Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №630/726/26 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/726/26

Провадження № 2/630/546/26

З А ОЧ Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни порядку та способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частину від доходу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки – адвокат Санжаровський С.С. звернувся до суду із даним позовом, в якому вказав, що у позивачки з ОСОБА_2 є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 19.05.2016 з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1200 грн. щомісячно починаючи з 18.04.2016 і до досягнення дитиною повноліття. Також, на підставі заочного рішення Люботинського міського суду Харківської області від 02.07.2018 року відповідача було позбавлено батьківських прав відносно сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час відповідач не сплачує аліменти навіть у такому невеликому розмірі, а тому у нього виникла заборгованість перед позивачкою станом на лютий 2026 року у сукупному розмірі 127 456,23 грн. Малолітній ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю з дитинства, тому позивачка змушена витрачати кошти з метою корегування постави її малолітнього сина шляхом придбання спеціальних корсетів та коректорів. Також, дитина займається образотворчим мистецтвом та потребує постійного придбання знарядь, необхідних для малювання. Проте коштів на необхідні для нормального життя ОСОБА_3 речі у родини не вистачає, оскільки позивачка самотужки виховує та утримує сина, та в іншому зареєстрованому шлюбі не перебуває.

Представник позивачки просить збільшити розмір аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягувалися з ОСОБА_2 на підставі заочного рішення Люботинського міського суду Харківської області від 19.05.2016 року та стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 08 червня 2026 року задоволено клопотання про витребування із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків інформацію про розмір заробітної плати ОСОБА_2 .

Представник позивачки подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та позивачки, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідачу надсилалася копія позову з додатками та копія ухвали про відкриття провадження у справі, в якій роз`яснювалися строки та порядок подання відзиву та клопотань про розгляд справи у загальному порядку. Відзиву на позовну заяву або клопотань від відповідачки судом не отримано. На адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою «адресат відсутній».

Таким чином, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

У ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син – ОСОБА_3 .

20.07.2015 року, згідно з рішенням Люботинського міського суду Харківської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 19.05.2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1200 грн. щомісяця, починаючи з 18.04.2016 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 51413581, виданого Харківським відділом державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заборгованість перед позивачем станом на лютий 2026 року складає 127456,23 грн.

На підставі заочного рішення Люботинського міського суду Харківської області від 02.07.2018 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки КП «Люботинський мистецький ліцей «Дивосвіт» Харківської обласної ради № 01-29/155 від 06.05.2026 року малолітній ОСОБА_3 навчається у 8-А класі з художнім профілем навчання.

Відповідно до копії посвідчення НОМЕР_1 , видане Управлінням соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області 27.08.2019 року та копії корінця медичного висновку № 9 про дитину з інвалідністю віком до 16 років від 21.01.2013 року ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю з дитинства.

Відповідно до копії Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України № 28/26/237/ВП ОСОБА_1 визнана людиною з інвалідністю третьої групи.

Відповідно до відповіді № 2853304 від 08.06.2026 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_2 має регулярний дохід у вигляді заробітної плати, який за січень, лютий та березень 2026 року становив 22400 грн на місяць.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (набула чинності для України 27 вересня 1991 року) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ст. 51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

На підставі ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як витікає з підпункту 4 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та необхідно змінити спосіб стягнення аліментів, визначений заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 19.05.2016 року та стягувати, починаючи з моменту ухвалення даного рішення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивачі при поданні позову про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Ставка судового збору у справах про стягнення аліментів станом на 2026 рік дорівнює 1331,20 грн.

Суд вважає, що з відповідача в порядку ст.141 ЦПК України, та Закону України “Про судовий збір”, підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273, ЦПК України України, ст.ст. 180-185, 192 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни порядку та способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частину від доходу – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 19.05.2016 року №630/202/16-ц та стягувати, починаючи з 07 серпня 2026 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 .

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М. Сухоруков