Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №185/6099/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6099/26

1-кп/185/1313/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041370000123 від 25 січня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Б. Пустомержа Кінгісеппського району Ленінградськї області, рф, громадянки України, не заміжньої, із середньо-спеціальною освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участі

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

1. Формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_5 та визнаного судом доведеним.

23 січня 2026 року приблизно о 20.00 год. ОСОБА_5 перебувала за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 .

Між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виник конфлікт на грунті фінансових питань. У подальшому ОСОБА_8 пішов до спальної кімнати, де ліг відпочивати та заснув. 24 січня 2026 року приблизно о 04.00 год. у ОСОБА_5 на грунті раніше виниклого конфлікту виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті своєму співмешканцю ОСОБА_8 . Реалізуючи його, ОСОБА_5 , перебуваючи у коридорі зазначеного будинку, взяла сокиру та пройшла до спальної кімнати, де на ліжку перебував ОСОБА_8 . В подальшому, діючи умисно, з метою позбавлення життя потерпілого, ОСОБА_10 нанесла йому п?ять ударів сокирою в область голови, після чого, використовуючи кухонний ніж, завдала численні удари в область задньої поверхні грудної клітини ліворуч, праворуч та по центру, поперекової ділянки ліворуч, праворуч та по центру. Внаслідок нанесення п?яти ударів сокирою в область голови ОСОБА_10 спричинила ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв?язку з настанням смерті останнього.

У подальшому, впенившись у настанні смерті потерпілого та бажаючи приховати сліди вчиненого особливо тяжкого злочину, ОСОБА_10 винесла тіло ОСОБА_8 на подвір?я домоволодіння, де з використанням бензину здійснила спробу його спалення. Проте, внаслідок погодних умов тіло повністю не згоріло. Після цього, з метою приховання злочину та уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_10 , використовуючи наявні господарські інструменти, а саме ніж та молоток, сокиру, здійснила повне розчленування тіла потерпілого на дванадцять частин, які перенесла до туалетної ями, розташованої на подвір?ї зазначеного домоволодіння, з метою відведення від себе підозр у причетності до вчинення вказаного злочину.

2. Кримінальний? закон,? що передбачає? відповідальність за діяння,? встановлені? судом.

Ознаки встановленого судом діяння відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

3.Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, прокурор вважає доведеним те, що обвинувачена вчинила умисне вбивство. Вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів, які доводять пред`явлене обвинувачення для встановлення? відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, та кваліфікації дій саме як вбивства. Прохав призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років.

4.Правова позиція сторони захисту.?

В цілому захист?повідомив про визнання винуватості.

Обвинувачена показала, що 23 січня 2026 року, вони із загиблим збиралися до магазину. Протягом усього дня загиблий чіплявся до неї, дорікав, що вона не вміє розпоряджатися грошима. Увечері вона почала збирати свої речі, маючи намір піти від нього. Під час цього загиблий почав кричати на неї, ображати та висловлювати погрози, що розправиться з нею та членами її сім`ї. За її словами, конфлікт тривав увесь вечір. Крім того, загиблий забрав у неї мобільний телефон, через що вона не могла його знайти. Надалі загиблий ліг спати, однак вона заснути не змогла. Після цього вийшла до коридору, взяла сокиру, повернулася до кімнати та завдала загиблому декілька ударів по голові. За її словами, після цього він лише хрипів і будь-якого активного спротиву не чинив. Вона припустила, що завдала близько п`яти ударів сокирою. Після цього взяла кухонний ніж та завдала ще декілька ударів. Згодом загиблий перестав подавати ознаки життя. Після вчиненого вона перебувала у шоковому стані. Наступного ранку витягла тіло загиблого на подвір`я, облила його пальним із каністри та підпалила, оскільки хотіла приховати сліди вчиненого. Коли зрозуміла, що тіло повністю не згорить, вирішила його розчленувати. За її словами, розчленування здійснювала ножем та сокирою: кінцівки відокремлювала ножем по суглобах, а тулуб розрубувала по хребту за допомогою сокири. Після цього частини тіла викинула до вуличного туалету. Вранці 25 січня вона зателефонувала своєму сину та попросила його прийти. Коли син прийшов, вона розповіла йому про вчинене, після чого було викликано працівників поліції. Обвинувачена також пояснила, що раніше траплялися випадки, коли загиблий застосовував до неї насильство, та вступав з нею в інтимні стосунки проти її волі, однак до правоохоронних органів вона із цього приводу не зверталася. При цьому зазначила, що безпосередньо в день події фізичного насильства щодо неї загиблий не застосовував. За її словами, у ніч події загиблий ліг спати приблизно о 04.00 год., а через нетривалий час після того, як він заснув, вона взяла сокиру та вчинила зазначені дії.

