Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №348/2053/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2053/26

05 серпня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., з участю секретаря судового засідання Скоблей О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисників Ярицького Л.І., Грабовецького О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , одруженої, на утриманні троє неповнолітніх дітей, з вищою освітою, працюючої соціальним педагогом Білозоринської гімназії, раніше не притягалась до адміністративної відповідальності, громадянки України,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

УСТАНОВИВ:

На розгляд Надвірнянського районного суду надійшли матеріали від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 705639 від 29.06.2026 ОСОБА_1 притягується до відповідальності за те, що вона 28.06.2026 близько 23 год. 45 хв. в м. Надвірна по вул. Мазепи, керувала автомобілем марки «Hyundai Santa FE», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», тест № 0875, результат – 1,50%, з результом тесту згідна, від проходження огляду огляду в медичному закладі відмовилась.

Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -адвоката Ярицького Л.І. поступило письмове клопотання про закриття провадження по справі, в якому зазначено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази для визнання вини ОСОБА_1 .

Зокрема працівники поліції при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та при оформленні інших матеріалів справи, допустили ряд грубих порушень, в тому числі грубо порушили процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Так, долучений до матеріалів справи відеозапис не може вважатись належним і допустимим доказом, оскільки такий складається із декількох частин, що є порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- кінозйомки, відеозапису, щодо ведення відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо).

В даному випадку поліцейський, в порушення вимог ч. 2 ст.266 КУпАП, за умови неможливості належним чином безперервно проводити відеофіксацію процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, не залучив до цієї процедури двох свідків, що не дозволяє підтвердити чи спростувати обставини, на які посилається поліцейський у протоколі, зокрема, на обставину, що такий огляд проводився з чітким дотриманням Закону.

З вказаного відеозапису неможливо зробити категоричний висновок про те, що: водійка продувала саме той прилад, що зафіксовано у протоколі; у прилад, при водійці, було встановлено новий (запечатаний) мундштук; водійка погодилася з результатом приладу і підписала чек (водійка ОСОБА_1 категорично заперечує факт проставляння свого підпису на чеку з алкотестеру, підпис, який міститься на чеку, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою); поліцейський пропонував, а водійка відмовилася проходити огляд у медичному закладі (водійка ОСОБА_1 навпаки наполягала на огляді у медзакладі).

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи відеозапису процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, а також відсутність на відеозаписі інших процедурних моментів, які мали б бути виконані поліцецйським, то такий огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння судом має бути визнаний недійсним. Крім цього, за принципом "плодів отруйного дерева", якщо такий огляд відбувся з порушенням Закону є недійсним, то і всі подальші дії поліцейського слід також вважати такими, що не відповідають Закону, і зібрані з таким порушенням докази є неналежними і недопустимими.

Крім цього зазначає, що поліцейський, почувши від ОСОБА_1 , що вона не погоджується з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, виписав направлення для огляду в медичний заклад - КНП «Надвірнянська ЦРЛ». Однак в подальшому поліцейський відмовився доставляти водійку в медичний заклад для проведення огляду, зіславшись на те, що йому достатньо чека з алкотестера. ОСОБА_1 у категоричній формі заявляла поліцейському, що вона не погоджується з показником алкотестера, однак поліцейський ігнорував такі твердження і пояснення ОСОБА_1 (цей момент поліцейський з незрозумілих причин не фіксував на відео).

Також відеозапис, який працівниками поліції долучено до адмінматеріалів, не відображає всіх обставин справи (при цьому свідки були відсутні). Зокрема, відеозаписом взагалі не відображено, який саме прилад продувала ОСОБА_1 , який саме мундштук поліцейський встановив у алкотестер (новий, розпакований водійкою, чи інший, який поліцейський міг встановити заздалегідь у алкотестер), не відображено факт продування водійкою алкотестеру, не відображено показник алкотестера, а також не відображено тієї обставини, що після продування алкотестера ОСОБА_1 повідомила працівнику поліції, що вона не погоджується з цим показником.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення поліцейський вказав про те, що водійка, ніби-то, відмовилася від проходження гляду на стан сп`яніння у медичному закладі, чим порушила п. 2.9.а ПДР України. Однак така відмова не зафіксована ані на відео, ані в присутності 2-х свідків. Насправді ж водійка не відмовлялася від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, а навпаки наполягала на такому огляді, однак, працівник поліції проігнорував це (при цьому не фіксував на відео) і склав протокол про адмінправопорушення. Саме тому водійка ОСОБА_1 відмовилася підписувати протокол і отримувати його копію, оскільки вбачала у діях поліцейського порушення її прав.

