Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №127/18482/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/18482/26

Провадження № 33/801/847/2026

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.

Доповідач: Рупак А. А.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Рупак Антон Антонійович

за участю:

секретаря Кузик В.С.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої – адвоката Ільніцького І.І.

розглянувши у місті Вінниці у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої по другом АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, -

Зміст судового рішення

Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2026 року провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками статті 124 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Встановлені судом обставини

Під час судового розгляду установлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 675404 від 25.05.2026, ОСОБА_1 цього дня о 17 годині 25 хвилин у місті Вінниці керуючи транспортним засобом (автомобілем) «Kia Niro» із державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , рухаючись по вулиці Нагірній та виїжджаючи на головну дорогу (вулицю Синьоводську) в порушення пунктів 2.3.б та 16.11 Правил дорожнього руху України була неуважною, не надала перевагу транспортному засобу (автомобілю) «Lada Granta» із державним реєстраційним номером НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який наближався по головній дорозі зліва, виїхала на перехрестя, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів з їх наступним механічним пошкодженням.

Закриваючи провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суддя в судовому рішенні вказав, що досліджені в ході розгляду докази (відеозаписи камери спостереження та надані письмові документи) спростовують доводи працівників поліції про порушення останньою вимог Правил дорожнього руху, які мали наслідками механічне пошкодження транспортних засобів.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що їх подала.

В апеляційній скарзі потерпілої ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови судді у справі про адміністративне правопорушення через істотні порушення закону, невідповідність висновків фактичним обставинам провадження та постановлення нової ухвали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП на накладення стягнення у межах цієї статті закону про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, винесено без урахуванням всіх фактичних обставин справи, суд першої не дотримався вимог законодавства, невинуватість ОСОБА_3 базуються виключно на її поясненнях. Натомість судом не враховано фактичні дані, які свідчать, що зіткнення відбулось у межах смуги руху ОСОБА_4 , яка рухалась по головній дорозі, що видно з наявних фотографій та схеми ДТП. Таким чином інший учасник руху ( ОСОБА_5 ) відповідно до приписів п. 16.11 ПДР була зобов`язана надати перевагу у русі транспортному засобу, який наближався зліва по головній дорозі.

Одночасно порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вона не приймала участі в ході судового розгляду, а постанова у справі про адміністративне правопорушення за наслідками розгляду справи їй не направлялась.

Позиції учасників судового провадження.

Потерпіла ОСОБА_2 та її представник – адвокат Ільніцький Ігор Іванович підтримали клопотання про поновлення строку та власне апеляційну скаргу із підстав, викладених у них, та просили задовольнити у повному об`ємі.

Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечила проти поновлення строку на оскарження, а також щодо доводів апеляційної скарги. Пояснила, що потерпіла не з`являлась на виклики суду, а рішення за наслідками розгляду є законним та обґрунтованим.

Мотиви суду.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали судової справи, приходжу до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення, а власне апеляційна скарга потерпілої не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення що законом (статті 294 КУпАП) гарантується право на оскарження постанов судом вищої інстанції. Такі положення є складовою права особи на захист та справедливий суд.

Згідно з вимогами частини другої статті 294 КУпАП апеляційна скарга на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. Ця ж норма закону надає право апеляційному суду розглянути питання про поновлення пропущеного строку.

При цьому необхідно зауважити, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

З матеріалів справи вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 не приймала участь під час розгляду справи в суді першої інстанції, в матеріалах справи відсутнє належне повідомлення її про розгляд справи, крім того, постанова у справі про адміністративне правопорушення не була надіслана їй вчасно.

Дані обставини вважаю поважними та такими, що відповідно до частини другої статті 294 КУпАП дають підстави для поновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що рішення суду є незаконним, у зв`язку з неповним з`ясуванням усіх обставин справи та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, слід зазначити, що під час розгляду справи суддя у відповідності до вимог статті 280 КУпАП з`ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає у недотриманні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, та наслідком цих дій виступає майнова шкода у виді, з-поміж іншого, механічних пошкоджень транспортних засобів. При цьому такі пошкодження мають бути у причинному зв`язку із порушенням відповідних пунктів ПДР України.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 675404 від 25.05.2026, ОСОБА_1 цього дня о 17 годині 25 хвилин у місті Вінниці керуючи транспортним засобом (автомобілем) «Kia Niro» із державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , рухаючись по вулиці Нагірній та виїжджаючи на головну дорогу (вулицю Синьоводську) в порушення пунктів 2.3.б та 16.11 Правил дорожнього руху України була неуважною, не надала перевагу транспортному засобу (автомобілю) «Lada Granta» із державним реєстраційним номером НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який наближався по головній дорозі зліва, виїхала на перехрестя, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів з їх наступним механічним пошкодженням.

Згідно з пунктами 16.11 Правил дорожнього руху визначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Як вбачається з матеріалів справи в яких міститься відеозапис події зафіксований на відеокамеру спостереження магазину «Продукти» та відповіді КП «Вінницька спеціалізована монтажно експлуатаційна дільниця з організації дорожнього руху» від 04.06.2026 року №229/01-10 на адвокатський запит, до якої долучено також Схему розміщення ТЗРДР на перехресті вул. Маріупольська – вул. Синьоводська, що по вул. Синьоводській, зі сторони вул. Нагірної нанесена дорожня розмітка 1.16.1. Відповідно до ПДР та ДСТУ 2587:2021, дорожня розмітка 1.16.1 позначає напрямний острівець, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, і на відміну від дорожньої розмітки 1.16.4 не є острівцем безпеки розміщеним на одному рівні з проїзною частиною. При цьому зовнішній контур напрямного острівця позначають дорожньою розміткою 1.1, яку заборонено перетинати, окрім визначених випадків, зокрема об`їзду нерухомої перешкоди, обгону поодиноких ТЗ, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год., тощо.

Установлено, що автомобіль LADA GRANТА 21901 д.н.з. НОМЕР_3 здійснив висадку пасажира після того, як повністю перетнув дорожню розмітку 1.7, тобто виїхав за межі смуги, позначеної як головна дорога.

При цьому автомобіль LADA GRANТА 21901 д.н.з. НОМЕР_3 з`їхавши з головної дороги на другорядну, зупинився біля магазину «Продукти» та після висадки пасажира здійснив повернення на головну дорогу у смузі зустрічного руху, що суперечить ПДР України.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду винесена без урахуванням всіх фактичних обставин справи, суд першої не дотримався вимог законодавства, невинуватість ОСОБА_3 базуються виключно на її поясненнях. Натомість судом не враховано фактичні дані, які свідчать, що зіткнення відбулось у межах смуги руху ОСОБА_4 , яка рухалась по головній дорозі, що видно з наявних фотографій та схеми ДТП. Таким чином інший учасник руху ( ОСОБА_5 ) відповідно до приписів п. 16.11 ПДР була зобов`язана надати перевагу у русі транспортному засобу, який наближався зліва по головній дорозі, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з вищевикладених обставин.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог статей 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених у судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Оцінка доказів здійснена з дотриманням вимог статті 252 КУпАП на підставі внутрішнього переконання, сформованого в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Керуючись статтею 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2026 року у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками статті 124 КУпАП.

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2026 року про закриття провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками статті 124 КУпАП на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: