Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №404/659/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

іменем України

06 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/659/25

провадження № 22-ц/4809/1231/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 01 квітня 2026 року у складі судді Іванової Н.Ю.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягнення з дати подання заяви і до 30.06.2028.

В обґрунтування позову вказала, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 22.07.2006. Шлюб зареєстровано Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис №488. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2024 шлюб було розірвано. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась дочка - ОСОБА_3 .

Зазначала, що наразі дочка є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка, денної форми навчання на комерційній основі на факультеті «Психологія». Оскільки дочка навчається на денній формі навчання, тому не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.

Крім того, вона вже сплатила кошти за перший семестр навчання 2024-2025 років згідно з договором про навчання у закладі вищої освіти від 15.08.2024. Відповідач на утримання доньки матеріальної допомоги не надає, навіть має заборгованість по аліментам, а її доходів недостатньо для утримання дочки. Дочка проживає разом з нею, а відповідач має іншу родину.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, щомісячно у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), починаючи з дати подання позову і до закінчення дочкою навчання.

Рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 01.04.2026 позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/10 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22 січня 2025 року до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2028 року включно.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав обґрунтування свого висновку про правомірність часткового задоволення позовних вимог, а зроблений судом висновок жодним чином не мотивований та не випливає ані зі встановлених судом обставин справи, ані з тих важливих обставин справи, які залишилися не дослідженими та не врахованими судом першої інстанції при ухваленні судового рішення.

Також вказувала, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів, а саме 1/10 частина доходу з відповідача, є очевидно заниженим та не відповідає принципу справедливості. Суд першої інстанції фактично порушив вимоги ст.141 та ст.199 СК України щодо рівності обов`язків батьків, переклавши основний фінансовий тягар на позивача. Наведене свідчить про порушення судом першої інстанції балансу інтересів сторін, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Міхальова В.В., подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.03.2026 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Вказував, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині розміру частки аліментів.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що відповідач - ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.7).

Установлено, що ОСОБА_3 досягла повноліття та навчалася у Центральноукраїнському державному університеті імені ОСОБА_4 на денній формі навчання на комерційній основі на факультеті «Психологія» (а.с.11).

З вересня 2025 року ОСОБА_3 навчається у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за денною формою навчання за спеціальністю «Психологія», що підтверджується довідкою №199/23 (а.с.142).

У зв`язку з навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, оскільки форма навчання денна, тому можливості працювати немає, жодних доходів не отримує, власні кошти на навчання відсутні.

Як свідчить договір №С4-б-1-450 про надання освітніх послуг ОСОБА_1 виступає законним представником вступника та стороною, на яку покладено обов`язок фінансування навчання (а.с.140).

Договір С4-б-1б450-2028 про надання платної послуги для підготовки фахівців встановлює розмір плати за навчання, який становить за перший рік – 44498 грн, за другий рік – 44498 грн, за третій рік – 44498 грн, за четвертий рік – 44498 грн.

Загальна вартість навчання за весь період, у тому числі із ваучером (якщо такий є в наявності) становить 177992 грн (а.с.141).

Платіжна інструкція №0.0.4517939368.1 від 26 серпня 2025 року підтверджує здійснення ОСОБА_1 платежу у розмірі 22249 грн, що становить оплату за перший семестр навчання ОСОБА_3 (а.с.154).

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 є працездатним, призваним за мобілізацією до лав Збройних Сил України, отримує грошове забезпечення, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що стягнення аліментів у розмірі 1/10 частини заробітку (доходу) щомісячно з відповідача будуть достатніми і співмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання, відповідно до наданих суду сторонами доказів.

Апеляційний суд не може повністю погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 по справі №304/4214/18

Звернувшись до суду з позовом ОСОБА_1 , посилаючись на положення ст.ст.199, 200 СК України, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки, яка досягла повноліття і навчається на денній державній формі навчання в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за денною формою навчання за спеціальністю «Психологія», що підтверджується відповідною довідкою №199/23 (а.с.142).

Разом з тим, ОСОБА_1 не довела необхідності стягнення аліментів саме у розмірі 1/4 усіх доходів ОСОБА_2 та матеріальної можливості їх сплачувати.

Крім того, позивачем також не надано до суду доказів щодо отримання нею, як матір`ю дитини, прибутків.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, відповідач не заперечує щодо необхідності з його сторони сплачувати аліменти на утримання його доньки у зв`язку з навчанням та просить стягнути аліменти у розмірі 1/10 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно на користь дочки.

Слід зазначити, що відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який відповідно до довідки № 317, виданої 27.12.2024, є студентом ІІІ курсу Відокремленого структурного підрозділу «Кропивницький інженерний фаховий коледж» Центральноукраїнського національного технічного університету, денного відділення. Термін навчання - з 01.09.2022 по 30.06.2026. У зв`язку з продовженням навчання син також не має самостійного доходу (а.с.30-33).

Також батьками відповідача відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є пенсіонерами за віком (а.с.43-45). Однак, доказів про те, що батьки повністю знаходяться на утриманні відповідача матеріали справи не містять.

Разом з тим, враховуючи, що відповідач також несе витрати на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8 , який теж продовжує навчання, стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_9 не буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

Крім того, ОСОБА_3 , як повнолітня особа, не позбавлена можливості вживати самостійних зусиль для організації свого життя та отримання законного прибутку.

Однак, вказаним обставинам справи при вирішенні спору суд першої інстанції належної правової оцінки не надав.

Тому, з урахуванням наведеного вище, а також обов`язку утримання повнолітньої дочки обома батьками, апеляційний суд вважає за необхідне змінити визначений судом першої інстанції розмір стягнутих аліментів з 1/10 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 1/6 частини всіх його доходів, оскільки такий розмір відповідатиме вимогам розумності і справедливості та буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і разом із тим, співмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання.

Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права

За таких обставин колегія суддів вважає, що є підстави відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України для зміни судового рішення в частині розміру стягнення аліментів з 1/10 частини на 1/6 частину.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 01 квітня 2026 року змінити в частині розміру стягнення аліментів з 1/10 частини на 1/6 частину.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

О.Л. Карпенко