Отже матеріалами справи підтверджується порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку складання матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУПАП стосовно ОСОБА_1 , що є підставою для закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

Допитана в судовому засіданні в якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала. Суду пояснила, що 28.06.2026 близько 23.45 год. вона, керуючи автомобілем марки «Hyundai Santa FE», д.н.з. НОМЕР_1 , разом зі своїми дітьми поверталась до місця свого проживання. Проїзджаючи в м. Надвірна по вул. Мазепи її зупинили працівники поліції, які запропонували їй пройти огляд на місці зупинки за допомогою технічного приладу. Вона алкогольні напої не вживала, тому погодлилась пройти огляд. Однак коли тест показав позитивний результат, вона з таким результатом не погодилась. При цьому працівники поліції не запропонувати їй пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, а одразу склали відносної неї протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просила провадження по справі відносно неї за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Захисники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -адвокати Ярицький Л.І. та Грабовецький О.Б. в судовому засіданні також просили провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутнітю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з підстав, зазначених у письмовому клопотанні.

Суддя, заслхавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов таких висновків.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка ставиться у вину ОСОБА_1 , встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до п. 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (зі змінами) (далі за текстом – Інструкція № 1452/735), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами) (далі за текстом – Порядок № 1103).

Таким чином законодавство чітко регламентує огляд водія для визначення стану сп`яніння, дотримання визначеної процедури та порядку якого є однією з підстав для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно п.п. 6, 7 розд. І Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби) ; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Тобто працівник поліції, встановивши факт керування автомобілем особою, в якої наявні ознаки алкогольного сп`яніння, дотримуючись встановленого законом порядку, повинен запропонувати водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу.

Згідно п.п. 1, 5, 6, 8, 10 розд. ІІ Інструкції № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом .

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Також згідно п.п. 4, 5, 6 Порядку № 1103, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , до матеріалів справи про адміністративне правопорушення надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 705639 від 29.06.2026 (а.с. 2); витяг з приладу «Драгер ALCOTEST 6820», тест № 0875 (а.с. 1); рапорт працівника поліції від 29.06.2026 (а.с. 5); форма реєстрації звернень Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області (а.с. 7); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 11); направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.06.2026 (а.с. 10); компакт-диск з відеозаписами (а.с. 14), тощо.

Судом досліджено відеозаписи, які міститься на компакт-диску «DVD-R» в матеріалах справи.

На відеозаписі (запис з відеореєстратора службового автомобіля, назва файлу «20260628_233926A», період знімання: 2026-06-28 23:39:26-23:41:27) зображено рух поліцейського автомобіля вулицями м. Надвірна у нічний час. Через деякий час зображено рух автомобіля марки «Hyundai Santa FE», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору. Поліцейський автомобіль деякий час рухається позаду даного автомобіля, після чого, увімкнувши проблискові маячки, здійснює його зупинку.

На відеозаписі (запис з відеореєстратора службового автомобіля, назва файлу «20260628_234126A», період знімання: 2026-06-28 23:41:27-23:43:27) зображено, як поліцейський автомобіль припаркувався позаду зупиненого автомобіля марки «Hyundai Santa FE», д.н.з. НОМЕР_1 . Через деякий час до вказаного автомобіля (до водійського місця) підійшли працівники поліції, які в подальшому спілкувались з водієм.

На відеозаписі (запис з відеореєстратора службового автомобіля, назва файлу «20260628_234526А», період знімання: 2026-06-28 23:43:27-23:45:08) зображено продовження розмови поліцейських з водієм біля зупиненого автомобіля. Через деякий час один з поліцейський витягнув зі службового автомобіля чемодан, поклав його капот службового автомобіля, та, відчинивши його, вийняв технічний прилад і мундштук.

На відеозаписі (запис з відеореєстратора службового автомобіля, назва файлу «20260628_234527A», період знімання: 2026-06-28 23:45:28-23:47:29) зображено розмову двох жінок з поліцейськими біля службового автомобіля. Під час розмови один з поліцейських тримає в руках технічний прилад без закладеного мундштука.