5.Докази надані сторонами провадження.

5.1 Потерпіла ОСОБА_7 показала, що про подію дізналася від слідчого. Надала негативну характеристику загиблому, пояснивши, що, коли їй було близько двох років, він систематично вчиняв домашнє насильство стосовно її матері. У зв`язку з цим, вона тривалий час не підтримувала з батьком жодного спілкування. Спілкування з батьком вона відновила вже у дорослому віці. Зі слів потерпілої, до початку спільного проживання з обвинуваченою загиблий проживав з іншою жінкою, до якої також застосовував фізичне насильство. Під час такого спілкування батько повідомляв їй, що у відносинах з обвинуваченою в нього все добре. Водночас брат потерпілої, перебуваючи в гостях у батька, бачив у обвинуваченої тілесні ушкодження. Потерпіла також зазначила, що витрати на поховання загиблого допомагали нести родичі обвинуваченої. На час судового розгляду будь-яких претензій до обвинуваченої потерпіла не має, просить суд призначити їй мінімальне покарання.

5.2 Протокол обшуку від 25.01.2026 року, який проведений на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку поблизу будинку на землі в снігу виявлено сліди РБК, з яких зроблені змиви; мішок полімерний зі слідами РБК. За будинком у вуличному туалеті на сидинні виявлено тканину синього кольору(футболку) зі слідами РБК, на сидінні туалету виявлені сліди РБК. Під час розбору вуличного туалету співробітниками ДСНС в ямі виявлено фрагменти тіла ОСОБА_8 , які були вилучені по частинам: фрагмент № 1 – голова, фрагмент № 2, 3 – права верхня кінцівка, фрагмент № 4, 5 – верхня ліва кінцівка, фрагмент № 6 – грудна клітина, фрагмент № 7 – фрагмент тулуба в області живота, фрагмент № 8 - область таза з наружними статевими органами, фрагмент № 9 - стегно, фрагмент № 10 – права гомілка, фрагмент № 11, 12 – ліва нижня кінцівка. Шкіряні покриви сіро-коричневого кольору зі слідами обгорання. У будинку в коридорі виявлено сокиру з червоною ручкою, з слідами РБК; молоток з рукояткою червоного кольору, на металевій частині якого виявлені сліди РБК. Також були виявлені 3 пилки: 1 з рукояткою чорного кольору, 2 з рукояткою червоного кольору, 3 без рукоятки, тільки полотно пилки. Виявлено взуття жіноче чорного кольору з РБК.. На сходах з коридору до кімнати № 1 виявлені сліди РБК, з яких зроблено змив. Також виявлено каністру металеву зеленого кольору на 5 л.. В кімнаті № 1 виявлено ніж № 1 з рукояткою чорного кольору з РБК, та ніж № 2 з чорною рукояткою. На столі виявлений мобільний телефон Redmi 8A. В кімнаті № 1 з печі вилучено пожежне сміття. В кімнаті № 2 на підлозі виявлено килим зі слідами РБК, з якого зроблений виріз фрагменту. На ліжку виявлено сліди РБК, з якого зроблено змив. На стіні виявлено сліди РБК, зроблено змив. На столі виявлений мобільний телефон Samsung Galaxy A24 в чохлі темного кольору. Ухвалою від 29 січня 2026 року надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння в садовому товаристві "Бодрость", саме будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_5 .

5.3. Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 28 березня 2026 року смерть ОСОБА_8 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася масивними крововиливами у м`які тканини голови, уламковими переломами кісток склепіння та основи черепа, численними крововиливами під оболонки і в речовину головного мозку, його розчавленням та набряком. Безпосередньою причиною смерті став набряк головного мозку.

Вказані тілесні ушкодження голови утворилися прижиттєво, за дуже короткий проміжок часу до настання смерті, внаслідок дії плаского тупого предмета з обмеженою контактною рублячою поверхнею, яким могла бути сокира. Вони відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Крім того, на трупі виявлено 33 колото-різані рани грудної клітки та поперекової ділянки, з яких 11 є проникаючими з ушкодженням легень, серця та лівої нирки. Усі ці ушкодження заподіяні посмертно предметом з колюче-ріжучими властивостями, яким міг бути ніж.

Також встановлено численні термічні ушкодження тіла у вигляді обгорання голови, тулуба та кінцівок, які, згідно з результатами судово-гістологічного дослідження, виникли посмертно внаслідок дії відкритого полум`я.

Під час експертизи встановлено, що тіло було посмертно розчленоване на 12 фрагментів, які належали одній особі чоловічої статі.

Експерт дійшов висновку, що смертельна черепно-мозкова травма могла бути заподіяна 24 січня 2026 року приблизно о 04.00 год. Після її отримання потерпілий не міг виконувати будь-які активні механічні дії. У крові та сечі загиблого алкоголю і наркотичних засобів не виявлено.

5.4 Постанова від 25 січня 2026 року, відповідно до якої визнано речовим доказом виріз з поліетиленового мішку з РБК, тканину синього кольору зі слідами РБК, сокиру з рукояткою червоного кольору зі слідами РБК, молоток з рукояткою червоного кольору зі слідами РБК, три пилки, пара жіночого взуття зі слідами РБК, каністра 5 літрів, ніж номер один з рукояткою чорного кольору зі слідами РБК, ніж номер два з рукояткою чорного кольору, мобільний телефон Redmi 8A з SIM-картою, мобільний телефон Samsung Galaxy A з SIM-картою, куртку чорного кольору із забрудненням, упаковану до пакету, светр чорно-біло-бежевого кольору зі слідами РБК. Вказані речові докази піддані арешту ухвалою від 29 січня 2026 року.

5.5 Протокол затримання обвинуваченої, відповідно до якого 25 січня 2026 року ОСОБА_5 о 17.20 год. за адресою свого проживання затримана. Під час її обшуку було виявлено та вилучено куртку чорного кольору із забрудненням, светр чорно-білого, бежевого кольору з речовиною бурого кольору. Крім того, з правої та лівої руки були зроблені змиви, крім того, зроблені зрізи країв нігтьових пластин з обох рук.

5.6 Досліджена інформація з управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування про те, що 25 січня об 11.29 з абонентського номеру НОМЕР_1 на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_11 про те, що до нього зателефонувала його мати та повідомила, що в дачному кооперативі вчора зранку вона вбила свого співмешканця ОСОБА_8 . Після чого заявник прийшов до матері, вбитий лежить у вуличному туалеті, вбила сокирою. В судовому засіданні досліджена стенограма виклику. Суть стенограми відповідає інформації наданої Управлінням.

5.7. Протокол слідчого експерименту від 27 січня 2026 року, під час якого ОСОБА_5 повідомила, що 23 січня 2026 року у вечірній час між нею та ОСОБА_8 виникла сварка на побутовому ґрунті. Під час сварки ОСОБА_8 ображав її нецензурною лайкою. Вона почала збирати речі та повідомила, що має намір піти від нього. У відповідь ОСОБА_8 погрожував їй, висловлюючи, мовою оригіналу, що «порішає дітей і внука». Це тривало до близько 04.00 год. 24 січня 2026 року.

Близько 04.00 год. ОСОБА_8 ліг спати. Дочекавшись, коли він заснув, ОСОБА_5 взяла сокиру, підійшла до потерпілого та завдала йому сокирою близько п`яти ударів по голові. Під час проведення слідчого експерименту на статисті вона показала механізм спричинення тілесних ушкоджень, продемонструвавши, що статист перебував у положенні лежачи на животі, головою повернутий до стіни.

Після того, як ОСОБА_8 почав хрипіти, ОСОБА_5 взяла зі столу на кухні кухонний ніж та хаотично завдала потерпілому більше п`яти ударів у спину. Після цього залишила тіло на ліжку. Дочекавшись, коли ОСОБА_8 перестав подавати ознаки життя, вона взяла тіло за ноги та витягнула його на подвір`я будинку.

Надалі ОСОБА_5 взяла каністру з бензином, облила тіло бензином та підпалила його з метою приховування вчиненого злочину, оскільки розуміла, що ОСОБА_8 помер. Однак повністю спалити тіло не вдалося, у зв`язку з чим вона вирішила його розчленувати. Для цього взяла ніж і сокиру та послідовно відокремила руки, ноги, тулуб і голову. Після цього перенесла частини тіла до вуличного туалету.

Слідчий експеримент проводився за участю захисника та понятих, від яких зауважень до порядку його проведення не надходило. У судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердила обставини, які вона повідомила та продемонструвала під час проведення слідчого експерименту.

5.8 Згідно висновку експерта від 12 лютого 26 року, досліджувалось пожежне сміття, вилучене в ході проведення невідкладного обшуку. Експерт констатував, що на ньому виявлено сліди нафтопродукту, характерний для нафтової оливи.

5.9 Відповідно до висновку експерта від 25 лютого 2026 року, предметом дослідження були піднігтьовий вміст та зрізи нігтьових пластин з обох рук підозрюваної ОСОБА_5 . За результатами дослідження крові, клітин з ядрами та мікрочастинок тканин людини не виявлено.

5.10 Відповідно до висновку експерта від 25 лютого 2026 року, досліджувалися змиви речовини бурого кольору зі стіни біля ліжка, з вуличного туалету, з ґрунту біля входу, з ліжка, а також зі сходинок, що ведуть із коридору до кімнати, вилучені під час проведення обшуку. У зазначених змивах виявлено кров людини, яка може походити від загиблого ОСОБА_8 .

5.11 Відповідно до висновку експерта від 25 лютого 2026 року, досліджувалися молоток, ніж № 1 із руків`ям чорного кольору та сокира зі слідами речовини бурого кольору, вилучені під час проведення обшуку. На сокирі виявлено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_8 . На ножі та молотку крові людини не виявлено.

5.12. Відповідно до висновку експерта від 16 лютого 2026 року, на куртці, яка належить ОСОБА_5 та була вилучена під час її затримання, виявлено сліди крові. Зазначена кров може походити як від підозрюваної ОСОБА_5 , так і від загиблого ОСОБА_8

5.13 Відповідно до висновку експерта від 16 лютого 2026 року, на черевиках, вилучених під час проведення обшуку та належних ОСОБА_5 , виявлено кров людини, яка може походити від загиблого ОСОБА_8

5.14 Відповідно до висновку експерта від 19 лютого 2026 року, досліджувалися фрагмент полімерного мішка зі слідами речовини бурого кольору, футболка синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, вилучена з вуличного туалету, а також фрагмент килима зі слідами речовини бурого кольору, вилучені під час проведення обшуку. На зазначених об`єктах виявлено кров людини, яка може походити як від потерпілого ОСОБА_8 , так і від підозрюваної ОСОБА_5

5.15 Відповідно до висновку експерта від 12 лютого 2026 року, визначено групову належність крові ОСОБА_8 та групову належність крові підозрюваної ОСОБА_5 .

5.16 Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 104К від 23 лютого 2026 року, ОСОБА_5 в період часу, до якого належить інкриміноване їй діяння, будь-яких психічних розладів не виявляла та на час проведення експертизи їх не виявляє.

За своїм психічним станом під час вчинення інкримінованого їй діяння ОСОБА_5 могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на час проведення експертизи вона також могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

5.17 Відповідно до висновку експерта № 248-МК від 10 квітня 2026 року, об`єктами дослідження були шматки шкіри з ушкодженнями, сокира та ніж № 1 із руків`ям чорного кольору, вилучені під час проведення обшуку за адресою: садове товариство «Бодрість». За результатами дослідження експерт дійшов висновку, що сім ушкоджень на шматку шкіри із задньої поверхні грудної клітки ліворуч, а також ушкодження на шматку шкіри з ділянки відділення голови від тулуба трупа ОСОБА_8 могли бути заподіяні клинком ножа, представленого на експертизу.

5.18 Відповідно до висновку експерта № 247-МК від 10 квітня 2026 року, численні ушкодження на шматку шкіри з тім`яно-скроневої ділянки голови праворуч, а також ушкодження сьомого шийного хребця, вилучених від трупа ОСОБА_8 , могли бути заподіяні сокирою, представленою на експертизу. Зазначена сокира була вилучена під час проведення обшуку місця вчинення кримінального правопорушення.

