Суд: Шосткинський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №589/2006/26
Суддя: Сидорчук О. М.
Справа № 589/2006/26
Провадження № 1-кп/589/578/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 рокум. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 , її представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджениа м. Шостка, Сумської області, громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_7 будучи матір`ю неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками, розуміючи суспільну небезпечність таких дій, всупереч вимогам ст. 51 Конституції України, ст. 11 та ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 та ст. 180 Сімейного Кодексу України, які зобов`язують батьків виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, поважати гідність, готувати їх до самостійного життя та праці, утримувати дитину до досягнення повноліття, нести відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, злісно не виконувала обов`язки щодо догляду за своєю неповнолітньою дитиною ОСОБА_5 .
В результаті чого неодноразово, а саме: 21.09.2016, 17.11.2016, 31.08.2017, 11.10.2017, 15.01.2021, 29.03.2021, 16.09.2022, 07.03.2023, 12.04.2023 постановами Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 184 КУпАП (Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей), що виразилось у вживанні неповнолітньою ОСОБА_5 алкогольних напоїв; вчиненні адміністративних правопорушень ОСОБА_5 у віці з 14 до 16 років; дрібному викраденні неповнолітньою ОСОБА_5 чужого майна; неналежному вихованні ОСОБА_7 дитини.
Крім того, 29.08.2023 ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області до доньки ОСОБА_7 - неповнолітньої ОСОБА_5 , за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері, тобто ОСОБА_7 .
Разом з тим, у період часу з 04.11.2017 по 06.02.2023 неповнолітня ОСОБА_5 перебувала на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Шосткинської міської ради у зв`язку з неналежним виконанням матір`ю ОСОБА_7 батьківських обов`язків та у період часу з 26.02.2023 по 28.08.2025 у зв`язку з тим, що вийшла з під контролю матері.
В подальшому, ОСОБА_7 маючи можливість виправити ситуацію, не зробила належних висновків та свідомо продовжила злісно нехтувати своїми батьківськими обов`язками щодо піклування своєї неповнолітньої дитини, а саме не приділяла належної уваги та не контролювала проведення дитиною дозвілля, внаслідок чого 28.10.2025 відносно ОСОБА_7 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Крім того, 03.04.2024 постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 знову визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Крім того, встановлено, що в липні 2023 року ОСОБА_7 разом зі своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_5 перебувала у гостях у свого сусіда ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де в її присутності останній вчинив розпусні дії з її неповнолітньою донькою ОСОБА_5 , при цьому ОСОБА_7 жодних дій по захисту прав та свобод своєї дитини не зробила. За вказаним фактом ОСОБА_8 вироком суду від 08.05.2024 засуджено за ч. 1, 2, 3 ст. 301, ч. 3, 4 ст. 301-1, ч. 1 ст. 156, ч. 1, 3 ст. 156-1 КК України.
22.08.2025 ОСОБА_7 , ухиляючись від виконання своїх батьківських обов`язків, не проконтролювала проведення її неповнолітньою дитиною ОСОБА_5 дозвілля. Так, 22.08,2025 у вечірній час неповнолітня ОСОБА_5 , перебувала разом з друзями на території занедбаної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , де вживала спиртні напої. Цього ж дня, близько 20:49 год., будучи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_5 впала з другого поверху вказаної будівлі, в результаті чого отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому поперекового відділу хребта на рівні першого поперекового хребця, який супроводжувався забоєм спинного мозку та порушенням функцій тазових органів, які згідно висновку експерта за результатами судової-медичної експертизи № 31 від 22.01.2026 кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою вину у інкримінованому їй діянні визнала повністю, підтвердивши викладені в обвинувальному акті обставини. У вчиненому щиро розкаялась.
При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються і немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, розглядаючи провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_7 та дослідженням документів, які характеризують її особу.
З урахуванням цього суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої які виразились у злісному невиконанні обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітньої ОСОБА_5 ,необхідно кваліфікувати як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 166 ККУкраїни.
Обставинами які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання, судом визнаються щире каяття обвинуваченої, визнання нею своєї вини. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.
При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченої, відсутність судимості, те що вона не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, а також позицію потерпілої дочки обвинуваченої, яка наразі, проживає з нею та перебуває на її утриманні.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Враховуючи відсутність клопотання про застосування запобіжного заходу, а також відсутність відомостей про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України та призначити їй покарання в виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання в виді позбавлення волі з випробуванням з визначенням іспитового строку – два роки з покладенням відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_7 обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua