Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №333/3914/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/3914/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/3914/26

Провадження № 33/807/1015/26

Категорія ст.124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника – адвоката Скрими В.А. на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП – НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 28 березня 2026 року, о 16-00 годині, у м. Запоріжжі, по вул. Чубанова, буд. 13-Г, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz ML350», державний номерний знак НОМЕР_2 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого пошкодив заправний пістолет АЗС «ОККО». Внаслідок ДТП отримано механічні пошкодження заправної колонки, чим завдано матеріальні збитки, травмованих немає. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник, адвокат Скрима В.А., просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вважає постанову такою, що містить в собі порушення норм матеріального та процесуального права, тому вона не може бути законною та обґрунтованою, підлягає безумовному скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Як зазначає адвокат, відповідальність за ст. 124 КУпАП настає лише в тому разі, коли внаслідок порушення Правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, крім власного транспортного засобу.

На підтвердження матеріальних збитків до матеріалів справи додано лише фототаблицю із зображенням транспортного засобу та заправної колонки без додання документів, що підтверджують право власності, балансової належності, балансової вартості, факту заподіяння шкоди та її розміру. Відповідно до матеріалів справи, будь-яких документів або даних, які б підтверджували наявність пошкоджень або спричинення матеріальних збитків, немає.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 жодних перешкод іншим учасникам руху не створював, заподіяння матеріальної шкоди будь-яким транспортним засобам внаслідок порушення ПДР України у матеріалах справи відсутні.

Як зазначає захисник, недоведена вина особи має бути прирівняна до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є недоведеним.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності достатніх доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Сам протокол про адміністративне правопорушення та пояснення працівника поліції не можуть бути беззаперечним доказом вини у вчиненні правопорушення.

Як вважає захисник, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення в його діях.

Захисник зазначає, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

В судове засідання, призначене на 31 липня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Скрима В.А. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином. Захисник-адвокат Скрима В.А. надіслав до суду заяву про розгляд апеляційної скарги без участі апелянта та його представника, просить задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника, що узгоджується з положеннями ст. 294 КУпАП.

Заявлене захисником Скримою В.А. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 участі при розгляді справи судом першої інстанції не брав, 06 червня 2026 року постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03 червня 2026 року доставлено до електронного кабінету захисника, адвоката Скрими В.А, та вже 16 червня 2026 року захисник-адвокат Скрима В.А. звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою, в якій, окрім іншого, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови від 03 червня 2026 року. Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 червня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Скрими В.А. повернуто разом з додатками особі, яка її подала, у зв`язку з недолученням до апеляційної скарги документів на підтвердження повноважень захисника. 26 липня 2026 року захисник Скрима В.А. знову звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою, в якій, окрім іншого, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2026 року. При цьому, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається.

Зважаючи на те, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст. 8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи дотримався.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Дослідивши наявні докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в повному обсязі підтверджена:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626411 від 28 березня 2026 року, яким зафіксований факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП та пошкодження заправного пістолету АЗС «ОККО»;

- схемою дорожньо-транспортної пригоди, складеною 28 березня 2026 року о 16-00 годині, на якій зафіксовано місце ДТП, що відбулось у м. Запоріжжі по вул. Чубанова, 13г. Вказана схема складена за участю водія т/з Mercedes-benz ML350 н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ) та адміністратора АЗС «ОККО» ( ОСОБА_3 ), яка ними підписана без будь-яких зауважень та доповнень;

- поясненнями ОСОБА_3 ;

- фотознімками, які містяться у матеріалах справи, відповідно до яких, на заправному пістолеті утворилися механічні пошкодження , а саме розрив муфти та пошкодження носика.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними і допустимими.

В судове засідання до суду першої інстанції ОСОБА_1 і його представник не з`явилися, за клопотанням представника справа декілька разів відкладалася. Вказане свідчить, що судом першої інстанції вживались всі можливі заходи для забезпечення можливості ОСОБА_1 реалізувати своє право на захист та надати суду пояснення.

Під час складання адміністративного матеріалу ОСОБА_1 відмовився від надання будь-яких пояснень, зазначив, що пояснення надасть у суді, ніяких заперечень з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення або схеми місця ДТП не надав.

Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильності вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідаючи на доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджено матеріалами справи, в т.ч. схемою місця ДТП, фототаблицею, поясненнями адміністратора ОСОБА_3 , які узгоджуються з іншими доказами.

З досліджених судом апеляційної інстанції доказів, встановлено, що дорожньо-транспортна пригода трапилась саме за обставин, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду.

Наявна в матеріалах справи схема дорожньо-транспортної пригоди від 28 березня 2026 року в цілому відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395 та складена поліцейським у присутності ОСОБА_1 і Тимошенко Т.М. (представника АЗС «ОККО»).

Відомості про пошкодження, які отримала заправна колонка при ДТП, також зафіксовані у схемі.

Схема ДТП істотних недоліків немає, проте має всі необхідні для розгляду справи відомості. Відомості про пошкодження заправної колонки, узгоджуються з висновками суду першої інстанції щодо обстановки та обставин ДТП.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На думку апеляційного суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП. Будь-яких істотних недоліків при його складанні судом не встановлено. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 також не звертався.

Клопотань щодо виклику працівників поліції, витребування будь-якої додаткової інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, апелянтом не було заявлено.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Неповноти та однобічності з`ясування обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також упередженості з боку суду першої інстанції не убачається.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст. 283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 23, 33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчиненні адміністративні правопорушення, не встановлено.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи також не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити адвокату Скримі В.А. строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Скрими В.А. залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін