Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №932/7597/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

21 липня 2026 року

Справа № 932/7597/26

Провадження № 3/932/1671/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Карягіна Н.О., за участю прокурора Карпенка Р.І. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про військове адміністративне правопорушення, що надійшли зі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, помічника командира з фінансово-економічної роботи – начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.172-15 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №11/26 від 16.06.2026, капітан ОСОБА_2 , перебуваючи з 29.05.2023 на посаді помічника командира з фінансово-економічної роботи – начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 та будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду, була відповідальною за розгляд адвокатського запиту адвоката Власкіної Т.Я. від 19.02.2026, який надійшов до військової частини 26.02.2026 щодо надання інформації про виплату компенсації колишньому військовослужбовцю ОСОБА_3 за невикористану відпустку та того ж дня був доручений їй командиром військової частини. Однак, всупереч вимогам ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідь на адвокатський запит у п`ятиденний строк, тобто до 05.03.2026, не була надана, а підготовлена та направлена лише 21.05.2026, чим, на думку особи, яка склала протокол, ОСОБА_2 неналежно виконала покладений на неї службовий обов`язок щодо своєчасного розгляду адвокатського запиту внаслідок недбалого ставлення до військової служби, що, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор підтримав протокол про адміністративне правопорушення та просив визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, і застосувати до неї адміністративне стягнення.

ОСОБА_2 вину у вчиненні військового адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що у період надходження адвокатського запиту фінансово-економічна служба працювала в умовах значної службової завантаженості та неукомплектованості особовим складом, у зв`язку з чим першочергова увага приділялася виконанню завдань, пов`язаних із фінансовим забезпеченням військової частини. Також зазначила, що після отримання адвокатського запиту у телефонному режимі зв`язалася з адвокатом Власкіною Т.Я., надала їй усні роз`яснення з окремих порушених у запиті питань та повідомила, що письмову відповідь буде підготовлено після опрацювання необхідних матеріалів, на що адвокат, зі слів ОСОБА_2 , не заперечувала та поставилася з розумінням. Вважала, що умислу чи недбалого ставлення до виконання службових обов`язків з її боку не було.

Оцінивши доводи прокурора, пояснення ОСОБА_2 та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, надати їм належну правову оцінку та залежно від установленого ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 інкримінується не саме порушення строку, встановленого ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а неналежне виконання покладеного на неї службового обов`язку щодо своєчасного розгляду адвокатського запиту внаслідок недбалого ставлення до військової служби. Отже, підлягає встановленню, чи був саме на ОСОБА_2 покладений відповідний службовий обов`язок, чи входив такий службовий обов`язок до кола її службових повноважень, чи мала вона реальну можливість виконати цей обов`язок у встановлений законом строк, чи допустила його неналежне виконання та чи стало таке неналежне виконання наслідком саме недбалого ставлення до військової служби. Саме встановлення зазначених обставин є необхідним для вирішення питання про наявність або відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Так, з дослідженого судом адвокатського запиту адвоката Власкіної Т.Я. від 19.02.2026, резолюції командира військової частини НОМЕР_1 та журналу реєстрації вхідних документів убачається, що після надходження зазначеного запиту до військової частини його виконання було доручено одночасно декільком структурним підрозділам, а саме: НОПВ, НОС та НФЕС. Аналогічні відомості містяться і в журналі реєстрації вхідних документів, відповідно до якого у графі «Резолюція або кому передано документ» зазначено: «НОПВ, НОС, НФЕС», а у графі «Підпис виконавця про отримання документа і дата» міститься підпис ОСОБА_2 , що підтверджує отримання нею адвокатського запиту для опрацювання в межах компетенції фінансово-економічної служби.

Оцінюючи зазначені докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вони підтверджують факт надходження адвокатського запиту до військової частини, визначення командиром декількох структурних підрозділів, залучених до його виконання, а також отримання цього документа ОСОБА_2 . Разом із тим із наведених документів не вбачається, що командиром військової частини або іншою уповноваженою службовою особою саме на ОСОБА_2 було покладено персональний обов`язок щодо організації остаточного виконання адвокатського запиту, забезпечення контролю за дотриманням строку його розгляду або одноособову відповідальність за своєчасне направлення відповіді адвокату.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що сама по собі відсутність у резолюції прямої вказівки на відповідального виконавця не свідчить про відсутність у ОСОБА_2 будь-яких службових обов`язків щодо опрацювання адвокатського запиту, оскільки її структурний підрозділ був визначений одним із виконавців, а вона як начальник фінансово-економічної служби брала участь у його виконанні. Водночас зазначена обставина сама по собі також не свідчить про доведеність того, що саме на ОСОБА_2 покладався обов`язок одноособово забезпечити остаточний розгляд адвокатського запиту та дотримання встановленого законом строку надання відповіді.

Суд вважає, що сам факт отримання ОСОБА_2 адвокатського запиту та перебування її на посаді начальника фінансово-економічної служби безумовно не підтверджує покладення саме на неї відповідного службового обов`язку. Такий висновок не випливає зі змісту досліджених судом документів, оскільки вони не містять відомостей щодо визначення конкретної службової особи, відповідальної за організацію виконання адвокатського запиту в цілому, контроль за додержанням строку його розгляду чи підготовку остаточної відповіді. За таких обставин наведені докази не підтверджують один із обов`язкових елементів об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, а саме покладення на ОСОБА_2 конкретного службового обов`язку, невиконання якого ставиться їй у вину.

Судом також досліджено акт службового розслідування №54 від 06.04.2026, відповідно до якого комісією зроблено висновок про неналежне виконання ОСОБА_2 службових обов`язків під час розгляду адвокатського запиту адвоката Власкіної Т.Я. та рекомендовано притягнути її до відповідальності.

Оцінюючи зазначений доказ, суд виходить із того, що акт службового розслідування є документом, складеним за результатами внутрішньої перевірки, який містить висновки комісії щодо встановлених нею обставин та оцінку дій посадових осіб. Водночас відповідно до вимог ст.252 КУпАП жоден доказ не має наперед встановленої сили, а тому викладені у зазначеному акті висновки підлягають перевірці та оцінці судом у сукупності з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Не можуть бути прийняті судом як безумовне підтвердження наявності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення висновки службового розслідування про покладення саме на неї персональної відповідальності за несвоєчасне виконання адвокатського запиту, оскільки такі висновки не узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Зокрема, резолюція командира військової частини НОМЕР_1 та журнал реєстрації вхідних документів свідчать лише про те, що адвокатський запит був переданий для опрацювання одночасно декільком структурним підрозділам військової частини, однак не містять відомостей про визначення ОСОБА_2 відповідальним виконавцем або покладення саме на неї обов`язку забезпечити остаточний розгляд запиту та дотримання встановленого законом строку надання відповіді.

Із змісту функціональних обов`язків начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 вбачається, що начальник фінансово-економічної служби організовує фінансове господарство військової частини, здійснює керівництво фінансово-економічною службою, забезпечує ведення бухгалтерського обліку, фінансового забезпечення, складання фінансової, бюджетної та податкової звітності, контролює фінансово-господарську діяльність, а також виконує інші функції у сфері фінансового забезпечення військової частини.

Разом із тим зазначений документ не містить положень, які б покладали на начальника фінансово-економічної служби обов`язок організовувати або одноособово забезпечувати розгляд адвокатських запитів, здійснювати контроль за дотриманням строків їх розгляду чи нести персональну відповідальність за своєчасне направлення остаточної відповіді, зокрема у випадку, коли виконання такого запиту доручено декільком структурним підрозділам військової частини.

Сам факт перебування ОСОБА_2 на посаді начальника фінансово-економічної служби не є достатнім для висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення. Такий підхід фактично зводить доведення вини особи виключно до займаної нею посади, тоді як диспозиція ч.2 ст.172-15 КУпАП вимагає встановлення конкретного службового обов`язку, факту його неналежного виконання, причинного зв`язку між таким невиконанням і наслідками, а також вини особи у формі недбалого ставлення до військової служби. Жодна із зазначених обставин не може вважатися встановленою без належного доказування та підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що саме на ОСОБА_2 було покладено персональний службовий обов`язок одноособово забезпечити своєчасний розгляд адвокатського запиту та направлення відповіді на нього. За відсутності доказів покладення на ОСОБА_2 такого службового обов`язку відсутні правові підстави для встановлення факту його неналежного виконання, причинного зв`язку між таким невиконанням та порушенням строку надання відповіді, а також вини у формі недбалого ставлення до військової служби.

Окрім того, матеріали справи не містять будь-яких звернень адвоката ОСОБА_4 до командування військової частини, органів прокуратури чи інших компетентних органів із повідомленням про ненадання або несвоєчасне надання відповіді на адвокатський запит, вимог щодо її невідкладного надання чи заперечень стосовно порядку його розгляду. Зазначена обставина сама по собі не свідчить про відсутність порушення вимог ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не виключає можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджені судом докази підтверджують лише факт несвоєчасного надання відповіді на адвокатський запит. Разом із тим вони не підтверджують тих обставин, які відповідно до диспозиції ч.2 ст.172-15 КУпАП є обов`язковими для встановлення у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Зокрема, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що саме на ОСОБА_2 було покладено відповідний службовий обов`язок щодо одноособового забезпечення своєчасного розгляду адвокатського запиту, а також того, що його неналежне виконання стало наслідком недбалого ставлення до військової служби.

Не можуть бути покладені в основу висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення припущення щодо обсягу її службових повноважень або формальне пов`язування відповідальності виключно із займаною посадою. Так само не може бути достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності лише встановлення факту порушення строку, визначеного ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без доведення усіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд доходить висновку, про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 33, 172-15, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, або її може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП.

Суддя

Шевченківського районного суду

міста Дніпра Н.О.Карягіна