5.19 Відповідно до висновку експерта № 839-888-BD від 19 березня 2026 року (генетична), встановлено генотип крові, виявленої на лівому рукаві куртки ОСОБА_5 , вилученої під час її затримання. Кров на лівому рукаві куртки походить від потерпілого ОСОБА_8

5.20 Відповідно до висновку експерта № 838-887-BD від 18 березня 2026 року, встановлено генотип крові потерпілого ОСОБА_8 .

5.21 Відповідно до додаткового висновку експерта від 31 березня 2026 року, ушкодження, пов`язані з розчленуванням тіла ОСОБА_8 , були заподіяні посмертно предметами, які мали колючо-ріжучі та рубаючі властивості. Такими предметами могли бути клинок ножа та лезо сокири. Такий висновок підтверджується результатами додаткового судово-медичного експертного дослідження, під час якого встановлено, що ушкодження на шматку шкіри з ділянки відділення голови від тулуба трупа ОСОБА_8 є частиною різаної рани, заподіяної внаслідок дії предмета, який мав ріжучі властивості. Ушкодження сьомого шийного хребця має характер рубаного та було спричинене ударною дією предмета, який мав рубаючі властивості та гостре лезо шириною не менше 28 мм у межах контакту. Обгорання тіла ОСОБА_8 відбулося посмертно.

5.22 відповідно до додаткової СМЕ від 31 березня 2026 року виявлені в загиблого тілесні ушкодження могли утворитись при обставинах, на які вказує обвинувачена під час проведення слідчого експерименту.

5.23 Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судима. Звернень ОСОБА_5 до органів Національної поліції щодо вчинення ОСОБА_8 протиправних дій стосовно неї не надходило. На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра ОСОБА_5 не перебуває. За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно. За місцем роботи ОСОБА_5 також характеризується позитивно.

6. Оцінка доказів, мотиви неврахування окремих доказів.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

6.1. Оцінюючи слідчий експеримент за участі обвинуваченої, суд враховує, що він проведений за участі захисника та понятих, зафіксований на відеозапис. На слідчому експерименті обвинувачена добровільно показує, як відбувались події добровільно, послідовно, дані слідчого експерименту не протирічать іншим дослідженим доказам - зокрема показам обвинуваченої та висновкам основної та додаткових СМЕ щодо характеру ран загиблого,

Інші докази зазначені в розділі 4, 5 також є допустимими.

6.2 Щодо достовірності доказів.

Для з`ясування достовірності доказу необхідно мати можливість пересвідчитись у добротності як самого джерела, так і способу отримання фактичних даних, надійності процесуального носія та засобів фіксації. За цим критерієм суд бере до уваги, що надані для дослідження суду докази отримані стороною обвинувачення у спосіб передбачений КПК України, та при їх досліджені в судовому засіданні не отримано даних, які би вказували на недостовірність досліджених доказів.

6.3 Щодо належності доказів.

Відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Стороною обвинувачення надано доказ - 5.9 висновок експерта від 25 лютого 2026 року, предметом дослідження якої були піднігтьовий вміст та зрізи нігтьових пластин з обох рук підозрюваної ОСОБА_5 .. Суд визнає це доказ неналежним, оскільки вказаний висновок не доводять жодну обставину, яка підлягає доказуванню. Так само й сторона захисту не посилалася на вказані докази як такі, що підтверджують невинуватість обвинуваченої.

Інші докази зазначені в роділі 5 є належними.

6.4 Щодо критерію достатності зібраних доказів, то за наявності наявних доказів, попередньо перевірених на предмет їхньої належності, допустимості та достовірності, у суду не лишається сумніву у тому, що обвинувачена є тією особою, яка вчинила інкриміновані дії.

7. Мотиви визнання обвинувачення обґрунтованим та мотиви не доведення певних обставин.

Сукупність досліджених доказів поза розумним сумнівом доводять винуватість обвинуваченої в пред`явленому обвинуваченні.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю доведена.

Судом встановлено, що обвинувачена діяла умисно, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій та бажала настання смерті потерпілого.

Про наявність у ОСОБА_5 прямого умислу на позбавлення життя ОСОБА_8 свідчить сукупність встановлених обставин, а саме: характер та спосіб вчинення злочину, використання знаряддя з високими уражаючими властивостями — сокири, нанесення нею численних ударів у життєво важливу ділянку тіла — голову, а також подальше нанесення ударів ножем.

Сукупність зазначених обставин свідчить, що дії обвинуваченої були спрямовані саме на позбавлення потерпілого життя, а не на заподіяння йому тілесних ушкоджень. Про це свідчать обрання знаряддя злочину, багаторазове нанесення ударів сокирою у життєво важливу ділянку тіла — голову, припинення активних дій лише після настання смертельних наслідків, а також подальша поведінка обвинуваченої, спрямована на приховування слідів вчиненого кримінального правопорушення

Суд враховує, що обвинувачена не діяла раптово у відповідь на будь-яке безпосереднє посягання потерпілого. Навпаки, з її власних показань, а також даних слідчого експерименту встановлено, що після конфлікту потерпілий припинив активні дії, ліг спати, а обвинувачена через певний проміжок часу самостійно взяла сокиру, пройшла до спальної кімнати та завдала йому ударів.

При цьому суд звертає увагу, що після нанесення ударів сокирою, які вже спричинили потерпілому смертельні тілесні ушкодження, обвинувачена додатково взяла ніж та завдала численних ударів у ділянку грудної клітки та поперекової ділянки. Такі дії свідчать не про випадковий характер заподіяння шкоди, а про послідовне та цілеспрямоване позбавлення життя потерпілого.

Разом із тим суд враховує, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи численні колото-різані поранення були заподіяні вже після настання смерті потерпілого, а тому не перебувають у причинному зв`язку з її настанням. Водночас зазначені дії у сукупності з подальшим спаленням та розчленуванням тіла характеризують послідовну поведінку обвинуваченої, спрямовану на приховування вчиненого кримінального правопорушення, та свідчать про усвідомлення нею протиправності своїх дій, зокрема, вона здійснила переміщення тіла на подвір`я, намагалася його спалити, а після невдалої спроби знищення тіла здійснила його розчленування та приховала останки у туалетній ямі.

Суд не знаходить підстав для кваліфікації дій обвинуваченої за ст. 116 КК України як умисного вбивства, вчиненого у стані сильного душевного хвилювання.

Відповідно до положень кримінального закону, для застосування ст. 116 КК України необхідно встановити, що умисне позбавлення життя було вчинено у стані раптового сильного душевного хвилювання, яке виникло внаслідок жорстокого поводження, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого, та що саме цей стан перебував у безпосередньому причинному зв`язку із вчиненням злочину.

У даному кримінальному провадженні судом не встановлено таких обставин.

Незважаючи на те, що обвинувачена вказувала на конфлікти з потерпілим, образи та погрози з його боку, у тому числі на випадки застосування ним насильства в минулому, зазначені обставини самі по собі не свідчать про перебування обвинуваченої у стані сильного душевного хвилювання саме у момент позбавлення життя потерпілого.

Суд не відхиляє пояснення обвинуваченої щодо попередніх конфліктів, погроз та випадків застосування потерпілим насильства, оскільки вони частково підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка повідомила про систематичне домашнє насильство з боку потерпілого щодо його колишньої дружини, а також про наявність у обвинуваченої тілесних ушкоджень, які бачив її брат. Разом із тим зазначені обставини характеризують взаємовідносини між потерпілим та обвинуваченою, однак самі по собі не свідчать про перебування обвинуваченої у стані сильного душевного хвилювання саме в момент позбавлення життя потерпілого та не впливають на правову кваліфікацію її дій

Суд враховує, що безпосередньо перед вчиненням злочину потерпілий не здійснював щодо обвинуваченої фізичного насильства чи іншого суспільно небезпечного посягання. Навпаки, на момент нанесення ударів потерпілий перебував у стані сну та не міг чинити будь-якого опору, не міг вчиняти насильницькі дії психологічного характеру.

Крім того, дії обвинуваченої не мали ознак раптової емоційної реакції. Вона залишила місце перебування потерпілого, взяла з іншого приміщення сокиру, повернулася до спальної кімнати та завдала ударів. Після цього вона мала достатньо часу для усвідомлення своїх дій, оскільки залишила тіло, очікувала припинення ознак життя, а згодом здійснювала дії щодо приховування злочину.

Обов`язковою ознакою такого складу кримінального правопорушення є виникнення у винної особи саме у момент вчинення діяння стану сильного душевного хвилювання, який раптово виник внаслідок жорстокого поводження, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого та істотно знижував здатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такий стан несумісний із заздалегідь обдуманим умислом.

