Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №191/1870/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1870/26

Провадження № 2-о/191/39/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Форощук О.В.

за участю секретаря – Рибак М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наконечна Т.М., заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю та визнання факту перебування бабусі на постійному утриманні загиблого онука,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 інтереси якої представляє ОСОБА_2 звернулася до суду із вищезазначеною заявою, яку в подальшому уточнила, в обґрунтування якої зазначила, що стрілець - зенітник 4 зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу по загальній мобілізації 01.04.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з 22.08.2024 року вважався зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікований за результатами тесту - ДНК), в результату скиду боєприпаса дроном з боку противника, в районі населеного пункту Георгіївка, Покровського району, Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 26.09.2025 виданим Синельниківським відділом ДРАЦС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та сповіщенням сім`ї близьких родичів померлого (загиблого) наданого ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_4 за №ЦВС/6418 від 01.09.2025 року.

Згідно даних лікарського свідоцтва про смерть №522 від 28.08.2025, виданого Державною спеціалізованою установою «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» причиною смерті старшого солдата ОСОБА_3 є вогнепальні осколкові поранення нижніх кінцівок з переломами кісток та ушкодженнями крупних кровоносних судин.

Батьки солдата ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , розлучилися 22 жовтня 1992 року. Батько із сином ніколи не спілкувався, кошти на утримання не надавав, до цього часу місце його перебування не відоме.

ОСОБА_3 разом із своєю матір`ю ОСОБА_5 проживав від народження у своєї бабусі, вихованням якого фактично займалася бабуся ОСОБА_1 .

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 померла і після її смерті ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого онука ОСОБА_3 .

Довідкою про склад сім`ї підтверджується той факт, що ОСОБА_1 разом з онуком ОСОБА_3 , разом проживали до дня його смерті за однією адресою: АДРЕСА_1 ,вели спільне господарство і бабуся перебувала на його утриманні.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком, інших доходів окрім пенсійного забезпечення ОСОБА_6 немає.

На обліку в Управлінні соціального захисту населення, як одержувач будь-якого виду соціальної допомоги ОСОБА_1 не перебуває.

Саме заявниця займалася похованням свого онука ОСОБА_3 , віддаючи йому останню шану, що підтверджується зарахуванням коштів одноразової допомоги на поховання одному із членів сім`ї військовослужбовця та копією свідоцтва про поховання. Саме бабусі вручалися державні посмертні нагороди онука.

Оскільки відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 була членом сім`ї загиблого, остання позбавлення, як єдиний член сім`ї загиблого на війні військовослужбовця, оформити належні їй соціально-економічні права, отримання грошової допомоги, пенсії.

В іншій спосіб, ніж в судовому порядку, заявниця позбавлена можливості встановити вищезазначений юридичний факт, а тому звернулася до суду з даною заявою.

Враховуючи вищевикладені обставини просить суд, встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 членом сім`ї, яка перебувала на постійному утриманні онука - загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, представник заявниці ОСОБА_2 у судовому засідання надала пояснення аналогічні викладеним обставинам зазначеним у заяві, заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився. До початку судового засідання надали заяву про розгляд справи без їх участі, рішення ухвалити на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що померлий ОСОБА_3 , є внуком ОСОБА_1 , з якою він проживав з дитинства, постійно і до моменту його смерті. Мати ОСОБА_8 померла давно, внук завжди матеріально допомагав бабусі.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він є сином ОСОБА_1 та підтвердив, що ОСОБА_8 - це його племінник і він дійсно проживав з його матір`ю, надавав їй матеріальну допомогу, вони вели спільне господарство. ОСОБА_8 був одружений, але приблизно у 2019 році розлучився, і в колишньої дружини вже інший чоловік.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 26 вересня 2025 року Синельниківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Георгіївка Покровського району Донецької області, Україна помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно даних лікарського свідоцтва про смерть №522 від 28.08.2025, виданого Державною спеціалізованою установою «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» причиною смерті старшого солдата ОСОБА_3 є вогнепальні осколкові поранення нижніх кінцівок з переломами кісток та ушкодженнями крупних кровоносних судин.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого 05.03.1986 року Роздорською селищною радою Синельниківського району Дніпропетровської області, в графі батьки зазначено, батько: ОСОБА_3 , мати: ОСОБА_5 .

На підтвердження того, що заявниця ОСОБА_1 є рідною бабусею свого онука ОСОБА_3 , остання надала суду копію свідоцтва про народження виданого на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , серії НОМЕР_4 виданого 20.06.1961 року, де батьками зазначено, батько: ОСОБА_11 , мати: ОСОБА_1 .

Зміна прізвища ОСОБА_10 на « ОСОБА_12 » відбулася на підставі зареєстрованого шлюбу із ОСОБА_3 , який в подальшому, 22 жовтня 1992 року був розірваний, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, актовий запис № 213.

Матеріали справи містять сповіщення сім`ї близьких родичів померлого (загиблого) виданого ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_4 за № ЦВС/6418 від 01.09.2025 року, відповідно якого, її онук, стрілець - зенітник 4 зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу по загальній мобілізації 01.04.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з 22.08.2024 року вважався зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікований за результатами тесту - ДНК), в результаті скиду боєприпаса дроном з боку противника, в районі населеного пункту Георгіївка, Покровського району, Донецької області.

Згідно довідки № 106 виданої 13.03.2026 року виконавчим комітетом Роздорської селищної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 дійсно перебувала на утриманні свого онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким разом проживала до дня його смерті за однією адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Згідно ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п.1 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Оцінивши обставини справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт проживання бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка є пенсіонером за віком, разом із онуком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 та перебування її на його повному утриманні по день смерті.

Факти, про встановлення яких просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки від них залежить виникнення її соціально-економічних прав, отримання грошової допомоги, пенсії. Спір про право в даному випадку суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, вказані вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 10, 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наконечна Т.М., заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю та визнання факту перебування бабусі на постійному утриманні загиблого онука, задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 членом сім`ї, яка перебувала на постійному утриманні онука - загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя О. В. Форощук