачем документи не відповідають вказаним вимогам.

У статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76,77 ЦПК України).

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже довідка за №20250422-626 від 22.04.2025 не є належним та допустимим доказом отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, оскільки згідно вказаного платіжного доручення кошти в розмірі 20000 грн були перераховані на картку № НОМЕР_4 , між тим доказів того, що вказаний картковий рахунок належить відповідачу, матеріали справи не містять.

До того ж, зазначене вище платіжне доручення не містить таких обов`язкових реквізитів первинного документа як: найменування банку, від імені якого складений документ, посаду особи, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення (у платіжному дорученні відсутній підпис працівника банку, відповідального за здійснення операції, а також штамп (печатка) відповідної банківської установи про проведення банком означеної операції) та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (будь-яких підписів, в тому числі електронних цифрових, платіжне доручення не містить).

Таким чином, додане до позовної заяви довідки, що завірене лише підписом уповноваженої особи і печаткою ТОВ «Пейтек», із зазначенням неповного номера банківської картки, належність якої не встановлено, не є належним і достовірним доказом надання ОСОБА_1 кредитних коштів на виконання умов саме кредитного договору № 1363564 від 11 березня 2024 року.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 на підставі договору про споживчий кредит № 1363564 від 11 березня 2024 року, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що концепція негативного доказу не відповідає принципу змагальності.

Верховний Суд неодноразово наголошував: обставина не може вважатися доведеною лише тому, що інша сторона її не спростувала (це і є «концепція негативного доказу»).

Так, у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

До аналогічних висновків дійшов ВС у постановах від 20.11.2024 № 686/28882/23 (61-13125св24), від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18.

За таких умов суд першої інстанції обґрунтовано вважав недоведеним проведення ТОВ «Селфі Кредит» ідентифікації відповідача при укладенні договору та надання ОСОБА_1 кредиту за вказаним договором.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», за недоведності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірені доводи сторін та дана їм належна оцінка.

Відповідно до положень статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» необхідно залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»- адвоката Усенка Михайла Ігоровича залишити без задоволення.

Заочне рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 08 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 05 серпня 2026 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії Р.В.Гєрцик.

Н.П.Пилипчук.