Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №175/18048/24 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №175/18048/24

Суддя: Дараган Л. В.

Справа № 175/18048/24

Провадження № 1-кп/175/1033/24

2026 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

за участю захисника: адвоката ОСОБА_4

за участю обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024053390000371 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайський Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, старшого солдата, командира 2 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_1 , маючої професійно-технічну освіту, не одруженого,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

21 жовтня 2024 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись поряд з кладовищем по вул. Грабовського у м. Краматорську Донецької області, діючи з умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, шляхом знахідки на землі, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений, – «PVP», яку незаконно, без мети збуту, зберігав при собі у лівій кишені своєї куртки. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту, того ж дня, приблизно о 13 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 , незаконно, без мети збуту, зберігав при собі вказану вище особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений, коли біля будинку № 95 по вул. Грабовського у м. Краматорську Донецької області був зупинений працівниками поліції для перевірки документів та на запитання працівників поліції ним було повідомлено останніх про наявність у нього особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений, – «PVP». В подальшому, 21 жовтня 2024 року, в період часу з 14 години 05 хвилин по 14 годину 18 хвилин, під час проведення огляду місця події за зазначеною вище адресою у обвинуваченого ОСОБА_5 було виявлено та вилучено зіп-пакет з кристалічною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – «PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он)», маса якої складає 1,5258 грами, що є великим розміром.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, у великому розмірі.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним за участю захисника укладена угода про визнання винуватості від 21 листопада 2024 року, відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до умов наданої угоди, прокурор та підозрюваний уклали цю угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 309 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для цього кримінального провадження, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Сторони узгодили призначення покарання підозрюваному за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В угоді передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю та підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_4 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена сторонами добровільно, за безпосередньої участі захисника, тому просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд, вивчивши угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваним угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковано правильно, це кримінальне правопорушення згідно з положеннями ст. 12 КК України є нетяжким злочином, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення та може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Будь-яких перешкод для укладення та затвердження угоди судом не встановлено, матеріали провадження, які надані суду, таких відомостей не містять.

Суд не досліджує докази у цьому провадженні, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку кримінального провадження, передбаченому положеннями Глави 35 КПК України.

ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. Мотиви призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за контрактом, має постійне місце мешкання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень 00 копійок. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 листопада 2024 року, укладену між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Речові докази: сейф-пакет № 6053793 з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений, – «PVP», що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно постановою про визнання речових доказів, – знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 1989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 75 копійок.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua