Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №331/3245/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 331/3245/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/3245/26 Головуючий в 1 інст. Кольц Д.М.

Провадження №33/807/1036/26 Доповідач у 2 інст. Кононенко Т.О.

ПОСТАНОВА

іменем України

07 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Кононенко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Сніжка Р.В. на постанову Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 23 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

за участю:

особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 – адвоката Сніжка Р.В.,

особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_2 ,

установив:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення на кожну у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, а також стягнуто судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.04.2026 року о 17:25 в м. Запоріжжя, пр. Соборний біля буд. 109-б водій автомобіля FORD FOCUS, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 під час перестроювання не надала дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мала намір перестроїтися, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом BMW 528І, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Також судом встановлено, що 09.04.2026 року о 17:25 в м. Запоріжжя, пр. Соборний біля буд. 109-б водій автомобіля BMW 528І, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 під час перестроювання не надала дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мала намір перестроїтися, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом FORD FOCUS, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із вказаною постановою, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Сніжко Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Провадження закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, зазначає, що ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи судом не було всебічно, повно та об`єктивно досліджено обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також не надано належної оцінки доказам, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема, суд не врахував характер механічних пошкоджень транспортних засобів, зафіксованих на фотознімках, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортних засобів на проїзній частині та інші обставини, що свідчать про механізм виникнення ДТП.

Зазначає, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та рухалася проспектом Соборним середньою смугою руху. У цей час транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 рухався крайньою правою смугою, після чого здійснив перестроювання перед автомобілем ОСОБА_1 , різко виїхавши у середню смугу, та допустив зіткнення з транспортним засобом ОСОБА_1 . За таких обставин саме ОСОБА_2 , змінюючи напрямок руху, була зобов`язана виконати вимоги пунктів 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України, а саме: перед перестроюванням переконатися, що такий маневр буде безпечним, не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, а також дати дорогу транспортним засобам, які рухаються попутно смугою, на яку вона мала намір перестроїтися. Невиконання цих вимог і стало безпосередньою причиною зіткнення транспортних засобів.

Зауважує, що ОСОБА_1 рухалася своєю смугою з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України, не здійснювала небезпечних маневрів та не порушувала вимог пунктів 10.1 і 10.3 ПДР України. Ці обставини підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, схемою місця ДТП, характером і локалізацією механічних пошкоджень транспортних засобів.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження стороною захисту зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови був отриманий із запізненням, а саме 30.06.2026. У зв`язку з чим сторона захисту просить поновити строк на подання апеляційної скарги.

Позиції учасників апеляційного провадження

У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , зазначила, що вона вину не визнає. Просила задовольнити апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_1 — адвокат Сніжко Р.В. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України), суд апеляційної інстанції поновлює строк на апеляційне оскарження як пропущений з поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржувану постанову в межах поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Переглядаючи оскаржувану постанову в межах поданої апеляційної скарги, а саме в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, звертаю увагу на таке.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова відповідає зазначеним вимогам закону.

Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи, і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Згідно з п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

До початку розгляду апеляційної скарги від особи, яка притягується до відповідальності, надійшло клопотання про призначення судово-автотехнічної (інженерно-транспортної) експертизи.

Розглянувши зазначене клопотання про призначення в цій справі інженерно-транспортної експертизи, суддя апеляційного суду вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки в цьому випадку відсутня необхідність у залученні відповідного спеціаліста з огляду на те, що наявні в справі докази відповідають критерію достатності, а обставини справи не потребують спеціальних знань.

Всупереч позиції сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема відомостями з:

- протоколу про адміністративне правопорушення від 09.04.2026 року серії ЕПР1 №636340, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП;

- протоколу про адміністративне правопорушення від 09.04.2026 року серії ЕПР1 №636352, з якого вбачається, що ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП;

- пояснень, наданих у судовому засіданні учасниками розгляду протоколів;

- схеми місця ДТП, на якій зображене місце розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, місце зіткнення транспортних засобів, також зазначено пошкодження транспортного засобу BMW 528І, державний номерний знак НОМЕР_3 – заднє ліве крило, лакофарбове покриття заднього лівого крила та заднього бампера; пошкодження транспортного засобу FORD FOCUS, державний номерний знак НОМЕР_2 – вм`ятина переднього правого крила, лакофарбове покриття правого крила та переднього бампера;

- письмових пояснень ОСОБА_3 , який перебував як пасажир у транспортному засобі BMW 528І, державний номерний знак НОМЕР_3 . Так, автомобіль BMW 528І, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 рухався в середній смузі руху зі швидкістю приблизно 30 км/год. З лівої смуги автомобіль FORD FOCUS, державний номерний знак НОМЕР_2 почав перестроюватись у праву смугу руху, не надавши переваги в русі автомобілю BMW 528І, державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок чого сталося зіткнення;

- фотознімків, на яких зафіксовані пошкодження транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів.

Дослідивши та проаналізувавши всі докази у їх сукупності, зокрема фотографії, розташування транспортних засобів, які відображені у схемі місця ДТП, локалізацію пошкоджень на них, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 10.1 та п. 10.3 ПДР, що перебувають у причинному зв`язку з настанням події ДТП та її наслідками.

Заперечення апелянта щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення повністю спростовуються наявними у справі доказами.

Суд критично оцінює доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та рухалася проспектом Соборним середньою смугою руху, а транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 рухався крайньою правою смугою, після чого здійснив обгін автомобіля ОСОБА_1 , різко перестроївшись у середню смугу, та допустив зіткнення з транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Зокрема, зазначена версія суперечить сукупності доказів у справі, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, фотознімкам пошкоджень транспортних засобів, письмовим поясненням свідка, який перебував в автомобілі BMW, а також поясненням ОСОБА_2 .

Характер і локалізація механічних пошкоджень транспортних засобів також не підтверджують доводи ОСОБА_1 .

Автомобіль ОСОБА_1 отримав пошкодження переднього правого крила та переднього бампера, тоді як автомобіль ОСОБА_2 – пошкодження заднього лівого крила та заднього бампера. У сукупності з іншими дослідженими доказами такі пошкодження свідчать про контакт транспортних засобів під час виконання маневру перестроювання цих автомобілів, а не про завершене перестроювання автомобіля ОСОБА_1 та подальше перестроювання автомобіля ОСОБА_2 з крайньої правої смуги.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі мотиви для скасування судового рішення не є переконливими і не можуть бути визнані достатніми для прийняття такого рішення.

Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ухвалив:

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції — задовольнити, поновивши вказаний строк як пропущений з поважних причин.

Апеляційну скаргу адвоката Сніжка Р.В., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 23 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Т.О. Кононенко