Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №314/1671/26 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №314/1671/26

Суддя: Холод Р. С.

Дата документу 07.08.2026 Справа № 314/1671/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/1671/26 Головуючий у 1-й інстанції – Швець О. В. Провадження № 33/807/1019/26 Доповідач у 2-й інстанції – Холод Р. С.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Холод Р. С., за участю захисника Ткаченка О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 червня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Постановою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а також стягнуто судовий збір.

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 15.03.2026 о 08 год 40 хв, на трасі М-18 Харків-Сімферополь, 263 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Almera», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820», результат позитивний – 0,33‰, з результатом згоден. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала

В апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_1 , захисник Ткаченко О. А., просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на таке.

1. Суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам сторони захисту щодо порушення порядку зупинки транспортного засобу та роз`яснення прав особі, обмежившись формальним висновком про те, що транспортний засіб зупинений на блокпосту для перевірки документів.

2. Суд дійшов до помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин виключно ст.266 КУпАП, без урахування статусу ОСОБА_1 (військовослужбовця), а не ст.266-1 КУпАП, оскільки транспортний засіб, яким він керував, мав цивільні номери, належав дружині ОСОБА_1 , а подорожній лист на службовий автомобіль надано не було. При цьому, суд встановив, що ОСОБА_1 пред`явив поліцейським військовий квиток та повідомив свій статус діючого військовослужбовця, який здійснює передислокацію відповідно до вказівки керівництва.

3. Суд не надав оцінки доводам про недотримання процедури інформування особи про право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я до отримання її згоди з результатом огляду. Суд відхилив цей довід лише з посилання на те, що ОСОБА_1 фактично погодився з результатом огляду на місці, а відтак підстав для огляду в закладі охорони здоров`я не було.

4. Суд першої інстанції залишив без оцінки доводи щодо стану здоров`я ОСОБА_1 як можливої причини зовнішніх ознак, зафіксованих поліцейськими.

5. Суд послався на рапорт поліцейського як на доказ, яким підтверджується винуватість ОСОБА_1 .

6. У постанові суддя послався на матеріали щодо проходження приладом «Alcotest Drager 6820» сервісного обслуговування та повірки, які булиотримані на запит суду під час судового розгляду. На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення такі відомості в матеріалах справи були відсутні, що не дало ОСОБА_1 можливості своєчасно перевірити достовірність результатів огляду. Долучення вказаних матеріалів судом за власною ініціативою вже під час розгляду справи не усуває процесуального недоліку, допущеного на стадії складення матеріалів справи.

Враховуючи викладене, захисник вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому, на думку сторони захисту, постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, в апеляційній скарзі захисник просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови суду, що було задоволено постановою Запорізького апеляційного суду від 21 липня 2026 року.

Позиція сторін провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні захисник Ткаченко О. А. зазначив про можливість проведення розгляду справи без участі ОСОБА_1 , підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі і просив її задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату, час та місце проведення судового розгляду в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення судового засідання до апеляційного суду від нього не надходило.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 , про час, дату та місце проведення судового розгляду в суді в суді апеляційної інстанції, а також відсутність клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього, що не суперечить вимогам ч.6 ст.294 КУпАП.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку захисника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст. 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі – Порядок №1103); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».

Згідно п.2.9а Правил Дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Згідно з п.п. 6,10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» вказаної Інструкції огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Відповідно до цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції вимоги ст.ст. 252, 280 КупАП дотримався в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615301 від 15.03.2026, підтверджується даними: результату спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820» № ARНК-0077 від 15.03.2026, який є позитивним і складає – 0,33‰; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням ознак алкогольного сп`яніння, позитивного результату огляду та погодження ОСОБА_1 з результатами огляду; диску з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

Дослідивши вказані вище докази, суд встановив, що після зупинення на блокпосту транспортного засобу працівниками патрульної поліції у водія, як з`ясовано під час перевірки документів - ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальці рук, порушення координації рухів, про що було вказано у акті огляду.

З дотриманням встановленого законом порядку, відповідно до Інструкції № 1452/735, поліцейським проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, яким встановлено позитивний результат – 0,33‰. Зазначені відомості були внесені до акту огляду, ОСОБА_1 з його результатом погодився, про що засвідчив своїм особистим підписом у відповідній графі.

Щодо доводів апелянта про порушення порядку зупинення транспортного засобу та роз`яснення прав особі

В постанові судді першої інстанції зазначено про зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на блокпосту для перевірки документів, що встановлено з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування, розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

За положеннями частини 3 цієї статті Закону, поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється захисником, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 поліцейські зупинили на блокпосту.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема: зупинення транспортного засобу.

За приписами ч. 2 ст. 31 цього Закону, під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

За положеннями підпункту 1 пункту 20 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування, руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введений воєнний стан, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1455 від 29.12.2021, заходи контролю в`їзду/виїзду на блокпостах включають: перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо); проведення огляду транспортного засобу та вантажу щодо відповідності документам на вантаж; затримання осіб, транспортних засобів, вантажу, проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів; тимчасове обмеження, заборону руху транспортних засобів та осіб.

Відповідно до пункту 4 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу, вантажів, службових приміщень, житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ №1456 від 29.12.2021, перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу, вантажів, службових приміщень, житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями.

Таким чином, поліцейські, на виконання своїх законних повноважень щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, в умовах воєнного стану мають право на застосування превентивних заходів, зокрема таких як перевірка документів та зупинення транспортного засобу. Такі заходи є необхідними в умовах воєнного стану для захисту прав і свобод громадян, дотримання громадського порядку, недопущення правопорушень.

Щодо доводу захисника про порушення встановленого ст. 266-1 КУпАП порядку проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовця

Згідно положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Стаття 266-1 КУпАП передбачає огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, який проводиться відповідно до Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.01.2024 року №32, та стосується військовослужбовців/військовозобов`язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

На переконання судді апеляційного суду, посилання захисника на не застосування поліцейськими встановленого ст. 266-1 КУпАП порядку під час огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу є помилковим, оскільки повністю спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , був зупинений на блокпосту, має цивільний номерний знак та належить його дружині. Дійсно, після його зупинки, ОСОБА_1 повідомив поліцейському про те, що він є військовослужбовцем та пред`явив військовий квиток.

В ході подальшого спілкування, ОСОБА_1 пояснив, що він ремонтує військову техніку. На даний час пересувається з Дніпропетровщини на Запоріжжя.

Починаючи з моменту зупинки транспортного засобу та до завершення оформлення матеріалів, ОСОБА_1 жодного разу не зазначив про виконання службового завдання на вказаному транспортному засобі.

Тому, за таких обставин у поліцейських відсутні були підстави для застосування вимог ст.266-1 КУпАП для огляду ОСОБА_1 .

Щодо недотримання процедури інформування особи про право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги в цій частині, слід звернути увагу на положення п.7 розділу І Інструкції 1452/735, згідно з якими у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Тобто, вказані норми чинного законодавства не передбачають обов`язку поліцейського інформувати водія про право проходження огляду в закладі охорони здоров`я до встановлення позитивного результату огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу. Такі дії працівник поліції зобов`язаний здійснити лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду.

Крім того, відеозаписом зафіксована пропозиція поліцейського пройти огляд у медичному закладі, яка прозвучала вже після встановлення стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , на що останній двічі відповів відмовою, мотивуючи тим, що в цьому не має сенсу (час відеозапису – 08:48:07-08:48:15).

Щодо доводу апелянта про захворювання ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, ОСОБА_1 дійсно повідомляв поліцейським, що він має певне захворювання та у зв`язку з цим приймає відповідні ліки. Саме наявністю такого захворювання ОСОБА_1 пояснив виражене тремтіння пальців рук та тим, що він два дні тому перебував на бойових позиціях на Покровському напрямку, а тому такий його стан є характерним.

Проте, у зв`язку з виявленням кількох ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський мав підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння, а тому запропонував останньому пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу.

В даному випадку ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я, бути оглянутий саме медичним спеціалістом, у разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, однак не скористався цим правом.

Щодо посилання судді першої інстанції на рапорт поліцейського та технічну документацію спеціального технічного приладу «Alkotest Drager 6820»

Твердження захисника про недопустимість даних рапорту працівника поліції як доказу винуватості особи, витребування та долучення до матеріалів справи технічної документації на прилад «Alkotest Drager 6820», яким проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, за ініціативою суду, з урахуванням вже вищевстановленого, не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду першої інстанції з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критеріям належності, допустимості та достатності для такого висновку.

Висновки суду, викладені в постанові, належним чином вмотивовані, повністю відповідають фактичним обставинам справи, тому суддя першої інстанції дійшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Ткаченка О. А., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 червня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р. С. Холод

Оригінал: reyestr.court.gov.ua