Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №449/632/26 — Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа №449/632/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 м. Перемишляни

Суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Борняк Р.О., за участю захисника ОСОБА_1 – адвоката Мицика О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 630161 від 02.04.2026 року, слідує, що цього ж дня о 13.05 год., ОСОБА_1 в с. Осталовичі Львівського району Львівської області, передала керування транспортним засобом Деу Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України.

Адвокат Мицик О.В. заявив клопотання про закриття справи за відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, свої вимоги аргументував тим, що ОСОБА_1 02.04.2026 року перебувала в будинку за місцем свого проживання та в обідню пору до будинку зайшов ОСОБА_3 та попросив дати йому ключі до автомобіля. ОСОБА_1 його не бачила, лише чула голос, вона повідомила останньому про місцезнаходження ключів і ОСОБА_3 поїхав. Жодних підозр що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не було.

Вислухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням правопорушника в матеріалах справи, ін. матеріалами справи.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, які поліція може закріплювати у тому числі на однострої.

Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно відеозапису, встановлено, що працівники поліції при патрулюванні в с. Осталовичі Львівського району Львівської області, зупинили автомобіль Деу Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який перебував із явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки і в медичному закладі останній відмовився. До працівників поліції вийшла ОСОБА_1 , яка повідомила що автомобіль Деу Ланос належить їй, але вона передала автомобіль ОСОБА_2 .

Згідно п.”г” ст.2.9 ПДР України – водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані

Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 02.06.2026 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Дана постанова не оскаржувалася і вступила в законну силу.

З наведеного встановлено факт, що ОСОБА_2 під час керування автомобілем Деу Ланос перебував із явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (далі - Постанова), допуском до керування транспортним засобом особи, яка не має права ним керувати або перебуває у стані сп`яніння, визнають усну чи письмову згоду, розпорядження, вказівку особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію цього засобу, про його використання у сфері дорожнього руху таким водієм. Як допуск можна розглядати також мовчазну згоду, видачу маршрутного листа, передачу ключів і документів або керма, не відсторонення водія від керування тощо. Згідно із п.27 цієї ж Постанови, вбачається, що відповідальність за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції (ч.1 ст.130 КУпАП), настає за умови, що тому, хто це робить, відомо про такий стан.

Відповідальність за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння настає у разі встановлення такого стану у особи, якій передали керування транспортним засобом, відповідно до вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 р., та подальше притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Отже, для настання відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у випадку передачі керування транспортним засобом особі, що перебуває у стані сп`яніння, необхідною є наявність таких обставин: 1) особа, якій передано керування автомобілем, перебуває у стані сп`яніння, і це є явним, очевидним; 2) власнику автомобіля достовірно відомо, що він передає керування особі, яка перебуває у стані сп`яніння, однак незважаючи на цю обставину, відбувається передача керування транспортним засобом.

Оскільки ОСОБА_2 керував автомобілем, який йому передала ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 під час відеозапису визнає факт передачі автомобіля ОСОБА_2 , крім цього вона не заперечує факту що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, дана її поведінка повністю спростовує докази її захисника - адвоката Мицака О.В., що ОСОБА_1 не було відомо про стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_2 .

Суд вважає, що позиція ОСОБА_1 , згідно якої вона заперечує вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП спрямована на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, та не спростовують факту передачі автомобіля особі, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння та не звільняють її від відповідальності за дане адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», використовується як джерело права, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною «поза розумним сумнівом».

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, керуючись ст.ст. 24, 221, 283-285, 294 КпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, що становить – 665,60 грн.

У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Борняк Роман Орестович