На відеозаписі (запис з відеореєстратора службового автомобіля, назва файлу «20260628_234728A», період знімання: 2026-06-28 23:47:29-23:49:29) зображено продовження розмови двох жінок з поліцейськими біля службового автомобіля. Через деякий час один з поліцейських з однією жінкою відшодять у сторону, а інший поліцейський продовжує розмову з другою жінкою. Під час розмови поліцейський продовжує тримати в руках технічний прилад без закладеного мундштука.

На відеозаписі (запис з відеореєстратора службового автомобіля, назва файлу «20260628_234929A», період знімання: 2026-06-28 23:49:29-23:51:30) зображено одного поліцейського, який продовжує стояти біля службого автомобіля, тримаючи в руха технічний прилад. Через деякий час поліцейський кладе технічний прилад назад у чемодан, та разом із чемоданом відходить у сторону.

На відеозаписі (запис з бодікамери поліцейського, назва файлу «20260628_234929A», період знімання: 2026/06/29 00:54:53-00:56:23) зображено розмову поліцейського з ОСОБА_1 біля службового автомобіля. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, за ч. ст. 130 КУпАП, пропонує підписати протокол та отримати його копію. ОСОБА_1 від підписання протоколу відмовляється.

При цьому суд зазначає, що на досліджених відеозаписах відсутня інформація про те, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу. На відеозаписах взагалі не відображена процедура огляду ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Крім того протокол не містить інформації про застосування відеофіксації при проведенні огляду на стан сп`яніння, чи про залучення свідків.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, Витяг з приладу «Drager Alcotest 6820», та направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, також не можуть бути визнані достатнім доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, оскільки містять суперечності з дослідженими відеозаписами, на яких процедура огляду ОСОБА_1 не відображена. Крім того в акті огляду в графі «З результатами згоден» відсутній підпис ОСОБА_1 , а лише міститься запис «Ознайомлена», тобто належним чином не підтверджено факт згоди ОСОБА_1 з результатом огляду на стан сп`яніння. У Витягу з приладу в графі «підпис особи, що тестують» міститься особистий підпис. Разом з тим оскільки на досліджених відеозаписах процедура огляду ОСОБА_1 не відображена, суд позбавлений можливості достовірно встановити, що саме ОСОБА_1 підписала даний витяг. Крім того згідно протоколу про адмістративне правопорушення ОСОБА_1 від підпису відмовилась, що суперечить факту погодження нею з результатом огляду. Окрім цього долучений витяг є недостатньо читабельним, та з нього неможливо достовірно встановити дату його складення.

Рапорт поліцейського також не може бути визнаний достатнім доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки поліцейський особисто пояснення в судовому засіданні не надавав. За таких обставин посилання суду на рапорт поліцейського при запереченні вини правопорушника є недопустим доказам, оскільки в такому випадку судом буде порушено фундаментальний принцип правосуддя, а саме безпосередність судом дослідження доказів шляхом допиту вказаної особи. Крім того згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020, свідчення службової особи у справі не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень. По суті рапорт – це усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву. Окрім цього рапорт поліцейського містить суперечності з дослідженими відеозаписами, на яких процедура огляду ОСОБА_1 не відображена.

Форма реєстрації звернень Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки стосується подій, які мали місце в с. Пасічна, та не містить інформації щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в м. Надвірна в стані алкогольного сп`яніння. Крім того з даної форми реєстрації не вбачається, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом.

Згідно ч. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої МВС України від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо).

Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу VII вище зазначеної Інструкції, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняється примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.

Оскільки відеофіксація відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено відеозаписи, надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , з яких вбачається, що відеофіксація зазначених в протоколі обставин, не здійснювалась, як цього вимагає зазначена Інструкція. Зокрема відеозйомка не здійснювалась безперервно, процедура огляду ОСОБА_1 на відеозаписах не відображена.

Таким чином суд не має можливості встановити, чи працівники поліції перед проведенням огляду на стан сп`яніння на місці зупинки інформували ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, чи належним чином підтверджено факт перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння, погоджувалась ОСОБА_1 з результатом огляду та чи відмовлялась від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Факти згоди ОСОБА_1 з результатом огляду на місці зупинки за допомогою технічного приладу та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі не зафіксована.

Таким чином зазначені відеозаписи не можна вважати належними та допустимими доказами по справі. Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.

Крім того в протоколі відсутня вказівка про те, яким технічним засобом проводилась відеофіксація і на якому носії вона долучена до матеріалів справи.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи не додано.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом приходить до переконання у недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17.

Отже, згідно з вимогами ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних та достатніх доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Таким чином суд вважає, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище наведене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Міськевич О.Я.