За таких обставин суд доходить висновку, що хоча попередня поведінка потерпілого могла впливати на психологічний стан обвинуваченої та характер їхніх взаємовідносин, вона не перебувала у безпосередньому причинному зв`язку із заподіянням смерті потерпілому та не свідчить про виникнення у обвинуваченої стану сильного душевного у момент вчинення кримінального правопорушення.

Водночас суд враховує встановлені обставини попередньої протиправної поведінки потерпілого при індивідуалізації покарання. Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України суд вправі визнати пом`якшуючими й інші обставини, не передбачені ч. 1 цієї статті. З огляду на підтверджені судом дані про систематичну агресивну поведінку потерпілого щодо близьких осіб та обвинуваченої, суд визнає зазначену обставину такою, що пом`якшує покарання, не ставлячи при цьому під сумнів правильність кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 115 КК України.

Суд також не вбачає у діях обвинуваченої ознак необхідної оборони. З матеріалів кримінального провадження встановлено, що на момент заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень будь-якого суспільно небезпечного посягання з його боку не відбувалося. Сама обвинувачена у судовому засіданні підтвердила, що безпосередньо в день події потерпілий фізичного насильства щодо неї не застосовував, а перед вчиненням кримінального правопорушення ліг спати. Згідно з її показаннями та даними слідчого експерименту, вона дочекалася, поки потерпілий засне, після чого самостійно взяла сокиру.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 діяла з прямим умислом на позбавлення життя ОСОБА_8 , а тому її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

8. Мотиви призначення покарання.

Оцінюючи суспільну небезпеку даного злочину, суд враховує те, що внаслідок дій обвинуваченої настала смерть людини, та порушено найцінніше право - право на життя.

Суд враховує особу обвинуваченої, яка раніше не судима. За місцем проживання та роботи має позитивні характеристики. На обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває.

Пом`якшуючі обставини: визнання винуватості, активне сприяння встановленню істини в провадженні. Також суд враховує, що з досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що потерпілий раніше допускав агресивну та протиправну поведінку щодо близьких йому осіб, у тому числі застосовував домашнє насильство до своєї колишньої дружини, а також, зі слів обвинуваченої, застосовував насильство й до неї. Ці обставини підтверджуються, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка негативно характеризувала поведінку свого батька, тому суд, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України враховує попередню поведінку потерпілого як іншу обставину, що пом`якшує покарання, оскільки вона певною мірою вплинула на формування умислу обвинуваченої на вчинення вбивства.

Обтяжуючі обставини: відсутні.

Враховуючи викладене, зокрема, позицію сторони обвинувачення, дані про особу обвинуваченої, пом`якшуючі обставини, суд вважає, що для виправлення і попередження вчинення обвинуваченою нових злочинів, їй необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення, але не в максимальних межах.

9. Інші питання

Запобіжний захід до набрання вироком чинності, враховуючи наявність ризику ухилення від суду, залишається без змін.

Арешт, накладений на речові докази, слід частково скасувати з метою вирішення долі речових доказів.

Питання речових доказів у справі необхідно вирішити за правилами ст. 100 КПК України.

Судові витрати складають 3565,60 грн., які були затрачені на проведення судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 з 25 січня 2026 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку день за день й таким чином строк покарання обчислювати з 25 січня 2026 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн.. 60 коп. судових витрат за проведення судової експертизи.

Речові докази:

виріз з поліетиленового мішку з РБК, тканину синього кольору зі слідами РБК, сокиру з рукояткою червоного кольору зі слідами РБК, молоток з рукояткою червоного кольору зі слідами РБК, три пилки, пара жіночого взуття зі слідами РБК, каністра 5 літрів, ніж номер один з рукояткою чорного кольору зі слідами РБК, ніж номер два з рукояткою чорного кольору, куртку чорного кольору із забрудненням, светр чорно-біло-бежевого кольору зі слідами РБК, футболку, кофту зі слідами РБК, змиви, зразки краю нігтьових пластин, пожежне сміття - знищити.

Мобільний телефон Samsung Galaxy A з SIM-картою, повернути спадкоємцям ОСОБА_8 ; мобільний телефон Redmi 8A з SIM-картою повернути обвинуваченій.

З метою вирішення долі речових доказів, в частині повернення їх спадкоємцям та обвинуваченій, після набранням вироком чинності скасувати арешт, накладений ухвалою від 29 січня 2026 року на вказані телефони, як речові докази.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: ОСОБА_1