Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №398/2026/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №398/2026/26

Суддя: Шинкаренко І. П.

Справа №: 398/2026/26

провадження №: 2/398/2721/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" серпня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шинкаренко І.П.., за участю секретаря судового засідання Черткова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Кошеленко Алла Вячеславівна, до Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ

Представник позивача адвокат Кошеленко А.В. звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить суд зняти обтяження у вигляді арешту з квартири, 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_2 , підстава обтяження: постанова б/н від 15.09.2002 р., виконавчої служби Олександрійського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 8083709.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно та майнові права, в тому числі на 1\2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 17 червня 1997 року.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом, після померлого ОСОБА_2 була мама позивача, дружина померлого, з якою він перебував у зареєстрованому шлюбі – ОСОБА_3 . Від спадщини вона не відмовлялася, інших спадкоємців, які б заявляли свої вимоги щодо спадкового майна, відсутні. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно та майнові права, в тому числі на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 17 червня 1997 року.

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, після померлої матері, яка спадщину у встановленому законом порядку прийняла. Від спадщини позивач не відмовлялася, інші спадкоємці відсутні.

На теперішній час у позивача виникла необхідність в оформленні спадщини, проте приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Приходько О.М. відмовлено по причині наявності накладеного обтяження на належну ОСОБА_2 1/ 2 частину квартири.

Оскільки на дату смерті ОСОБА_2 відсутні відкриті виконавчі провадження, а також відсутні вимоги кредиторів починаючи з 16 жовтня 2009 року, на переконання позивача відсутні і підстави обтяжень нерухомого майна яке належало ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, в порядку загального позовного провадження призначено підготовче засідання, витребувано від приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько Ольги Миколаївни належним чином завірені копії спадкових справ, відкритих після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_4 до початку судового розгляду справи подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд цивільної справи без його участі. 15 червня 2026 року представник відповідача подав до суду відомості про відсутність в автоматизованій системі виконавчих проваджень інформації стосовно відкритих чи завершених виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами та витребувані судом докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження від 06 грудня 2000 року серії НОМЕР_1 . Батьками ОСОБА_5 записано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_6 внаслідок укладання шлюбів змінила прізвище на « ОСОБА_7 », надалі на « ОСОБА_8 », що підтверджується відповідно свідоцтвами про одруження серії НОМЕР_2 від 25 вересня 2000 року та серії НОМЕР_3 від 27 квітня 2002 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з відомостями, наданими на запит суду приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько О.М., спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів спадкової справи № 26/2022, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини 11 лютого 2022 року звернулась донька померлої – ОСОБА_1 . Відомості щодо наявності інших спадкоємців матеріали спадкової справи не містять.

Листом від 26 лютого 2026 року приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько О.М. повідомила ОСОБА_1 про наявність обтяження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та з посиланням на пп. 4.19 та пп. 4.20 п.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, запропонувала звернутися до суду з метою зняття арешту.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 17 червня 1997 року № НОМЕР_4 на підставі приватної спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на вказану квартиру не зареєстровано, проте Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містить обтяження: арешт (архівний запис) № 8083709, зареєстрований 17 жовтня 2008 року, реєстратор - Олександрійська міська державна нотаріальна контора № 1 Кіровоградської області, підстава обтяження – постанова Виконавчої служби Олександрійського міського управління юстиції від 15 вересня 2002 року, об`єкт обтяження – квартира (1/2 частка) за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 .

20 травня 2026 року від Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області на запит суду надійшла копія постанови від 15 вересня 2002 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої було накладено зазначене обтяження, зі змісту якої вбачається, що арешт на квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладено державним виконавцем на підставі виконавчого листа № 1-107, виданого Олександрійським міським судом про конфіскацію на користь держави всього майна, що належить на праві власності ОСОБА_2

18 червня 2026 року архіваріус Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області подав до суду інформацію, що згідно з відомостями реєстрації первинного обліку справ за 2002 рік кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , облікована за номером №1-107/2002, надати справу немає можливості, оскільки вона знищена у встановленому законом порядку. До вказаного листа долучено копію вироку суду від 07 березня 2002 року, із зазначенням про зберігання оригіналу вказаного рішення суду в архіві суду.

Відповідно до вироку Олександрійського міського суду Кіровоградської області від 07 березня 2002 року у справі №1-107/2002 суд визнав ОСОБА_2 винним та за ч. 3 ст. 212 КК України призначив покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, з конфіскацією всього особистого майна. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 18 червня 2002 року вирок від 07 березня 2002 року змінено в частині – покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, в іншій частині вирок залишено без змін. Вирок набрав законної сили 18 червня 2002 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках – особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний податковий орган, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Отже, у випадках, коли арешт майна проводиться для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, підлягає вирішенню питання щодо відповідної участі у справі відповідного територіального органу Державної податкової служби України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках – особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем, що в установленому законом порядку прийняла у спадщину квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Обтяження, про яке позивач просить суд скасувати, накладено на частки квартири ОСОБА_2 , який був засуджений вироком Олександрійського міського суду Кіровоградської області від 07 березня 2002 року у справі №1-107/2002 до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, з конфіскацією всього особистого майна, тобто арешт накладений з метою забезпечення виконання вироку суду у вигляді конфіскації майна у кримінальному провадженні.

Належним відповідачем за позовом про зняття арешту з майна, де арешт було накладено для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, є відповідний територіальний орган Державної податкової служби України.

З огляду на те, що позивачка пред`явила позов до неналежного відповідача - Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, позивачем пред`явлено позов та зазначено неналежний суб`єктний склад, це є безумовною підставою для відмови в його задоволенні.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 264, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Кошеленко Алла Вячеславівна (адреса: АДРЕСА_3 ), до Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, буд. 138) про зняття арешту з нерухомого майна.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.08.2026 року.

Суддя І.П. Шинкаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua